Гаряча пора: де українські робітники більше заробляють на зборі врожаю

30.08.2018 10:59
  • В Україні триває гаряча пора збору врожаю. Для аграріїв це час пожинати плоди своєї кропіткої роботи, а для простих українців – можливість заробити на сезонних роботах.

    Завдяки стабільному розвитку вітчизняного агросектору, в останні роки на ринку праці кожного сезону створюються додаткові робочі місця, які дозволяють українцям поліпшити їх матеріальне становище. Дехто за зароблені в цей період кошти планує жити увесь наступний рік, а дехто –  витратить їх на навчання.

    Крім цього, серед українців дедалі більшою популярністю користуються виїзд на сезонні сільськогосподарські роботи за кордоном. Вже традиційно в весняно-літній період тисячі українців відправляються по всій Європі заробити копійку на життя. Додаткові можливості для заробітку у Європі для українців відкрилися після запровадження у минулому році безвізового режиму з ЄС.

    З якими труднощами стикаються наші співгромадяни при працевлаштуванні на сільськогосподарські роботи, та де працювати більш вигідно – в Україні чи за кордоном, читайте у матеріалі Agronews.

    Сезонні роботи в Україні

    За словами керівника експертно-аналітичного центру HeadHunter Україна Катерини Криворученко, представники агросектору щороку активізуються і починають розміщувати вакансії на сезонні роботи в лютому-березні, коли йде підготовка до початку посівної. Другий сплеск на ринку сезонних робіт припадає на червень-липень, коли активно йде збір урожаю.

    Експерт Дмитр Франчук відзначив, що особливою популярністю набір на сезонні роботи сезонних працівників користується на півдні Україні – в Одеській, Миколаївській і Херсонській областях, де працюють великі агрокомпанії.

    За його словами, можливість відмовитися від тримання великої кількості працівників у штаті дозволяє аграріям економити значні кошти.

    Офіційна статистика показує, що влітку безробіття в аграрному секторі суттєво знижується. Цього року, за даними Державної служби зайнятості, кількість зареєстрованих безробітних впала втричі – з 93 тисяч на березень до 33 тисяч у червні. Ця тенденція спостерігається щороку. Після закінчення збору і переробки врожаю десятки тисяч селян знову стають на облік у центрах зайнятості.

    На роботу до ЄС

    У зв’язку з тим, що на території України пропозиції щодо працевлаштування дуже часто виглядають менш привабливими для наших громадян, чимало з них вирушають на заробітки за кордон, зокрема до країн ЄС.

    За даними адвокатського бюро «Дроздова та партнери», яке в тому числі займається юридичним супроводженням трудових спорів, загалом популярність на сезонні роби\ протягом останніх п’яти років зросла, зокрема, три четвертих українців (а це понад 70%), які отримували заробіток за кордоном, були зайняті саме на сезонних роботах.

    За словами міністра соціальної політики Андрія Олексійовича Реви, щороку на сезонні роботи з України виїжджають не менше 9 млн людей, тоді як постійно за кордоном знаходяться лише 3 млн 200 тисяч українців.

    Президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник повідомив Agronews, що найчастіше українці їдуть працювати на сезонні сільгоспроботи до Польщі, а також інші європейські країни, де є розвинене сільське господарство.

    Експерти відзначають, що іншими популярними напрямками серед українців для працевлаштування на сезонні сільськогосподарські роботи є Данія, Швеція, Німеччина та Фінляндія.

    Боротьба за робочі руки

    Криворученко розповіла, що вітчизняні агрокомпанії на сьогоднішній день при наборі сезонних працівників стикаються із проблемою конкуренції з іноземними агрокомпаніями за вільні робочі руки.

    Це обумовлено тим, що в сусідніх країнах сільськогосподарські цикли з урахуванням подібних кліматичних умов проходять одночасно з Україною.

    «Роботодавцям важче знайти свого співробітника в тому числі і тому, що робочі цикли в агросекторі вони сезонні не тільки в Україні, а і у найближчихнаших сусідів. Та сама Польща, наприклад, там плюс-мінус кліматичні умови ті самі. Відповідно, у нас і у них одночасно активізуються роботодавці. І відповідно українському роботодавцю із сфери агросектору доводиться докладати більше зусиль, щоб знайти своїх фахівців», – повідомила вона в коментарі Agronews.

    За словами Криворученко, на перший план в цій конкуренції виходить питання заробітних плат.

    Де більше платять

    За словами Воскобойника, «в середньому українці за кордоном заробляють на сезонних роботах по збору врожаю чи ягід близько 700-900 євро на місяць, в залежності від того, скільки часу працює людина, бо зарплата розраховується по відпрацьованих годинах».

    Криворученко підкреслила, що не дивлячись на всі економічні негаразди в Україні протягом останніх трьох-п’яти років, зарплати в українському агросекторі вдавалося тримати «на рівні».

    У той же час українські роботодавці відзначають, що зарплати у вітчизняному агросекторі у гарячий сезон як правило достатньо конкурентні по українському ринку праці, хоча і нижчі ніж в Європі.

    При цьому вони стверджують, що якщо врахувати витрати на проживання, харчування і переміщення під час роботи за кордоном, то в принципі, подібний рівень зарплат є шанс заробити і в Україні, але без цих додаткових витрат.

    У той же час за даними Держстату України, у червні цього року, у самий розпал збору урожаю, середня заробітна плата у сільському господарстві була нижчою, ніж у цілому по Україні. Зокрема якщо середня нарахована зарплата штатних працівників по країні становила 9,1 тисяч гривень, то середня зарплата у сільському, лісовому та рибному господарстві – тільки 7,5 тисяч гривень. Таким чином, після вирахування податків залишиться близько 5 тисяч гривень.

    При цьому статистика свідчить, що у червні більшість працівників українського сільського, лісового та рибальського господарства, а саме 49,6%, отримали 6 тисяч гривень, від 6 до 10 тисяч – 25,3%, більше 10 – тисяч гривень – 17,7%. Мінімальну зарплату (3 723 тисяч) отримали 7,4% працівників.

    В той же час треба враховувати, що українські роботодавці часто платять частину зарплатні «у конвертах», і ці гроші не відображаються у офіційній статистиці.

    Криворученко додала, що не дивлячись на трохи вищі зарплати, українці при виїзді за кордон можуть також стикатися з певними незручностями та ризиками. Зокрема вони можуть мати більш тяжкі умови праці (ненормований робочій день). Також вони можуть зіштовхнутись з проблемами при неофіційному працевлаштуванні. «Українці можуть їхати на одну роботу, а по факту буде зовсім інше», – додала експерт.

    Безвіз трохи допоміг заробітчанам

    За словами директора адвокатського бюро «Дроздова та партнери» Олени Дроздової, вступ в дію безвізового режиму між Україною і ЄС влітку 2017 року дещо полегшив долю українських заробітчан у Європі.

    «Хоча більшість європейських держав і не скасували робочих віз для українців, однак все ж досить часто єдиним необхідним документом для європейського роботодавця є лише біометричний паспорт для виїзду за кордон. Безвіз став своєрідним сигналом для Європи – держави почали активно впроваджувати різноманітні програми та механізми легального оформлення сезонних працівників та трудових мігрантів із України взагалі», – відзначила Дроздова в коментарі Agronews.

    Юрист вважає, що такі дії європейських держав обумовлені не лише бажанням зробити все чисто й прозоро, «а й побоюваннями, що відсутність візової перешкоди зумовить неконтрольований потік українців, які просто заполонять всі робочі місця у Європі».

    За її словами у Польщі сезонний працівник працюватиме на підставі спеціального документа, який має назву «oświadczenie» (декларація про намір працевлаштування іноземця). Його отримання – клопіт поляка, який повинен до виїзду українця або після приїзду останнього до Польщі в управлінні праці заповнити декларацію з даними особи, яка наймається.

    Чеський уряд, пішовши на поступки роботодавців, які вимагали розв’язати якомога швидше проблему легальної роботи сезонників із України, розробив декілька офіційних урядових програм ( «Режим Україна» та «Пілотний проект»), які передбачають для 5 тисяч українців щороку спрощену та швидшу процедуру отримання трудової картки без реєстрації в електронній системі «Visapoint».

    Згодом ліміт збільшили до 10 тисяч осіб, але все одно чекати на оформлення картки потрібно не менше 8 місяців, чим не задоволені ні українці, ні чехи.

    Дроздова відзначила, що за маніпуляції із дозвільними документами такого характеру, які неодмінно виникають, чеське законодавство передбачає чималі штрафи для роботодавця та видворення працівника.

    Юрист повідомила, що досить складно українцям легально влаштуватися на роботу в Іспанії – там спочатку потрібно отримати дозвіл від іспанської служби зайнятості та міграційної служби, які схвалять таке рішення роботодавця, укласти договір із працівником (який неодмінно передбачає строк роботи), оформити робочу візу в іспанському консульстві (що займає 30 днів), а по приїзду ще й завітати до місцевого відділення поліції, де отримати номер іноземця та стати на облік.

    У Німеччині легально українець працюватиме лише в тому випадку, якщо протягом місяця після оголошення набору на роботу не з’явиться жодного відгуку від місцевого жителя.

    Такі ж умови, поряд із отриманням запрошення від роботодавця та оформленням дороговартісної візи в консульстві, ставляться до українського працівника у Великій Британії.

    Швеція висуває наступні вимоги: отримання дозволу від локальних органів влади, запрошення на роботу та чинний біометричний паспорт для виїзду за кордон. Шведи спростили процедуру, усунувши робочі візи, оскільки держава розвивається настільки стрімко, що просто бракує робочої сили.

    У той же час Дроздова підкреслила, що зважаючи на те, що оформленню будь-якого працівника, у тому числі сезонного, у більшості держав передує досить довга та дороговартісна тяганина з паперами, роботодавці тих держав, які не пішли на поступки, проводять різноманітні обманні маніпуляції.

    Зокрема вони користуються правом українців по безвізу перебувати у ЄС протягом трьох місяців і намагаються на власний ризик приховати факт найму українців на роботу.

    Видаючи працівників з України, які прибули на літні роботи і поселилися у місцевому готелі за туристів-відпочивальників, місцеві роботодавці серед іншого можуть зекономити на сплаті податків.

    «Отже, легально оформитися на сезонну роботу та працювати у переважаючій кількості держав Європи досить складно – бар’єром є як спеціальні умови такого оформлення, так і небажання роботодавця витрачати на це кошти», – резюмувала Дроздова.

    Читай нас також у Viber та Telegram, поширюй новину на своїй сторінці:
    Поширити: