НОВИНИ

Переможні птахобунти в Україні

12.04.2019 11:12
  • Віднедавна курятина стала найпопулярнішим м’ясом серед українців – за ціною вона найдоступніша. Однак не скрізь в Україні радісно сприймають появу нових птахофабрик на сусідніх землях. Чому так склалося – намагалися розібратися журналісти Аgronews.

    Днями депутати Чигиринської міської ради ухвалили рішення про заборону будівництва промислових об’єктів на історичних, екологічно чистих землях Чигиринщини, зокрема і мега-птахофабрики дочірнього підприємства агрохолдингу “Миронівський хлібопродукт” підприємства “Перемога Нова”.

    Жителі цього історичного краю впродовж останніх трьох років вимагали від агрохолдингу відмовитися від намірів збудувати поруч з Національним заповідником “Чигирин” комплекс курників.

    Ще на початку лютого 2016 року своє звернення у “Голосі України” опублікували видатні письменники країни. “Спорудження на могилах героїв України курників — не просто помилка, — йшлося у тексті. — Це нахабний цинізм. Це зневага до історичної пам’яті та національної гідності. Це плюндрування землі, де творилася українська нація, історія і держава…”

    Били на сполох і громадські екологічні організації. Про недопустимість будівництва промислового об’єкта на місці природного феномену – лінії розмежування Степу та Лісостепу, у заплаві злиття Дніпра і Тясмина, заявив голова Черкаської обласної організації захисту природи Микола Чорний.

    Він нагадав, що розташування сотень курників, послідосховищ та утилізаційних комплексів “Нашої Ряби” у Канівському районі призвели до екологічної біди. Колись чиста, квітуча місцевість перетворилася на мертву зону: з отруєними криницями, ставками і річками, із забрудненими шкідливими викидами ґрунтами та повітрям.

    Протести чигиринської громади дали результати. Нещодавно міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак повідомив, що спорудження під Чигирином комплексу пташників дочірнього підприємства “Перемога Нова” МХП заморозили.

    Що було під Вінницею

    За сотні кілометрів на Вінниччині місцеві мешканці ще минулого літа поскаржилися на пташники МХП аж до Європейського Банку Реконструкції та Розвитку. За інформацією ЗМІ в ЄБРР уже розпочали розслідування.

    Європейський Банк Реконструкції та Розвитку давно співпрацює з “Миронівським Хлібопродуктом” і кредитує підприємство Юрія Косюка. Тому свою скаргу мешканці сіл Клебань, Оляниця і Заозерне адресували саме цій установі.

    Скаржаться мешканці Вінниччини насамперед на птахофабрики, де вирощують курей (так звані “бригади”), нарікаючи на неприємний запах, порушення правил утилізації відходів та навіть руйнування будинків.

    В якості доказів активісти продемонстрували велику купу курячого посліду, яку МХП зберігає неподалік від села Клебані. Місцеві стверджують, що така купа в околицях села далеко не одна.

    За словами координаторки громадської організації “Екодія” Тамари Харчилавої, такі дії суперечать законодавству України: “Там чітко і однозначно написано, що не можуть вони, ці відходи, контактувати з землею, і не можна їх розкидати просто неба”.

    Іншу “біду” від діяльності птахофабрик показали мешканці села Оляниці. У стінах будинків, розташованих біля автомобільного шляху з’явилися тріщини. Місцеві кажуть, що будинки почали руйнуватися після того, як сільською дорогою стали інтенсивно курсувати вантажівки МХП.

    На “Миронівському Хлібопродукті” так прокоментували минулорічну подію на Вінниччині:

    “Компанії МХП відомо про скарги, які було розміщено на сайтах. На жаль, до МХП їх направлено не було. Але наші колеги із ЕБРР повідомили нам про них. Ці скарги були направлені від декількох жителів трьох сіл, це не колективне бачення, тобто не звернення громади, але звернення декількох осіб”.

    А ще у компанії запевнили, що діють виключно в рамках українського законодавства та норм ЄС. Зокрема, щодо руйнування будинків у с. Оляниці в листі зазначено:

    “Ми використовуємо дороги, які були збудовані державою. Ми не порушуємо правил дорожнього руху, тому якщо вантажівка за вагою перевищує допустиму норму, ми використовуємо інші шляхи. Варто зазначити, що компанія також будує нові дороги за власні кошти, які ведуть до об’єктів холдингу”.

    Не тільки МХП: історія Гаврилівського могильника

    Чимало галасу здійняв минулого року могильник у селі Гаврилівка, що на Київщині.

    У червні 2018 року Печерський рай суд обрав запобіжний захід одному з власників і керівнику структурного підрозділу одного з найбільших агрохолдингів України ТОВ Комплекс-Агромарс, який випускає курятину під маркою “Гаврилівські курчата” за організацію нелегальних пташиних могильників.

    В ГПУ повідомили, що відходи, які утворюються під час розведення птиці та виробництва м’ясних продуктів, повинні були перероблятися та утилізуватися. Згідно із законодавством, їх повинні були зберігати на спеціальних майданчиках, обладнаних так, щоб продукти розкладу не потрапляли у ґрунт та водні об’єкти.

    Однак з метою економії власники агрохолдингу утилізували відходи шляхом їх поховання в землі, а також влаштовуючи стихійні звалища – так звані могильники. Через це небезпечні сполуки та бактерії з напіврозкладених останків птиці, потрапляли в землю та ґрунтові води. Це загрожувало жителям сіл поруч із підприємством і могло призвести до екологічної катастрофи.

    “Після виявлення посеред поля декількох звалищ з останками птиці і розголосу серед громадськості фігуранти нібито почали знищувати відходи. Насправді викопували рів і засипали останки піском, після чого розрівнювали землю”, – зазначили у прокуратурі.

    Були також виявлені факти систематичних викидів забруднюючих речовин в атмосферу, що перевищували норми, і використання на виробництві водних ресурсів без відповідного дозволу.

    За даними прокуратури, збиток від протиправних дій склав понад 200 млн гривень, генпрокурор Луценко уточнив, що збиток – 253 млн грн.

    Згодом поліція Київської області опублікувала відео незаконного пташиного могильника у Київській області. Під час слідчих дій екскаватор розкопав траншею з похованими останками птиці. На відео зафіксували і взяття експертами проб ґрунту та води.

    Могильник Гаврилівських курчат виявили неподалік від села Гаврилівка (приблизно за кілометр від села – ред.) ще у лютому 2018 року. За словами місцевимх мешканців таке відбувається не вперше.

    Тоді виконавчий директор птахофабрики Олексій Марченко заявив, що це вимушений захід утилізації відходів, оскільки обладнання для їх переробки вийшло з ладу через відключення електроенергії. У ситуації, що склалася, Агромарс звинувачував Київобленерго.

    Київобленерго, в свою чергу, звинуватило Агромарс у тому, що, за умовами договору, укладеного з підприємством за його вибором, електроустановки холдингу належать до II категорії за надійністю енергопостачання, тоді як за нормативами підприємство мало забезпечити I категорію надійності. Однак холдинг проігнорував ці вимоги.

    Однак ані розширення птахофабрик, ані нових бунтів проти їх будівництва спрогнозувати неможливо. Як і те, чим зрештою закінчиться поставлений на паузу конфлікт з будівництвом курників поблизу Національного заповідника “Чигирин”. Адже згадуючи слова міністра екології Остапа Семерака спорудження пташників МХП під Чигирином тільки заморозили.

     

    Читай нас також у Viber та Telegram, поширюй новину на своїй сторінці:
    Поширити: