ІНТЕРВ'Ю

Тетяна Сушко: безконтрольне використання пестицидів і далі труїть бджіл

17.07.2018 17:08
  • Україна є одним із найпотужніших гравців на ринку експорту меду. Вона займає перше місце по об’ємах експорту меду в Європі і третє в світі. Але в цьому році українські пасічники зіштовхнулася з проблемою масового отруєння бджіл неякісними хімікатами для обробки полів.

    Інформагентство Agronews поспілкувалося з виконавчим директором Спілки пасічників України Тетяною Сушко, щоб з’ясувати, чи припинилась масова загибель бджіл, чи буде Україна з медом у цьому році, а також чи не похитнуться позиції нашої країни на світовому ринку експорту меду.

    Ще в травні з’явились перші тривожні повідомлення про масову загибель бджіл на пасіках України через застосування неякісних хімікатів аграріями під час обробки полів. Проблема набула загальнодержавного розголосу. Який стан справ зараз, чи вдалось владнати ситуацію?

    – Отруєння бджіл не припинилося. Ми думали соняшник і кукурудза будуть оброблятися іншими хімікатами, виявилось, що ні. Наші агровиробники не чують нас. Обробляють поля вранці і вдень, а вночі не обробляють. Я так підозрюю, що хімічна речовина, яку вони закупили, вона, мабуть, широкої дії на різні культури. Агровиробники витратили кошти на закупівлю цих хімікатів і будуть використовувати їх, доки вони не закінчаться.

    Але є і світло в кінці тунелю. Великі агровиробники, такі як «Кернел», звернулись до мене буквально в п’ятницю і попросили розповісти, як робити обробіток рослин, щоб не зашкодити бджолам – почули нас. Вони кажуть, що дуже важко вступати в діалог з бджолярами. Це пояснюється тим, що дуже багато маленьких агровиробників нашкодили пасічникам, а тепер бджолярі дуже важко ідуть на контакт, так як вже вважають аграріїв вбивцями їхніх бджіл.

    Представники «Кернела» попросили, щоб ми організували їм діалог. Я їм пояснила, що робити, вони сказали, що будуть все робити згідно інструкції , будуть обробляти поля вночі, не будуть економити на препаратах, будуть використовувати препарат, який не шкідливий для бджіл.

    За останньою інформацією ЗМІ, всього від отруєння хімікатами в Україні загинуло 18 тисяч сімей бджіл. Ви можете підтвердити цю інформацію? Які області постраждали найбільше?

    -Загинуло на сьогодні за приблизними підрахунками, зробленими на основі звернень пасічників, близько 35-40 тисяч бджолосімей. Сьогодні розширюється географія отруєнь, додаються нові райони, в областях, де раніше фіксувались отруєння. В Миколаївській області були, наприклад, випадки отруєнь в двох районах, а зараз кількість таких районів там збільшилась до восьми.

    Зараз отруєння найчастіше фіксуються, де йде цвітіння соняшника, а оскільки цвітіння йде спорадично, то випадки фіксуються в різних областях по декілька районів. Загалом з початку року найбільше постраждала Дніпропетровська область, а саме Криворізький район. Там загинуло 15 тисяч бджолосімей. Я розмовляла з головою обласної організації бджолярів, він каже, що там і досі гинуть бджоли.

    Окрім того, що там загинули бджоли, там вимерли всі комахи. Мертва зона, екологічна катастрофа. Я дивуюсь, чому Міністерство екології там ще досі не втрутилось в ситуацію.

    Там одна велика агрофірма Христофорівске. Вони орендують 15 тисяч гектарів, я так розумію, що власник народний депутат. На його землях стояли пасічники. Деякі пасічники не повідомили, що розмістились, деякі не мають паспортів. Там постраждали всього шість членів нашої спілки, а загалом в цьому районі постраждало 500. Пасічники нічого там не можуть добитись, там навіть кримінальну справу відкрили.

    Чи є хоча б приблизні підрахунки, скільки складуть фінансові втрати бджолярів в результаті загибелі бджіл в цьому році?

