НОВИНИ

Якими будуть ціни на ягоди та фрукти після морозів та злив

24.05.2021 07:30
48_main

Град розміром з пельмені та 10-денна норма опадів за ніч знищила третину урожаю у знаменитих черешневих садах Мелітополя на Запоріжжі. То чи вбила холодна весна шанс на літні вітаміни? І скільки змусить викласти зайвих гривень за черешні, полуниці та абрикоси? Про це повідомляє ТСН, пише agronews.ua.

СТИХІЙНІ ЛИХА СТАЮТЬ БУДЕННІСТЮ

Киянин Віталій Подольников має поле лохини. “Це такий міні “IT-бізнес”, куди багато хто уже в “зрілому” віці частково переходить. В нього багато хто інвестує”, – каже співвласник ягідної агрокомпанії Віталій Подольников.

У свої 33 Віталій пересвідчився на гіркому досвіді: надзвичайні удари погоди вже стали звичним явищем.

“Так уже буде і далі, тому що ми відчуваємо зміну клімату. Цей приморозок починає бути уже систематичним”, – констатує чоловік.

Торік травневі морози знищили частину делікатного врожаю цієї агрокомпанії. Цьогоріч мінусова холоднеча вже теж накоїла лиха. Вихід – у накритті ягідних полів теплицями. Але ціна цього рішення непідйомна. Спосіб Номер два, яким користується світ, – страхування від погодних ризиків. Утім, це теж не дешево.

“Неможливо. Ніхто не може прорахувати, скільки цей кущик має дати ягоди за якимось стандартом”, – розповідає Віталій Подольников.

І це не лише про ягоди. Про нещодавне лихо з мелітопольскою черешнею Віталій теж знає і щиро співчуває колегам з півдня.

“На жаль, ми в Україні себе не вміємо уберегти як агрокраїна від наслідків граду або якогось проливного дощу”, – каже Віталій Подольников.

І це дуже дивно для країни, що претендує на звання світової продовольчої бази.

“В нас є 25 гектарів саду. Абрикоси, персики, яблуні, сливи, все є. Все садимо, робимо, але, якщо град поб’є, як цього року, то нічого немає. І мороз убив, і ніхто нам нічого не платив і ми бідні робимося”, – говорить фермерка з Буковини Марія Тодосійчук.

ЧЕРЕЗ НЕГОДУ РОБИМОСЯ БІДНИМИ

“Фермер же ж не застрахований в такому випадку, правильно? Град пішов, врожай знищений. Що фермер в такому випадку зробить? Мусить потерпати”, – каже підприємець з Київщини Віктор Тарасюк.

“Прийшла стихія – і велику, металеву теплицю завалило. Ніхто більше збитків, крім мене, не поніс. Якось так, надіємося на божу поміч”, – розповідає фермер з Вінничини Іван Андріяш.

Чи в усьому світі фермери грають в погодну рулетку, запитали у спеціалістів. Бо набридло, коли в потужній агрокраїні весь час не зрозуміло, буде врожай чи ні. Зможемо купити собі овочі, фрукти чи ціна буде така, що лиш оближемося?

“В світі на бога не надіються. В світі надіються на фінансові ринки, в світі надіються на дотацію держави. І більше того, чим багатша країна, тим більше вона піклується за доступність продуктів харчування для власного населення”, – каже економіст Олег Пендзин.

СТРАХУВАННЯ ВІД НЕГОДИ ВЖЕ МАЙЖЕ РЕАЛЬНЕ

ТСН.Тиждень звернувся із запитанням до держави. Той, хто в ній відповідає за продовольчу безпеку, про природні лиха знає не з телевізора. 32-річний міністр агрополітики Роман Лещенко виріс на черкаській землі у родині фермерів.

“Вже половина країни перебуває в ризикованій зоні землеробства”, – констатує міністр.

Разом з тим чиновник каже, що дотувати сільгоспвиробників, як це роблять у Євросоюзі аж на 70 мільярдів доларів, держава не збирається.

“Україна не може собі дозволити, тому що бюджет країни не співрозмірний з будь-якою європейською країною рівня Франції чи Німеччини. Наша модель побудована з точки зору конкуренції між суб’єктами і адресної підтримки саме малим та середнім”, – пояснив Роман Лещенко.

УКРАЇНА НЕ МАЄ ГРОШЕЙ НА ДОТАЦІЮ АГРОСЕКТОРУ

Але жити з ризиковим сільгоспвиробництвом і не шукати виходу країна собі теж дозволити не може.

“На сьогоднішній момент весь світ страхує врожай. Однозначно. І це безперечно дає змогу убезпечити себе від несподіванок, пов’язаних зі стихійними лихами”, – каже економіст Олег Пендзин.

ВЕСЬ СВІТ СТРАХУЄ УРОЖАЙ

За 30 років самостійного господарювання страхувати ризики фермери так і не почали. “То й що, вони платять, як страхуєш? Нічого не платять. Ніхто за мужика не думає”, – говорить фермерка з Буковини Марія Тодосійчук. Влада обіцяє – рішення вже близько.

“На кінець червня – початок липня ухвалимо цей закон. В цьому році ми вже плануємо перші агрострахові договірні відносини. У нас уже є кількасот мільйонів гривень в резерві на відповідну компенсацію”, – сказав міністр Роман Лещенко.

Він запевняє, що гроші передбачені саме дрібним потерпільцям, а не агрохолдингам. Але страхувати урожай собі у збиток страховики ніколи не будуть. Там купа виключень.

“Вони займають іноді об’єм до 30 сторінок дрібним шрифтом. Тому звертайте на цю хитрість”, – радить адвокат Віктор Соколов. Тому, поки за українські неврожаї і відсталі агротехнології і далі будуть платити покупці.

ВІТАМІНИ БУДУТЬ. І УКРАЇНЦІ НАВІТЬ ЗМОЖУТЬ ЇХ КУПИТИ

А що ж з видами на урожай фруктів і ягід цього літа?

“У нас в цьому році, незважаючи на дуже холодну весну, є достатня кількість опадів. І я вважаю, що у нас в цьому році буде нормальний баланс з точки зору ціноутворення”, – переконаний міністр.

“Я думаю, що будуть дешеві, досить помірні ціни. Якщо полуниця була на вчорашній день 130 на гурт, на сьогодні – 70, 80. Це тільки травень. А в червні… Теж, залежить все від погоди”, – говорить фермер з Вінничини Іван Андріяш.

Але погода не псує загального оптимізму. Зокрема, у побитому градом Мелітополі навіть попри збитки урожай черешні очікують ледь не вдвічі вищим, аніж торік.

Нагадаємо, коли в Україні з’явиться дешева полуниця і черешня.


Перегляди: 2
Читай нас також у Viber та Telegram, поширюй новину на своїй сторінці:
Поширити: