Чи стане Україна органічним «хабом» для ЄС?

457124.jpg

Міжнародний попит на вітчизняну органічну продукцію має тенденцію до зростання, що підтверджує статистика обсягів експорту. Так, у 2013 році обсяг експорту становив 35-36 млн євро, а вже за результатами 2015 та 2016 років досяг рекордних 73-75 млн євро. І враховуючи те, що у структурі загального агропродовольчого експорту частка органічної продукції становить всього 0,5%, можемо говорити про значний експортний потенціал органічної продукції.

За результатами 2015/16 МР в структурі експорту органічної продукції переважали зернові (47% експортної виручки), насіння олійних (23%), жири та олії (5%) та продукція борошномельно-круп’яної промисловості (4%).

Основними експортними культурами, які викликають постійний інтерес з боку європейських імпортерів, залишаються органічна пшениця з високим вмістом протеїну та клейковини (відповідно від 13,5% та 28%), кукурудза, соя, соняшник та ячмінь. Перспективними експортними культурами залишаються льон, жито, люпин, овес як звичайний, так і голозерний. Саме на дані культури зростає попит як світових, так і європейських імпортерів, а маржинальність для вітчизняних виробників є досить високою.

Тим не менш, вітчизняним виробниками варто бути обережними з так званими, «трендовими» культурами. Так, наприклад, останні три роки такою «трендовою» культурою була спельта, яка на експортному ринку зіграла з вітчизняними виробниками досить злий жарт. В 2015-2016 МР через її перевиробництво, як в Україні, так і в країнах ЄС, ціна у розрахунку на тону продукцію впала майже вдвічі (до 220-250 євро за тону необрушеної спельти), порівняно із попередніми роками.

Такі випадки лише підтверджують важливість проведення попереднього аналізу ринку, у тому числі європейського та американського, у контексті виробничих трендів та тенденцій у споживанні. Крім того, завжди актуальними залишаються питання створення передумов для довгострокового партнерства з імпортерами на умовах форвардних контрактів або авансованої собівартості.Необхідність хеджування ціновими ризиками є актуальним завданням як для органічного сектору, так і для аграрної галузі в цілому.

Географія експорту вітчизняної органічної продукції виглядає досить строкато, але представлена в більшості ринком Європейського Союзу. Так, найбільшими імпортерами (у вартісному виразі) за результатами 2016 року стали Німеччина (приблизно 20 млн євро), Польща (12 млн євро), Великобританія (8,7 млн євро), Австрія та Італія (по 7 млн євро), а також Швейцарія (біля 5 млн євро). Незначні обсяги органічної продукції рослинництва українського походження потрапляє і на ринки Північної Америки, зокрема в Сполучені Штати. Серед названих країн, найвищий рівень споживання органічної продукції на душу населення має Швейцарія (262€), США (111 €) та Німеччина (106 €).

Німеччина, будучи для вітчизняних виробників основним експортним ринком, з України в основному імпортує:

*  органічну кукурудзу (за 9 міс. 2016 р. імпорт склав 11,9 тис. т, за результатами сертифікованих ТОВ «Органік Стандарт» виробників),

*  органічну сою (3,5 тис. т) та соняшник (2,7 тис. т),

*  органічну пшеницю (1,2 тис. т),

*  органічне обрушене та необрушене просо (відповідно 911 та 179 т),

*  729 т органічного ячменя та 690 т органічної спельти,

*  органічний люпин (401 т).

Важливо зазначити, що успіх на експортному ринку органічної продукції дуже часто залежить саме від особистих контактів та попередніх домовленостей з імпортерами, переробниками, оскільки виробництво даної продукції значною мірою вимагає від виробника повної простежуваності та транспарентності (або ж за принципом “from farm to fork” – «від ферми до вилки»). Дуже часто протягом виробничого циклу імпортери можуть відвідувати ті органічні підприємства, в яких вони планують здійснювати закупівлю продукції. Довгостроковість таких партнерських відносин між виробником та імпортером буде залежати від встановленого рівня довіри, що будується на прозорості всього ланцюгу виробництва, збирання та зберігання продукції.

Результатом всіх цих дій стає не лише вигідний зовнішньо-економічний контракт, але й можливість отримати консультації від імпортерів щодо ситуації на ринку, тенденцій у споживанні та виробництві у країні імпортера, а також встановити довгострокові партнерські відносини на умовах взаємної вигідності, надійності та стабільності.

Світові тенденції споживання на сьогоднішній день демонструють щорічне зростання, а загальний обсяг продажу органічних продуктів харчування та напоїв у 2015 році становив 90 млрд євро, що на 10 млрд перевищує показник 2014 року, або на 300% більше від рівня споживання в 2004 році.

Європейський ринок роздрібних продажів органічної продукції також має стабільний ріст з року в рік (мал. 1), досягнувши рекордних 27 млрд євро в 2015 році.

 

Роздрібна торгівля органічною продукцією, млрд. €

Щодо внутрішнього ринку в Україні, то як не дивно, і українське населення збільшує частку продуктів органічного походження в своєму раціоні. Так, обсяги роздрібної торгівлі органічними продуктами ще в 2010 році становили приблизно 2,5 млн євро, натомість  вже в 2015 році досягли рівня 17 млн євро, і як пророкують вже на цей рік -  20 млн євро. Асортимент органічних полиць значно розширився навіть за останні 2-3 роки, і вже сьогодні в мережах вітчизняних супермаркетів, а також в спеціалізованих магазинах, можна придбати органічні крупи та борошно, молочну і виноробну продукцію, ковбасні вироби та яйця, цукор і кондитерські вироби. При цьому, деякі з виробників роблять ставку саме на внутрішній ринок, розвиток якого забезпечують різноманітними маркетинговими інструментами (продовольчі виставки, екскурсії на підприємства, дегустації продуктів та «лікбєзи» для споживачів).

За даних тенденцій, та в тих природно-кліматичних умовах, якими наділена Україна, ми маємо значні перспективи подальшого нарощування виробничого потенціалу та розвитку експортних ринків органічної продукції як рослинництва та тваринництва, так і продуктів більш глибокої переробки. І хоча на сьогоднішній день в структурі експорту переважає саме сировинна продукція, це не заважає вітчизняним виробникам отримувати досить високий рівень маржі за умов застосування ефективних експортних стратегій, якісних маркетингових комунікацій та відкриття нових ринків збуту із високим рівнем споживання на душу населення (Данія, Швеція, Італія, Австрія, Франція та ін.). Крім того, перспективними для вітчизняних виробників залишаються ринки Північної Америки, Японії, Саудівської Аравії, інші мусульманські країни, які відрізняються високим платоспроможним попитом та значною кількістю незайнятих продуктових ніш. Постачання органічної продукції в дані країни є можливим за умов дотримання відповідних міжнародних та приватно-правових органічних стандартів, ретельного відпрацювання логістичного ланцюгу з прорахунком його ефективності. Щодо продуктів переробки, то це є більш складним та комплексним завданням для наших органічних виробників, адже вони стикаються із значними вхідними бар’єрами, які, насамперед, стосуються безпечності та якості виробленого продукту, його упаковки, можливостями отримання ліцензій або використанням private label. Крім того, на перероблені продукти, наприклад в ЄС, існують значні митні бар’єри, пов’язані із сплатою імпортних мит. І хоча в рамках ЗВТ з ЄС в межах перехідного періоду тарифні мита з року в рік знижуються, все ж актуальним «домашнім завданням» для вітчизняних виробників залишається питання досконального вивчення експортного ринку на предмет його «product and procedure requirements».

Станом на 2016 рік земельний органічний банк України становив всього 1% в загальній структурі сільськогосподарських угідь або ж 410 тис. га (обсяг земель, що контролюються сертифікаційними органами). Це всього 20% від органічного земельного банку Іспанії (1,9 млн га) або майже 35% від аналогічного показника в Німеччині (1,1 млн га).

В цілому, в ЄС площа органічних земель становить 11,1 млн гектарів, з яких 4,7 млн га займає рілля, 5,1 млн га – пасовища та 1,2 млн га – багаторічні насадження. В структурі ріллі найбільшу частку займають площі під кормовими культурами (1,87 млн га), злаковими (1,68 млн га), олійними (210 тис. га), бобовими (300 тис. га), овочами (143 тис. га) та коренеплодами (30 тис. га). Обсяги споживання органічної продукції в ЄС зростають швидшими темпами за обсяги виробництва, відповідно зростає імпортна складова в загальних обсягах споживання. І за даних умов Україна вже сьогодні конкурує за експортні ринки ЄС з іншими країнами, при цьому маючи всі шанси стати не просто житницею Європи, а її органічним хабом.

Так, наприклад, за результатами дослідження АМІ (Мережа органічних даних) у 2015 році Німеччина імпортувала близько 126 тис. т органічної пшениці, включаючи спельту та дурум, та 56 тис. т соняшника, включаючи макуху. Відповідно частка України як експортера даної продукції становила 20% та 25%, в той же час Румунія поставила на цей ринок 18% обсягу органічної пшениці та 25% соняшнику. Китай та Бразилія, в свою чергу, поставляють відповідно 35% та 10% всієї імпортованої Німеччиною сої, включаючи макуху, а Україна – всього 2-5%.

Значні переваги логістичного характеру, вигідні умови по ЗВТ з ЄС (для продукції рослинництва діє або нульова ставка мита або ж тарифна квота), сприятливі природно-кліматичні умови, об’єктивні передумови для нижчої собівартості виробництва та можливості конкуренції за ціною, все це відкриває значні перспективи для України стати надійним постачальником органічної продукції на високомаржинальний та купівельноспроможний ринок Європейського Союзу.

 

Анастасія Білич, експерт з органічної продукції ВГО УАК

За матеріалами: УАК

Додати коментар
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.