Чи не ворог держава українському фермеру?

  • У той час, коли вся Україна спостерігала за провалом законопроекту про діяльність дрібних фермерських господарств і деконцентрації повноважень у сфері земельних відносин, український фермер продовжує боротися за своє виживання  самотужки.

    Мова йде про перешкоджання підприємницькій діяльності і правам землекористувачів і землевласників на державному рівні.  А чи знає Кабінет Міністрів, що в Держгеокадастрі відсутня чітка процедура як оформлення земельних ділянок, так і відновлення меж згідно раніше отриманих Актів на право власності чи користування. Проведення прийомів громадян перетворились в формальність для замирення гніву землекористувачів і піару в мас-медіа.

    «Рік поневірянь, щоб попасти на прийом до голови Управління Держгеокадастру в м Лютин Харківського району Штекер Я.Ю. не увінчався успіхом. Весь час прийом проводить замісник пані Хітріна без фіксації звернення. Враховуючи особливий характер регіону і бюрократію, вирішення земельних питань перетворилось на корупційну систему, в якій землевпорядні організації є передавачами забаганок чиновників і збирачами неправомірних платежів» – розповідає Анатолій Усік, член АФЗУ з дня створення, замісник АФЗ ХО  і землекористувач з грудня 1991 року.

    За інсайдерською інформацією від землевпорядних організацій, які є посередниками у відносинах з ГУ Держгеокадастр в Харківській області, для проходження експертної комісії з нормативної оцінки землі просять від 5000 грн. За надання дозволу на розробку технічної документації або згоди на відновлення меж від 250 у.о за гектар. За вирішення питання для великих компаній – 500 у.о за гектар. За розпайовку земель фермерського господарства 1200 у.о за той же горезвісний гектар.

    І поки для відводу очей йде паперова тяганина, у громадян, які отримали земельні ділянки в безстрокове користування для ведення фермерського господарства в 1991 році, відбирають землю. Приклад – Роганська територіальна громада, яка вже роками не може установити межі населеного пункту. У тамтешніх фермерів є всі причини для занепокоєння, адже вони стали живими свідками того, як після смерті товариша, у його спадкоємців відібрали 50 гектарів землі, яка була передана в довічне спадкове володіння. І що цікаво, за лічені дні земельні ділянки розбили по 2 гектари та передали в приватну власність навіть не членам територіальної громади. На жаль, це не єдиний випадок, що свідчить про неприємну тенденцію до наростання законодавчої казуїстики.

    Фото з публічної кадастрової карти Держгеокадастру України,  на якому чітко показано, як відбувається розподіл землі по суті відібраних фермерських господарств

    На щастя, мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення продовжений на один рік. Важко навіть уявити, що трапиться, якщо в таких умовах земля почала б продаватися вже сьогодні. Судячи з того, що твориться в ГУ Держгеокадастрі в Харківській області, то щонайменше половина фермерів залишиться без землі. Це може бути щось схоже на «прихватизацію» промислових підприємств в 90-х роках минулого століття. Правий буде той, у кого повніший гаманець, а не реальний селянин, який створює додану вартість замість спекулятивного навару.

    Ми вже збираємо 62 млн тонн зернових, а харчі все дорожчають.  Може не та інтенсифікація виробництва, коли знищується село. Виникає риторичне запитання – яка молода людина захоче взагалі чимсь займатися в таких умовах?

    Тому не випадково фермери Харківщини Віктор Альохін, Іван Безкровний, Іван Биков, В’ячеслав Сівцев, Анатолій Усік звернулись за допомогою до юристів та ЗМІ, бо самотужки не можуть подолати ігнорування законодавства та корупцію в ГУ Держгеокадастрі Харківської області.

    «…Ми займаємося фермерством 27 років і, побачивши таку прикру «перспективу», вирішили діяти згідно закону, щоб і з нашими спадкоємцями не виникло прикрої ситуації і вони могли продовжити почате. І ось з 2016 року оббиваємо пороги ГУ Держгеокадастру в Харківській області з однією метою, зареєструвати землі державної власності в державному реєстрі. Саме цікаве, людина хоче зареєструвати землі державної власності в державному реєстрі, а відділ державної установи їй перешкоджає, фактично позбавляючи законних прав набутих раніше. Та головне, всім нам відправляють типові відписки не по суті справи та з неправомірними обґрунтуваннями відмови в наданні згоди на відновлення меж земельної ділянки, яка є сформованою і перебуває в користуванні вже 27 років. Як результат, ми як фермери, не можемо використати механізми аграрної розписки для фінансування посівної 2018 року, розробити реальну нормативну грошову оцінку земель, зареєструвати право безстрокового користування в реєстрі майнових прав та здійснювати інші правочинні дії у своїй господарській діяльності. Все це є ні чим іншим, як грубе перешкоджання підприємницькій діяльності і знищенням малих землевласників і користувачів, фермерських господарств…» – продовжує Анатолій Усік.

    Виходить, що основною причиною фермерських бід є чинний Закон України «Про землеустрій» ст 55 пункт «г», прийнятий у 2010 році. По суті, він передав долю земель сільськогосподарського призначення, що є в користуванні чи власності, у руки не зовсім сумлінним чиновникам. І ми бачимо, що їм ні закон ні указ, ні керівництво області.

    Коментар юриста

    Роман Лихачов, адвокат, що представляє інтереси фермерських господарств у спорах з органами Держгеокадастру. Чугуївська правозахисна група:

    “В Єдиному реєстрі судових рішень на даний час є велика кількість судових рішень, де сільськогосподарські товариства оскаржують дії Головного управління Держгеокадастру у Харківській області. Досить часто відмови щодо вчинення певних дій Головного управління Держгеокадастру у Харківській області судовими рішеннями визнають неправомірними. На жаль, законодавство не передбачило відповідальності посадовців органів Держгеокадастру, дії яких встановлено неправомірними за рішенням суду.  Практика притягнення посадовців після набранням рішенням суду законної сили наразі відсутня. Тому перешкоджання діяльності фермерських господарств є досить поширеним явищем. Не кожний представник агробізнесу готовий йти до суду для оскарження дій посадовців. Для подолання такої ситуації необхідно внести численні зміни до нормативно-правових актів, які регламентують діяльність органів Держгеокадастру України, зокрема, встановити чіткі строки розгляду документів, сформулювати виключні підстави для відмови у вчиненні певних дій та персональну відповідальність посадовців органів Держгеокадастру за затягування процесу прийняття рішень та неправомірних відмов, що встановлені в тому числі рішенням суду”.

    Аgronews.ua

    Поширити: