Найбільша європейська асоціація фермері і кооперативів Копа-Когека (COPA-COGECA) піддала нищівній критиці наміри ЄС і України розширити торгівельне співробітництво у контексті підготовчої роботи комісії з підготовки поглибленої і всеосяжної зони вільної торгівлі (DCFTA). Про це заявив генеральний секретар Копа-Когека Пекка Песонен у листі Сабіні Вейанд, генеральному директору ЄС з торгівлі Європейської комісії, пише agronews.ua.
За останні три роки Європейський Союз став найбільшим імпортером кукурудзи в світі і дві третини об’єму культури ЄС закупає саме в Україні.
Як йдеться у листі, асоціація фермерів і кооперативів виступає проти надання будь-яких подальших пільг для товарів, що експортуються Україною або відновлення автономних торгових заходів.
Пекка Песонен нагадав, що сільськогосподарське співтовариство Європи вже постраждало від наслідків введення санкцій проти РФ і прямі втрати виробників вже досягають понад 10 млрд євро. Наразі ситуація ускладнюється значним падінням цін на деякі сільськогосподарські товари і карантинними заходами, пов’язаними з пандемією.
Також зазначається, що останні митні дані показують, що українські компанії в повній мірі скористалися можливістю, яка була надана в рамках Угоди про асоціацію з ЄС. Отже, потенційне збільшення пільгових тарифних квот буде мати прямий негативний вплив на ринки сільськогосподарської продукції Союзу.
Крім того, від додав, що за останні три роки Європейський Союз став найбільшим імпортером кукурудзи в світі. Імпортні обсяги замінили зростання європейського виробництва, що чинило тиск на внутрішні ціни на кукурудзу і рикошетом «вдарило» по ринку ячменю. Дві третини об’єму кукурудзи ЄС імпортує саме з України. З огляду на це, Україні не потрібні нові тарифні квоти або відновлення автономних заходів.
«У зерновому секторі ми стикаємося з несприятливим комерційним середовищем і відсутністю прозорості у діяльності підприємств в Україні. Не можна гарантувати, що український аграрний сектор дійсно отримує вигоду від торгівлі зерном з Європейським союзом. Збільшення тарифної квоти на пшеницю замість того, щоб змусити два виробничих ринки доповнювати один одного, призведе до посилення конкуренції на ринку Союзу», – сказав пан Песонен.