    Одна бджолосім’я (займає один вулик – ред.) коштує від 2,5 до 3 тисяч гривень, помножте на загальну кількість бджолосімей, які вже загинули, як я вже казала, – це 35-40 тисяч, і ви отримаєте цифру втрат. А якщо сюди додати втрачений можливий прибуток через недоотриманий мед і віск, то ця цифра буде взагалі значною. Крім цього, до суми фінансових втрат в деяких випадках треба додати витрати від зіпсованих вуликів. Оскільки, якщо бджолосім’я загинула через дію сильнодіючих токсичної речовини, бджоли туди не повертаються, його треба або викидати, або обробляти різними препаратами, щоб зняти токсичність.

    Незважаючи на те, що бджолярі б’ють на сполох і запевняють, що причина загибелі бджіл – це хімікати, офіційна версія причин загибелі не називається. Чи зверталися бджолярі зі своєю проблемою напряму до Міністерства агрополітики? Чи правда, що міністерство уникає діалогу з пасічниками з цієї проблеми, як це писали у ЗМІ?

    -До Мінагрополітики ми звертались. Те, що вони уникають діалогу з бджолярами, –  не правда. Міністерство одразу пішло з нами на контакт. Вже 30 травня, коли у нас почалися глобальні отруєння, то за моєю ініціативою і за ініціативи міністерства ми дуже терміново скликали нараду. Туди прийшли і страховики, і лабораторії, були рослинники і тваринники були, але Міністерство екології не прийшло. Вони не з’явилися, вони до сьогоднішнього дня не виходять на контакт. В Криворізькому районі фізичні особи писали на обласну Держпродспоживслужбу, на інспекцію екології і вони досі не вийшли на перевірку цього виробника, який потравив бджіл.

    Чому на ваш погляд Мінекології уникає діалогу?

    – Тому що це єдина структура, яка реєструє засоби захисту рослин, але головна проблема в тому, що у нас контрольних органів немає. Функції контроля нікому не надали: ні Міністерству аграрної політики, ні Міністерству екології, ні Держпродспоживслужбі. Ще ми запрошували митницю, я думаю, це та система, яка працює між собою гарно. Вони б мали вийти на телебачення і пояснити, що у нас відбувається в сфері реалізації засобів захисту рослин.

    Вони мали перевірити агровиробників і з’ясувати, де вони взяли ці препарати, це ж дуже легко підняти. Вони ж десь його купували. Це має робити обласна інспекція екології. Вони цього не зробили і навіть відповідь не надали на звернення наших бджолярів.

    Можливо, бджолярі мають свою інформацію, які конкретно препарати призводять до загибелі бджіл, ким вони виробляються в Україні, чи звідки і ким завозяться?

    – Зробили аналіз бджіл, які загинули, рослин. Встановили, що причина загибелі – це інсектицид. Цікаво, що в кінці квітня такі препарати заборонили в Європі і вони до нас полилися рікою. У мене така підозра, що вони були на митниці, йшли на Європу, і коли вони там були заборонені, їх направили в Україну – кудись же потрібно їх збувати.

    Це моє особисте бачення ситуації. Тобто, я вважаю, що це контрабанда однозначно. В Броварах правоохоронці накрили фірму, яка реалізувала контрабандні препарати для агровиробників. Компанія ніби продавала продукцію під виглядом європейських препаратів, а насправді це виявились китайські підробки. В результаті постраждали агровиробники, які використовували ці препарати, які не знали, що це за препарат, і бджолярі.

    За інформацією Agronews  препарати, які зайшли в Україну у цьому році і були закуплені агровиробниками коштують три долара за літр, тоді як якісний препарат – 15 доларів. Наші джерела повідомили, що озвучена інформація про те що, препарати продавались під європейською маркою, – не правда, всі агровиробники прекрасно знали, що це дешевий замінник якісних препаратів.

    Спілка пасічників України, яку ви представляєте, закликала підтримати електронну петицію про звернення до вищих органів державної влади про заборону імпорту і використання хімпрепаратів аграріями на основі інсектицидів, поки що вона не набрала необхідної кількості голосів. Що будете робити, якщо голосів не знайдеться?

    – Ми і так діємо паралельно, і Міністерство агрополітики діє, і всі діють. Має з’явитись контрольний орган, хто буде контролювати процес надходження засобів захисту рослин в Україну і їх продажу. Ми вже пропонували, нехай це буде монополія – створили фірму, яка буде, можливо, державним підприємством, але вона буде займатися обробкою хімікатів і не буде допускати фермера до обробітку полів хімічними препаратами.

    Але для створення такого органу треба вносити зміни в законодавство, це дуже довга процедура, в Україні ще вибори на носі. Тому ми зараз намагаємося внести зміни в наказ Міністерства аграрної політики, а потім будемо робити більш системні зміни в законодавство.

    Хто саме працює над цим наказом, і які зміни він передбачає?

    -Над ним працює Європейський офіс ефективного регулювання (незалежний експертно-аналітичний центр, створений за ініціативою Міністерства економіки України і західних партнерів – ред.) разом з нами і Мінагрополітики – всі були залучені. Проект цього наказу буде оприлюднений трохи пізніше.

    В загальних рисах ми хочемо зробити простішою процедуру скликання комісії у випадку отруєння бджіл. Щоб, наприклад, коли відмовляється селищний голова, чи агровиробник прийти на засідання комісії, щоб їх участь не була в обов’язковою. Натомість замінити їх двома пасічниками і одразу провести засідання, тому що винуватці і представники місцевої влади часто відмовляються, тікають, на лікарняний йдуть, родинні зв’язки починають працювати. А поліція буде робити паралельно розслідування зі своєї сторони.

    Також ми хочемо обновити інструкцію щодо здоров’я бджіл, вона датована 1989 роком, дуже стара і не відповідає сучасним викликам.

    Цей наказ передбачає заборону використання засобів обробки рослин на основі інсектицидів?

    – Заборонити їх використання може тільки Міністерство екології. Я написала лист на Міністерство агрополітики, вони мені дуже швидко відповіли, щоб я звернулась з таким листом до Міністерства екології. Тому що реєстрацію вони ведуть і заборону вони мають зробити по цим препаратам.

    Я вважаю, якщо у нас зараз йде імплементація законодавства до європейського і в Європі зараз це заборонили, то ми також маємо заборонити ці препарати. Це питання на сьогодні проробляється на державному рівні.

    Чи зверталися бджолярі із заявами про отруєння бджіл до суду, до правоохоронних органів, можливо, є статистика щодо відкритих кримінальних справам, чи виграним позовам до суду? Хоч когось притягли до відповідальності? Як правоохоронці і судді реагує на такі звернення?

    – Були такі випадки. На Волині постраждали 18 пасічників, 14 пасічникам відшкодування виплатили, тому що аналізи показали, що бджоли загинули від хімікатів, які використовували аграрії. Тому вони підписали мирову угоду з агровиробником і він відшкодував. Яким чином – це конфіденційна інформація. Де змогли – там добилися компенсації.

    Як загибель бджіл відобразиться на забезпеченні медом внутрішнього українського ринку і на обсягах експортних поставок? Чи не призведе це до дефіциту меду, чи його здорожчання?

    – На Україну меду вистачить, це однозначно, але оскільки вже пішов ажіотаж, то це впливає на підвищення ціни на мед для внутрішнього споживача. Я думаю, вона трохи виросте. Є такі бджолярі, які кричать, що меду не буде і виставляють його продаж ледь не по 180-200 гривень за літр, при середній ціні 100-120 гривень по Україні.

    Але я думаю, що за рахунок збору меду з соняшнику ажіотаж вдасться погасити і ціни вирівняються. Тому що основні ярмарки підуть в серпні-вересні, і вони покажуть нижчу ціну.

    А щодо оптової ціни на мед, який потім йде на експорт, то тут ціну диктує закордонний ринок. Які контракти пропонують експортерам – від таких цін вони і відштовхуються.

    Тобто дефіциту меду в Україні в цьому році не буде?

    – Так, ситуація не критична, нам вистачить меду з головою для внутрішнього ринку, вони ще не будуть знати, куди його дівати. Чи буде достатньо меду для експорту час покаже, тому що ми не знаємо якість меду. Все буде залежати, чи зможе він пройти тести в іноземних лабораторіях, зокрема в німецькій лабораторії Intertek.

    Чи не стане небезпечним вживати мед в їжу?

    – Мед є безпечним продуктом. Наші бджолярі з регіонів, де фіксувались найбільші факти отруєнь, здавали мед на аналізи, то ніяких шкідливих речовин не виявлено. Тому можна заспокоїти людей, мед вживати безпечно. Але аналізи все одно треба вимагати, якщо ви купуєте мед. Пасічники повинні робити аналізи в лабораторії, якщо займаються продажем меду.

    Читай нас також у Viber та Telegram, поширюй новину на своїй сторінці:
    Поширити: