ІНТЕРВ'Ю

Максим Шкіль: Тарифи УЗ наблизились до цін приватного парку

14.08.2018 14:11
  • Цю проблему для своїх клієнтів вирішує Перша логістична компанія. Про шлях українського зерна в порти, проблеми Укрзалізниці та формування власного парку вантажних вагонів розповідає власник Першої логістичної компанії Максим Шкіль.

    – Максиме Вікторовичу, добрий день. Щоб не говорити одразу про роботу, розкажіть, як стартував сьогодні ваш день? З чого він починається зазвичай?

    – Першою у нашій сім’ї прокидається донька Емілія і тоді вже будить всіх нас. На 8 ранку я йду на тайський бокс, який відвідую 4 рази на тиждень. Після тренування – починаю займатися робочими питаннями. 

    У дні вільні від боксу ми проводимо сімейні сніданки разом з дружиною і двома доньками.  Це дуже цінний для нас усіх час. Сьогодні, наприклад, був такий сімейний сніданок. 

    – Чому саме тайський бокс?

    – Бо він функціональний. Під час тренування працює багато м’язів.  Після занять з’являється стільки сил і бадьорості, що вистачає на цілий день активної роботи. Мені спорт допомагає впоратися з негативом і зосередитися на головному.

    – Ви часто працюєте в офісі чи, можливо, керуєте компанією віддалено?

    – Коли перебуваю в Україні, зазвичай працюю в офісі. Якщо не на місці – комунікую з усіма віддалено, сучасні технології дозволяють це. Наприклад, якщо взяти Першу логістичну компанію, то вона має 10 представництв по всій країні. Тобто спілкування з ними і так здебільшого дистанційне.

    – Чи впускаєте ви роботу в свій простір, коли відпочиваєте?

    – В мене є правило: я ніколи не турбую своїх працівників, якщо вони відпочивають. Але коли відпочиваю я, то все одно беру зріз по роботі.

    – Перед цією зустріччю ми почитали вашу біографію. Вам неповних 35, у вас три вищі освіти і ступінь кандидата юридичних наук. Крім цього –  кілька успішних компаній, благодійний фонд і родина. Як вам вдається так розподіляти час, щоб встигнути все?

    – Є така теорія, що все в своєму житті можна встигнути зробити за 20 відсотків свого часу. І я вважаю, що проблема з нестачею часу у багатьох пов’язана з невмінням планувати. Наприклад, в мене мої поїздки заплановані на рік-півтора вперед. Я розумію, куди рухається мій бізнес і мої компанії.

    Я навчився планувати свій час і досягати цілей ще в дитинстві. Наприклад, коли навчався в Академічній гімназії у Львові, то жив у районі Сихів. Щодня мені доводилося прокидатися о 6 ранку, добиратися пішки до зупинки автобуса, стояти в черзі, а потім їхати на навчання в інший кінець міста. Ще й просив водія зупинятися, щоб підібрати друга через три зупинки. Шлях з дому до гімназії тривав близько години. При цьому мій рейтинг був одним з найкращих на потоці і я встигав приділяти час іншим справам.

    У вас все так чітко сплановано. А як же несподіванки і спонтанність?– Я вважаю, що спонтанність – це непогано, але коли вона в роботі відсотків на 70, то це хаос. Адже за тобою стоять люди, які хочуть бачити і розуміти, куди рухається бізнес, до якого вони причетні, якому вони віддають свій час, знання і досвід. Прогнозованість – це шлях до успіху.

    – Незабаром в Україні починаються жнива і це є старт для активної роботи логістичних компаній, зокрема і вашої.  Вже визначилися, з ким працюватимете цього сезону? Які маркетингові активності плануєте?

    – Ми працюємо з міжнародними і вітчизняними компаніями. Наприклад, американськими, які присутні на українському ринку з моменту заснування Першої логістичної компанії, та з усіма провідними зернотрейдерами і виробниками. Для нас важливо реалізувати покладені на нас обов’язки. Якщо ми бачимо, що впораємося, то беремося і доводимо справу до логічного завершення, інакше не починаємо. 

    Щодо маркетингу в логістичному бізнесі – він не потрібний. Найкращий маркетинг – це коли ви виконуєте заявку клієнта. Робите це якісно і вчасно.

    – Як задовго до початку сезону надходять заявки на перевезення?

    – Великі компанії дроблять свої об’єми на 20-30 тис. тонн. З періодичністю раз в два  місяці проводяться тендери. Планування на рік не є виправданими, оскільки ринки і ціни на них змінюються. Вартість послуг сьогодні може бути однією, а в сезон може бути зовсім іншою. Проте часто трапляються випадки, коли тендер виграє компанія з поганою репутацією. Тоді замовник віддає перевагу дорожчій компанії, тій, яка виконує взяті на себе зобов’язання.

    – Компанія працює на повну потужність чи навпаки – бракує клієнтів?

    – Весь рухомий склад задіяний. Проблем з клієнтами немає абсолютно. Навпаки, на сьогоднішній день є дуже великий дефіцит вагонів.

    – Чи відомо, куди і звідки будете транспортувати урожай-2018?

    – У нас 80-90 відсотків урожаю транспортується в порти. Також є вивіз на Білорусь і західні кордони. Ми намагаємося працювати на вивіз в порти, бо в західних напрямках досить погана ситуація з тягою, наприклад, на Львівській залізниці. Якщо ми говоримо про власний рухомий склад і обіг вагонів, вона суттєво знижується, коли ми відправляємо вантажі на західні напрямки.

    – Скільки тонн зернових ви перевезли минулого року і скільки плануєте перевезти цього року?

    – Понад два мільйони тонн зерна ми перевезли минулого року. Цього сезону плануємо перевезти на 10-20 відсотків більше.

    – Логістичним компаніям доводиться взаємодіяти з Укрзалізницею. Як вам працюється з монополістом?

    – Наразі тарифи Укрзалізниці наблизилися до тарифів приватного парку, і це дає нам можливість купувати власний рухомий склад. Я вважаю, що керівництво Укрзалізниці нині робить правильні дії: перше –  закуповує новий рухомий склад; друге – запроваджує систему прозорого розподілення вагонів серед учасників ринку. 

    – В чому суть сьогоднішніх проблем у системі залізничних перевезень, на вашу думку?

    – Ми маємо справу з надбанням пострадянського простору. Основним заробітком Укрзалізниці є вантажні перевезення. Всім відомо, що пасажирські перевезення збиткові.

    Справа в тому, що протягом багатьох років суттєві кошти вкладалися в ті речі, які не є основними для вирішення питань ефективної роботи Укрзалізниці. В результаті маємо проблеми, які поглиблювалися роками. Тому звинувачувати у ситуації, що склалася, лише одного керівника –  це помилка. Тим більше, примусити його вирішити усі накопичені проблеми одним днем не є можливим. На мій погляд, варто було б зосередитись на кількох речах: купівлі рухомого складу для вантажних перевезень, модернізації існуючої тяги та вдосконалення системи управління вантажними процесами. 

    Наведу один приклад: ви маєте виробництво і вам потрібно відправити свою продукцію зі Львова в Одеський порт. Яким чином це відбувається сьогодні? Ви даєте заявку на 4-5 вагонів, але Укрзалізниця має дуже обмежену кількість рухомого складу, тому тривалий час ця заявка не виконується. І тут нарешті наступає день «Х», коли потрібні вагони приходять, надається тепловоз, формується состав.

    Цей состав попрямує з Львівської залізниці до Одеської через Південно-Західну. І тут вдумайтеся: на кожному стику залізниць вантажний потяг отримує  інший тепловоз та іншу локомотивну бригаду. Так от, чому б не взяти один потяг з однією тягою (локомотивом), який проїде зі Львова до Одеського порту зі зміною тільки локомотивних бригад? Це б суттєво заощадило час та підвищило обіг вагонів.

    Ще актуальне питання швидкостей, з якими слідує рухомий склад. На сьогодні технічна швидкість – близько 50 км/год. Звичайно, її треба підвищувати, на це впливає багато чинників: стан колій, зняття обмежень на багатьох ділянках руху, ефективне управління експлуатаційною роботою та справність тягового рухомого складу. 

    – Узагальніть, будь ласка, основні проблеми логістичного ринку, з якими стикаються аграрії, трейдери та логістичні компанії в Україні?

    – Якщо коротко, то це відсутність рухомого складу і тяги; недосконалість управління вантажними процесами – це має бути централізовано і управлятися всередині центрального офісу Укрзалізниці. І останнє – електрифікація та зношеність  колій.

    – Ви згадали, що у приватних компаній з’явилася можливість закуповувати власні вантажні вагони. Перша логістична формує свій рухомий склад?

    – Так, ми вже купуємо рухомий склад і маємо в планах продовжувати це робити. Перша логістична компанія уклала контракти з заводами на виготовлення і купівлю вагонів. І ми вже почали отримувати новий рухомий склад.

    – Як вирішуєте проблеми з тягою?

    – Звісно, сьогодні з тягою є гостра проблема. В цьому питанні ми працюємо з підрозділами Укрзалізниці. У нас створений диспетчерський центр, в якому працюють досвідчені спеціалісти. Тобто переміщення нашого рухомого складу – власного і орендованого – відбувається під контролем диспетчерського центру. 

    – Які вагони ви закуповуєте? 

    – Купуємо нові вагони українського виробництва. Вживані вагони не купуємо, оскільки в тих пропозиціях, які ми отримували, вартість б/у вагона –  біля 30 тис. дол., термін його експлуатації 10 років. Новий вагон коштує 60 тис. дол.і має термін експлуатації 25 років з можливістю пролонгації. Тому я вважаю економічно недоцільним купувати б/у вагони. Інвестувати економічно вигідніше та перспективніше у нові, хоча на початку це і виглядає суттєво затратніше.

    – Чим відрізняються ваші вагони від вагонів Укрзалізниці? 

    – Як я вже згадував, рухомий склад, який ми купуємо, – новий. Це багатокубові вагони. А більшості вагонам Укрзалізниці – понад 25 років. Різниця очевидна.

    Пригадую, як ми працювали з рухомим складом Укрзалізниці на одному з наших підприємств – Бехівському гранітному кар’єрі. Тоді у штаті доводилося мати бригаду зварювальників, які перед завантаженням латали дірки у цих вагонах, щоб дорогою не розгубити частину щебеневої продукції. Тому важливо мати нові вагони, це гарантія стабільності і збереження вантажу.

    – Але крім того, що вантаж може розгубитися, його можуть ще й викрасти. Є багато інформації про крадіжки. Як ви вирішуєте цю проблему і хто несе відповідальність перед вашими клієнтами, якщо частина товару все-таки не доїхала до порту? 

    – Де-юре – це відповідальність Укрзалізниці. Де-факто – логістичної компанії. Мені невідомі випадки, коли Укрзалізниця компенсувала логістичним компаніям  втрати вантажу.  

    На сьогоднішній день, від моменту, коли зерно завантажене на елеваторі  і до моменту, коли воно прийшло в порт, ми несемо стовідсоткову відповідальність перед клієнтом. Таку саму відповідальність Укрзалізниця має нести перед логістичними компаніями. 

    До речі, Укрзалізниця ініціює багато нарад, спільних зустрічей щодо вирішення цих питань. Найбільш проблемна ділянка – це станція Колосівка, Одеської залізниці. Вона відома тим, що там систематично крадеться зерно. І ця ситуація не змінюється роками. 

    Перша логістична компанія давно прийняла рішення співпрацювати з приватними охоронними компаніями. У нас були місяці, коли компанія по декілька мільйонів гривень втрачала через крадіжки. Ми завжди відшкодовуємо гроші за втрачений товар, інакше з нами б ніхто не працював. Наші клієнти не мають слухати про проблеми Укрзалізниці, у них своїх труднощів вистачає.

    – Перша логістична працює лише з великими компаніями чи має справу і з фермерами? 

    – По можливості ми стараємося нікому не відмовляти. Але потрібно розуміти, що власний рухомий склад має щоденні видатки, тому він має бути задіяний цілий рік. Коли є велика компанія і вона має обсяг перевезень на рік, то відповідно, при заключенні контракту, ми розуміємо, що питання цього рухомого складу закрите. Коли ми працюємо з дрібними замовниками, то змушені кожні 15 днів думати, куди відправити цей вагон. Тобто в якійсь невеликій частці ми, звичайно, працюємо з дрібними клієнтами, але в основному  – це великі компанії, бо з точки зору бізнесу так правильно. 

    – Які плани Перша логістична має на майбутнє?

    – У 2018 році Перша логістична компанія міцно стала на ноги, вона є стабільною і прогнозованою. Зараз вона працює так, як я це бачу: купує власний рухомий склад, збільшує кількість вагонів в управлінні та розвиває нові напрямки, зокрема трейд зернових. 

    – Що для вас неприпустимо в бізнесі і в житті?

    – Мене дратує нещирість. Не люблю інтриганства. Я його не сприймаю в своїх компаніях. Навіть якщо людина дуже цінна для компанії, але вона є інтриганом, ми стовідсотково розстанемось з нею, адже атмосфера в колективі є дуже важливою. Я прагну створювати енергію синергії – це багато факторів, які поєднуються в одне ціле: бажання людини працювати, взаємодіяти з колективом, втілювати спільні ідеї і підтримувати загальні цінності.

    – Яке ваше улюблене місто у світі?

    – Львів! 

    – Останнє і може трохи дивне питання – чиї номери стоять на кнопках швидкого виклику вашого мобільного телефону?

    – В мене немає кнопок швидкого виклику в телефоні. Проте я вважаю, що є речі, які, незважаючи на велику зайнятість, не можна відкладати. Це спілкування з батьками і час, приділений сім’ї і дітям.

    Читай нас також у Viber та Telegram, поширюй новину на своїй сторінці:
    Поширити: