ПУБЛІКАЦІЇ

Івченко: як почуває себе аграрна галузь за президентства Порошенко?

19.11.2018 11:43
  • Не сильно балувала наша держава сільгосптоваровиробника різного роду підтримками за всі роки незалежності. Понад 90% загального обсягу держпідтримки аграріїв становила непряма допомога у вигляді сприятливої податкової політики. Мається на увазі спецрежим оподаткування ПДВ. Важливо і те, що він діяв автоматично, отже виключав можливість втручання нечистих на руку чиновників, тобто корупційну складову. Пише у своїй статті депутат Вадим Івченко, яку у первинному вигляді публікує Agronews.

    У 2016 році командою президента такий «спецрежим» було частково скасовано.  Пояснення стандартне — наші міжнародні зобов’язання. Залишили: товаровиробнику-рослиннику 15 % ПДВ,  у молочному скотарстві дали до 80% а для виробників іншої продукції тваринництва, за виключенням продукції ВРХ 50%.

    З початку 2017 року «спецрежим» скасували вже повністю. Замінили його обіцянками безпрецедентної суми у 5,6 мільярдів гривень підтримки від держави. На практиці ця підтримка виділялась в більшості випадків «для своїх». Адже «чужі» ніколи не зможуть виконати всіх умов, для її отримання: чи то недостатньо довідок,  вартості застави, чи то замало землі у сільгосптоваровиробника, або просто бюрократичний механізм розподілу… Банки відмовляються кредитувати малих сільгоспвиробників. А сьогодні більшість з таких обробляють до 500 га землі (за даними ДФС платники єдиного податку — 22449 ФГ, а  91%, тобто 20508 від усіх господарств країни це господарства до 500 га).

    2018 рік — знову обіцянки.  5 програм підтримки та 6,3 мільярдів гривень. За 10 місяців виконано з цієї підтримки дай бог 14%. З фермерського мільярду використано 16 мільйона! Програми підтримки для малого та середнього фермерства не працюють. Отримують підтримку лише декілька великих латифундистів. Ті ж самі, що і минулого року.

    В той час, коли у світі уряди інших країн активно підтримують середніх та малих сільгоспвиробників,  які і є основою економіки, українська система допомоги  примножує статки лише декількох великих агрокорпорацій.

    На тлі такої «турботи від держави» до всього іншого на початку осені зростає вартість перевезення, оплата використання вагонів-зерновозів, ціна на дизпаливо, а, отже, росте вартість доставки всіх без виключення добрив, засобів захисту рослин та насіння. З підняттям ціни на газ прогнозовано злетіла і вартість обслуговування на елеваторах,  а отже собівартість зберігання.

    В бюджеті на 2019 обіцяно аграріям майже 7 мільярдів гривень держпітримки… Але, напевно, в неї вже ніхто не вірить! Хоча проблем у галузі багато і дуже знадобились би додаткові кошти. А фінансова стабільність агропідприємства –  одна з важливих передумов успішної посівної кампанії, і, одночасно,  є  гарантією продовольчої безпеки країни та основою експортного потенціалу для сільгоптоваровиробника.

    Чому замість того, аби створювати умови для розвитку галузі де будуть мати місце всі форми сільськогосподарських підприємств, для впровадження поглибленої переробки, захисту фермерів від рейдерства влада постійно встромляє палки в колеса прибутковому бізнесу?!

    На тлі всіх цих проблемних питань в галузі знову розпочались розмови про відкриття ринку землі. Риторичне запитання — невже це робиться для і заради українців?? Чи не прогинається команда Порошенко під забаганки латифундистів або міжнародних інституцій?! Навіщо українцям влада, яка не може відстояти своїх громадян, натомість для того аби продовжити своє управління, все далі і далі занурює країну та бізнес в глибоку кризу.

    Мінагрополітики оприлюднило нові пропозиції, якими зокрема, пропонується зняти обмеження щодо розміру земельної ділянки ФГ та збільшення рівня прибутку до 20 млн грн. для можливості брати участі у програмах. Виходить, кошти які планували віддати малим фермерським господарствам, тим хто дійсно цього потребує, знову отримають великі агропідприємства.

    Так чому ж влада тільки наприкінці року задумалась над тим, як змінити порядок  розподілу коштів? В суспільстві є неабиякий резонанс та критика на адресу кваліфікації людей які займаються агарною політикою. Що маємо зробити в наступному році для того, щоб ця підтримка дійшла до реального фермера? Аграрні асоціації вже надали свої пропозиції. Але знову ніхто до них не дослухається. І діалогу не виходить.

    З вищезазначеного можна зробити висновок – система держпідтримки, запропонована командою президента, не працює.

    Змінити ситуацію в аграрному секторі зможе тільки нова влада та нова команда.

    Непосильні податки і побори, відсутність доступних кредитів, відсутність будь-якої допомоги – все це державна аграрна політика України на сьогодні. Новий економічний курс, який  презентувала Юлія Тимошенко –  змінить стратегію роботи українського агросектору. В пріоритеті: надання сільгосптоваровиробникам можливості отримати довгострокові беззаставні кредити під невеликі відсотки, фіксований податок на гектар землі, захист від рейдерських захоплень, сприятлива податкова політика, розвиток сільськогосподарської кооперації та створення селянського банку. Це тільки мала частина з завдань, які вирішуватиме Новий аграрний курс України.

    Все це дозволить повернути людей в сільську місцевість оскільки будуть створені високі стандарти сільського життя! Фермери не будуть торгувати сировиною, а забезпечуватимуть українців і весь світ готовою продукцією, земля буде надаватись тим, хто дійсно на ній працюватиме, держава допомагатиме сільгосптоваровиробнику з придбаням техніки, будівництвом, реалізацією продукції.

    Все це можливо зробити.  Ми поставимо людину на перше місце. Створимо для неї стимули! Це і є державницька позиція, яка має бути направлена не на латифундиста, а на людину і село.

    Думки висловлені в даній статті є виключно точкою зору автора. Точка зору редакції Agronews може бути відмінною від точки зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує виключно роль майданчика для публікації.

    Читай нас також у Viber та Telegram, поширюй новину на своїй сторінці:
    Поширити: