ВАЖЛИВО

Прощавай рік Собаки: шість фактів, якими запам’ятається аграріям 2018 рік

28.12.2018 12:14
  • Добігає кінця 2018 рік, який за китайським календарем був роком Собаки. Рік видався вдалим і водночас складним для українського агро-промислового комплексу.

    В першу чергу він запам’ятається як рік рекордного врожаю зернових. Однак враження від успіхів українських землеробів у полях зіпсували негативні тенденції, які спостерігались в українському агробізнесі протягом року, – посилення рейдерства, проблеми з логістикою та розподілом державних дотацій.

    Про те, які перемоги здобули українські аграрії за рік та з якими проблемами зіштовхнулися, в підсумковому огляді Agronews.

    Рік рекордного врожаю

    У 2018 році Україна зібрала рекордний за всю історію врожай зернових.

    Валовий збір зерна склав близько 70,1 млн тонн проти минулорічних 62 млн тонн. Таким чином, Україна побила власний рекорд 2016 року, коли було зібрано 66 млн тонн зерна. Валовий збір зернових та масляних культур цього року перевищив 90 млн тонн.

    При цьому, рекорди за валовим збором встановили одразу за трьома зерновими культурами.

    Зокрема, було зібрано 35,5 млн тонн кукурудзи, і цей показник перевершив попередній рекорд 2013 року – 30,9 млн тонн. Також в цьому році було зібрано 13,7 млн тонн соняшнику, що перевищило рекорд 2016 року – 13,6 млн тонн. Крім того, в 2018 році було зібрано 4,4 млн тонн сої, що виявилося більше рекордного показника 2016 року – 4, 2 млн тонн.

    Втім, експерти зазначають, що прориву в аграрних технологіях цього року не відбулося, а «секрет» успіху криється у сприятливій погоді для вирощування пізніх зернових.

    Ніхто не заперечує, що з кожним роком інвестиції в українське сільське господарство зростають, однак самі аграрії оцінюють вклад покращення технологій в  цьогорічний високий валовий збір зернових на рівні близько 10%.

    Ціни підвели

    Гарний врожай ще не означає великих прибутків. Фермери скаржаться, що закупівельні ціни на зернові і олійні культури цього року були дуже низькі, а витрати на посівну значно збільшились.

    «Ми зібрали урожай. Ціни залишились трьохрічної давнини, вони ледь не менші ніж були у минулому році. Це стосується і зернових і олійних. А ціни на мінеральні добрива збільшились десь на 30-40%. На дизпаливо вдвічі», – повідомив Agronews голова Асоціації фермерів і приватних землевласників Дніпропетровської області Анатолій Гайворонський.

    Аналітики у свою чергу, відзначають, що експортні ціни на українське зерно трохи, але вище, ніж торік. За їх прогнозами цього буде достатньо для того, щоб аграрний сектор забезпечив стабільний притік в Україну валютної виручки.

    «Загалом кспорт зернових і олійних очікується на рівні 52 млн тонн. Ціни в цьому сезоні ціни на зерно вищі ніж в попередньому сезоні, тому навіть при такому ж експорті в тоннажі – який був в минулому році на рівні 45 млн тонн – ми отримали б значно більшу суму. Але з урахуванням того, що ми очікуємо експорт вище, можна точно сказати, що країна у валютній виручці отримає більше, ніж у минулому році, за нашими оцінками, це десь на 1,5-2 млрд доларів більше ніж у минулому році», – повідомили Agronews в Українській зерновій асоціації (УЗА).

    Проблеми з логістикою

    Високі показники валового збору ледь не були знівельовані проблемами з перевезенням вантажів.  Логістичні труднощі цього року визнають всі – починаючи від гравців ринку і закінчуючи Міністерством  агрополітики та продовольства.

    «Проблеми з логістикою виникають завжди – це сезонне явище, але в цьому році вони носять більш глибокий характер ніж завжди», – визнав в.о. міністра аграрної політики Максим Мартинюк.

    Експерти відзначають, критична ситуація з перевезенням зерна, яка стала актуальною влітку, виникла через те, що рекордний врожай прийшовся на початок реформи «Укрзалізниці», яка вже не могла чекати з її проведенням.

    Як відомо, в Україні 70% зерна, яке йде на експорт, доставляється у порти залізницею, яка у нинішньому стані не здатна справлятись із перевезенням зростаючих врожаїв.

    За даними УЗА, всі українські елеватори, якщо туди поставити вагони, можуть щодоби легко вантажити близько 700 тисяч тон зерна. Разом з тим залізниця не дає можливості перевезти більше, ніж 117 тисяч тон.

    Протягом експортного сезону Мінагрополітики лише в ручному режимі вдавалося хоч якось розрулити проблеми з залізничними перевезеннями, що дозволило пережити пікові навантаження в розгар експортного сезону. При цьому, як визнали в самому міністерстві, системні проблеми на залізниці залишаються не вирішеними.

    «Системні проблеми в логістиці залишаються і питання з дефіцитом тяги залишається, і питання з подачею вагонів залишається, і баланс між маршрутними перевезеннями і вагонними відправленнями ми так і не знайшли, що турбує нас с точки зору можливості доступу до залізниці малих і середніх виробників», – визнав Мартинюк.

    Рік рейдерства

    Ще одна негативна тенденція, яка спостерігалась цього року – це активізація рейдерства, яке вийшло на новий рівень.

    Якщо раніше захоплення відбувалися в основному за допомогою озброєних формувань, то цього року рейдери поряд з фальсифікацією договорів оренди землі та крадіжками врожаю, почали захоплювати підприємства змінюючи склад юридичної особи, переписуючи на себе акції у статутному капіталі сільгосппідприємств, майно та землі, які ними використовуються.

    Для цього рейдери задіяли нову схему – почали активно користатись послугами комунальних реєстраторів на нерухоме майно. За даними Мінюсту, за останній рік ці комунальні підприємства здійснили більше 90% усіх рейдерських атак і захоплень майна.

    Пік рейдерства цього року традиційно прийшовся на сезон збору врожаю, через дії рейдерів було завдано значної школи господарствам з різних регіонів країни.

    Показовим став випадок із захопленням фермерського господарства «Старого». Для відбиття атаки навіть довелося задіяти спецназ МВС.

    При цьому, Мінюст у підсумку визнав порушення комунального реєстратора,  відмінив його рішення про зміну власника фермерського господарства «Старого» та скасував його.

    Однак на сьогодні проблема на системному рівні залишається. Це питання мав вирішити законопроект № 8121 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо протидії рейдерству». Однак у Верховній Раді не знайшлося необхідної кількості голосів для його прийняття і він був відправлений у профільний комітет для підготовки до повторного другого читання, де він може бути «похований», з урахуванням того, що 2019 рік буде роком виборів Верховної Ради.

    Продовження мораторію

    Не приніс 2018 рік і вирішення «земельного питання». Оскільки протягом року так і не було розроблений та прийнятий закон про обіг земель Верховна Рада в «під ялинку» вкотре продовжила мораторій на продаж землі до ще на рік.

    Не вдаючись до аналізу аргументів противників і прихильників відміни мораторію, можна назвати це рішення позитивом. Адже без прийняття необхідних законодавчих змін запуск цивілізованого ринку землі в Україні є не можливим.

    При цьому, прийнята редакція закону про продовження мораторію дарує лише примарну надію, на те, що «крига нарешті скресне» і влада займеться питанням запуску ринку землі – прийнятий закон містить норму, якою уряд зобов’язується підготувати відповідний законопроект до 1 березня 2019 року.

    Утім шанси на прийняття цього законопроекту і втілення в життя наступного року мізерні.

    Багатолітня історія дії мораторію вже знає випадки  знає випадки, коли законопроекти про ринок землі були підготовлені Кабінетом міністрів (зокрема уряд Арсенія Яценюка), однак, зрештою вони знімались з порядку денного через зміну уряду – а він неодмінно зміниться в  Україну після  парламентських виборів восени.

    Провал держпідтримки

    Багато нарікань з боку аграріїв у цьому році лунало в адресу Мінагрополітики у зв’язку з малодієвістю програми державної підтримки сільгоспвиробників.

    Загалом, у цьому році планувалося виділити аграріям 6,9 морд гривень дотацій. На своїй підсумковій річній прес-конференції, яка відбулась у середині грудня, Мартинюк не зміг відповісти на запитання, скільки коштів  держпідтримки вже перераховано аграріям. Він зазначив, що «цей процес динамічний». При цьому він дав прогноз, що за підсумками року на рахунки аграріям «планується перерахувати 4 млрд гривень». Втім якими виявляться кінцеві офіційні дані покаже лише час.

    При цьому, вже зараз можна констатувати, що найбільший провал відбувся за програмою держпідтримки фермерів. З широкорозрекламованого Мінагрополітики «Фермерського мільярду» фермери отримали копійки.

    Мінагрополітики допустило прорахунки з самого початку, заклавши хибний підхід у розподілі цих коштів. Значна частина з них мала надаватись фермерам в якості компенсації відсоткової ставки за кредитами. Це в той час як вітчизняні фермери взагалі дуже рідко користуються банківськими кредитами, через невигідність умов.

    На цьому фоні показово виглядало продовження минулорісної історії з роздачею мільйонних сум дотацій великим агрохолдингам.

    Зокрема підприємство Юрія Косюка (ТОВ «Вінницька», яка входить до складу агрохолдингу «Миронівський хлібопродукт» (МХП) 1 листопада отримало 618 мільйонів гривень бюджетних дотацій, а загалом за рік – 812 мільйонів гривень.

    Як відомо у 2017 році підприємства холдингу МХП отримали рекордну суму дотацій – 1,4 млрд гривень, або приблизно 35% від загальної суми державної підтримки аграрної галузі. Другим найбільшим отримувачем дотацій став «Укрлендфармінг» Олега Бахматюка— 517 млн гривень.

    Слід зазначити, що Мінагрополітики частково визнало свої прорахунки при затвердженні програми розподілу коштів держпідтримки у 2018 році. Міністерство з середини року навіть трохи переформатувало порядок виділення дотацій, однак повністю ситуацію це не виправило. Адже як відомо важко полагодити те, що зроблене непрацездатним.

    При цьому, Мартинюк не втратив нагоди виступив на захист великих компаній при отриманні дотацій.

    «Впевнений, що система дотацій збалансована. Так, принцип велика компанія отримує більше – він об’єктивний. Він не залежить від нас, від вас і ні від кого іншого він теж не залежить. Тому що велика компанія вкладає великі інвестиції, а менша вкладає – менші. Але доступ до програми компенсації він у всіх рівний», – заявив Мартинюк.

    Читай нас також у Viber та Telegram, поширюй новину на своїй сторінці:
    Поширити: