Олександр Марюхніч: Ринок продажу агропродукції потребує електронних механізмів збуту товару  | AgroNews
        
        
        
        
        
        
              
              
        
        
        
        
      
        
              

        
        
    
    
        
        

Олександр Марюхніч: Ринок продажу агропродукції потребує електронних механізмів збуту товару

AN_161.jpg

Електронна система публічних закупівель прийшла на зміну паперовим держтендерам, продаж необробленої деревини через «молоточну форму» поступово переходить у електронні аукціони, тому цілком логічно, що on-line торги просто повинні бути впроваджені на найбільшому за обсягами ринку країни - аграрному. І я надзвичайно радий, що команда Аграрної біржі знову, як і на ринку продажу лісових ресурсів, є першовідкривачем і джерелом сучасних змін та європейських тенденцій на національному ринку, – зазначає директор Аграрної біржі Олександр Марюхніч.

 - Олександре Євгеновичу, розкажіть про які зміни та тенденції Ви говорите?

 - Завдяки успішному тандему Аграрна біржа та ПАТ «Аграрний фонд» нам вдалося втілити інноваційний проект електронних торгів з реалізації борошна - одного із найважливіших продуктів переробки аграрного товарного ринку. Суть його полягає у тому, що такий продаж є не лише електронним, тобто проходить у мережі з віддаленим доступом, але й механізм його здійснення взагалі є принципово новим для галузі – реверсивні торги.

- Поясніть будь-ласка!

- Продавець, у даному випадку - ПАТ «Аграрний фонд», декларує максимальну вартість власної продукції, яку бажає отримати з урахуванням собівартості та планового розміру прибутку. У свою чергу, якщо покупець борошна не може сплатити відповідну ціну з певних причин свого виробництва або через об’єктивні регіонально-економічні тренди на дану та похідну продукцію - він має можливість за допомогою реверсивної зміни ціни (на пониження) збалансувати попит і пропозицію.

- Яка від цього перевага?

- Все дуже просто – покупець купує товар за більш прийнятною для себе ціною, а продавець має можливість диференційовано підходити до власного товарообігу, зокрема оперативно вирішувати питання із залишками продукції на певних складських потужностях.

А загалом, якщо говорити глобально, то сам перехід до механізмів формування ціни на організованому аграрному ринку – це вже крок до становлення прозорого та інвестиційно привабливого середовища. Якщо ми не будемо цього робити – ми так і залишимося на тому рівні, коли свої ризики матимуть можливість хеджувати лише великі зернотрейдери, при чому виключно на іноземних торгових майданчиках, а малий та середній виробник страждатиме від наслідків світової та національної економіки.

- Як часто проходять реверсивні торги і чи інші переробники, окрім ПАТ «Аграрний фонд», продають свою продукцію?

- Такі торги проходять щоденно з 10:00 до 15:00, а борошно на них поки що продає виключно ПАТ «Аграрний фонд». З одного боку це добре, адже Фонд давно себе зарекомендував як надійний постачальник і партнер, його товар перевірений та сертифікований, а поставку можна звіряти за годинником. За таких обставин, ще жодного разу не виникало потреб у залученні до виконання контрактів біржового арбітражу. З іншого боку, якщо ми хочемо розвивати ринок і робити його максимально ліквідним – участі одного лише Аграрного фонду замало.

- Яким чином Ви плануєте підвищувати ліквідність даного ринку?

- По-перше, це роз’яснювально-освітні заходи. Малий та середній бізнес переважно не розуміє навіщо потрібна біржова торгівля, і тим більше не має бажання допомагати його розбудовувати. По своїй ментальності всім набагато простіше заходити на ринок, який вже прямує як потужний багатотонний потяг, де все давно сформовано і відпрацьовано, де, по суті, чітко прокладена рейкова магістраль із своїм графіком курсування і рівнем безпеки. Але ж парадокс у тому, що для того, аби налагодити таку інфраструктуру, яка би ще й мала сполучення з міжнародним біржовим товарним ринком – одних лише зусиль Аграрної біржі та ПАТ «Аграрний фонд» замало.

По-друге, ми намагаємося ширше застосовувати такі інструменти як форвард, вирішуючи питання цінових коливань, з одного боку, та надаючи тим самим можливість проводити закупівлі на майбутнє – з іншого, тим самим розширюючи можливості для учасників і надаючи їм більш гнучкий та адаптивний для їх бізнесу перелік біржових інструментів.

Крім того, біржа також займається розробкою нових інструментів, зокрема укладання угод на основі опціонних контрактів, а також інших механізмів торгівлі для того аби учасники могли обирати більш диференційований та зручний для них спосіб участі на ринку.

- Розкажіть про ці опціонні інструменти детальніше, будь-ласка.

- Загалом, опціон – це цивільно-правовий договір, згідно з яким одна сторона контракту одержує право на придбання (продаж) базового активу, а інша сторона бере на себе безумовне зобов'язання продати (придбати) базовий актив у майбутньому протягом строку дії опціону чи на встановлену дату (дату виконання) за визначеною під час укладання такого контракту ціною базового активу.

Ну а базовим активом може бути будь-що, наприклад, право на укладання певного контракту у майбутньому, залишаючи при цьому за покупцем опціонного інструменту право не укладати таку угоду, у разі відсутності відповідної необхідності, або ж право на отримання певного товару на визначену дату, у разі зриву запланованих поставок. Цей механізм цілком можна застосовувати до ринку необробленої деревини або ж до зернового ринку – тобто там, де є висока активність і безперервний товарообіг.

- Досить цікавий інструмент! А хто може продавати такі опціони?

- По суті будь-яка компанія, що користується довірою на ринку. Наприклад, ПАТ «Аграрний фонд» може укладати опціонні контракти на поставку борошна, а завод з глибинною переробкою деревини – на поставку деревних відходів, або навіть брикетів і пелетів, що зараз дуже затребувано на енергетичному ринку.

- Тобто це право отримати так званий базовий актив, а не обов’язок, на скільки я зрозумів. А у чому ж тоді перевага для продавця опціонного контракту і покупця, якщо потреба в отриманні певного товару чи укладанні договору відпаде?

- Все дуже просто – емітент опціону, він же продавець, має додатковий механізм збуту своєї продукції, плюс може отримувати певну премію за свій обов’язок, а покупець – страхує по суті інший свій контракт від невиконання. При цьому, якщо такий контракт виконується успішно – опціон завжди можна продати іншому контрагенту, якому менше пощастило з партнером.

- Коли Ви плануєте запустити цей інструмент?

- Про це говорити складно. Стандартні умови контрактів та механізми арбітражу за ними наразі розробляються юридичним департаментом Аграрної біржі, механізми їх застосування та ринки - досліджуються відділом торгів. Нам потрібно залучитися підтримкою певного пулу великих виробників, пропрацювати номенклатуру навколо відповідних ринків, зробити аналіз об’єму їх товарообігу та найголовніше – вирішити питання з ліквідністю, залучивши якомога більше учасників. Адже без цього біржовий потяг не набере обертів, достатніх для дійсно суттєвих та позитивних змін на ринку.

- Олександре Євгеновичу, дякую Вам з цікаве інтерв’ю! Можливо на останок у Вас є бажання звернутися до учасників ринку з певним меседжем.

- Так, дякую!

Колеги! Ставлення зі певним скептицизмом до чогось нового і, можливо, незрозумілого цілком природне. Аграрна біржа проходить через ті ж умови ринку, що і ви, крізь долю такого ж відношення до нововведень та перетворень. Але ж давно відомо, що без руху і перетворень – не буває прогресу. Важливо, щоби ви пам’ятали: ми не намагаємося змінити ринок - ми лише прагнемо зробити його кращим!

Нам завжди приємно, коли до нас приїздять або ж звертаються письмово учасники торгівлі, і пропонують власне бачення тих чи інших біржових процесів, побажання чи удосконалення нашої роботи. Це важливо, адже діалог робить кращим ринок, робить кращою нашу команду і Аграрну біржу в цілому.

Тож дякуємо тим, хто нас підтримує, допомагає, тим хто приймає нове і довіряє нам у його впровадженні, і звісно дякуємо тим, хто висловлює свої думки, у тому числі критикує!

Підготувала прес-служба Аграрної біржі