У межах проекту консультаційної підтримки фермерів, який Всеукраїнський конгрес фермерів реалізує у партнерстві з MERCY CORPS відбувся вебінар на надзвичайно актуальну для сьогодення тему. Олексій Дехтяренко, заступник голови Львівського відділення асоціації адвокатів України та голова адвокатського об’єднання «Дехтяренко та партнери», поділився з фермерами важливою інформацією про те, як захистити результати своєї інтелектуальної праці.
Читай нас також у Viber та Telegram.
Чому фермерам варто замислитися про інтелектуальну власність
Багато фермерів у процесі господарської діяльності створюють справжні інновації. При вирощуванні культур, обробці земельних ділянок, застосуванні засобів захисту рослин вони постійно шукають способи раціоналізувати той чи інший процес, щоб отримати більший комерційний ефект. Хтось удосконалює плуг, хтось розробляє нову методику внесення добрив, хтось виводить новий сорт рослин, адаптований до місцевих умов.
Проте часто виникає хибна впевненість: «Я це винайшов, всі знають, що це власність Василя Іванова. Я про це розповідав на форумах в обласній державній адміністрації, в управлінні агропромислового комплексу. Отримував по цьому дотації. Ніхто більше на це не претендуватиме».
На жаль, така логіка помилкова. Поки винахід не зареєстровано у спеціалізованому органі – Національному офісі інтелектуальної власності (Укрпатент, раніше Укрнаіві) – винахідник не є повноцінним власником своїх інтелектуальних надбань.
Складне минуле та обнадійливе сьогодення
Україна дотепер перебувала в доволі незручному становищі через незацікавленість держави в розвитку агропромисловими виробниками своїх надбань. Можливо, це було пов’язано з якимись зовнішніми факторами, але факт залишається фактом: на посаді в Укрпатенті часто опинялися люди, які не були зацікавлені в розвитку цієї галузі та в тому, щоб фермери могли монетизувати результати своєї інтелектуальної праці.
Базові закони з питань захисту сортів рослин, з питань розвитку інтелектуальної власності приймалися ще в 1994-1995 роках. Після того було лише декілька змін – останні в 2018-2019 роках. Якщо говорити про патентних повірених – спеціальних фахівців, які допомагають у заповненні заявки та описі зразка – то перші свідоцтва вони отримали в Україні в 1994 році, а останній – у 2017 році.
З 2017 по 2025 рік не було видано жодного сертифікату патентного повіреного. За цей час у законодавстві відбулося чимало змін, а люди, які хотіли запатентувати свої корисні зразки, промислові зразки, торгові марки, сорти рослин, способи обробки ґрунту, залишалися без належної підтримки.
Ситуація почала змінюватися восени 2025 року. Керівник Національного офісу з питань інтелектуальної власності Олена Орелюк, яка справді переймається своєю справою та знаходиться на своєму місці, започаткувала позитивні зміни. По-перше, почався перехід наших інститутів з питань інтелектуальної власності до європейських стандартів. По-друге, відкрилися можливості для юристів у сфері інтелектуальної власності отримувати свідоцтво на право зайняття діяльності патентного повіреного.
За період з 2017 по 2025 рік багато юристів навчилися та наловчилися працювати в цій сфері і тепер можуть самостійно, на підставі доручень, допомагати фермерам у патентуванні, захисті та описі промислових зразків. Зараз є достатньо спеціалістів, але важливо пам’ятати: не варто обмежуватися лише територією України.
Український агросектор має амбіції виходити на європейський ринок, і для цього існують можливості грантової підтримки від міжнародних організацій з питань захисту інтелектуальної власності.
Які можливості відкриває захист інтелектуальної власності
Реєстрація винаходу дає фермеру право отримувати додатковий дохід від роялті та ліцензійних договорів. Агрохолдинги, інші фермери, які зацікавлені в отриманні інвестиційної привабливості від розвитку бізнесу, готові платити за використання нових технологій.
Запит на інновації зараз дуже великий, адже Україна, яка володіє 25% усіх чорноземів у світі, є передовою країною в агротехнологіях, агрообробці та отриманні прибутку від сільськогосподарської діяльності. І це буде тільки розвиватися.
Види інтелектуальної власності в агросекторі
Перший та один з найважливіших напрямків – це винаходи з сортів рослин. Українські селекційні та фермерські господарства виходять на абсолютно інший якісний рівень. За законом 1994 року про захист сортів рослин визначено, яким чином заповнюються заявки та як вони охороняються. Сорти рослин, які пройшли кваліфікаційну експертизу та зареєстровані у відповідному реєстрі, діють протягом 30 років для звичайних культур і 35 років для дерев і чагарників (30 років з можливістю продовження ще на 5). Після цього сорт стає суспільним надбанням. До цієї категорії також належать селекційні лінії, гібриди з унікальними ознаками.
Другий напрямок – агротехнології. Це системи обробки, захисту рослин, зрошення, точного землеробства. Межі досконалості немає, і на практиці, проводячи відповідні обробки ґрунтів, фермери можуть шляхом поєднання певних хімічних компонентів отримати речовину або методику, яка після патентування і отримання відповідної назви може бути зареєстрована у відповідних реєстрах.
Зараз дуже активно використовуються дронні технології, технології обробки землі та вспахування через GPS-навігацію, нові методи внесення добрив. Це все може бути зареєстровано в Національному офісі з питань інтелектуальної власності, як і інші технічні рішення: пристрої, плуги, вузли, модифікації обладнання.
Олексій Дехтяренко поділився цікавим прикладом зі своєї практики. До нього звернулася людина з фармацевтичної сфери, яка хотіла запатентувати… плуг. Виявилося, що це було її хобі: вона мала батьківські земельні ділянки та експериментувала з обробкою землі. Після вивчення питання з’ясувалося, що рішення справді має право на життя. Після патентування одразу знайшлися люди, зацікавлені в тому, щоб поставити цей плуг на серійне виробництво. Винахідник отримав перші кошти і навіть частково змінив сферу своєї діяльності.
До об’єктів інтелектуальної власності також належать дослідні зразки та ноу-хау: результати обробки полів, експериментальні розробки, нові технологічні параметри та алгоритми. Все це може бути монетизоване та використане в господарській діяльності.
Про що варто пам’ятати: ризики та патентні тролі
Коли фермер звертається до патентного повіреного чи юриста з питань інтелектуальної власності, надзвичайно важливо, щоб спілкування не виходило за межі кабінету. Обов’язково потрібно вимагати підписання договору про нерозголошення комерційної таємниці. На жаль, трапляються випадки, коли люди недобросовісно використовують отримані від винахідників знання.
Існує явище, яке називають «патентні тролі». Це недобросовісні особи, які можуть запатентувати чужий винахід – наприклад, якусь деталь обладнання, рідину для обробки рослин – і заявити, що вони її винайшли. Маючи дійсний патент, вони можуть у подальшому заборонити справжньому винахіднику використовувати його власну розробку у своїй діяльності.
Ця історія почалася не зараз і не в Україні. Вона бере свій початок з 1880 року в Америці, коли недобросовісні ділки почали патентувати винаходи, які вже існували в Сполучених Штатах: від бензинового двигуна до інших колісних транспортних засобів. Майже всі виробники програли суди тому «винахіднику в лапках», крім Генрі Форда, який затявся і виграв суд проти особи, яка недобросовісно запатентувала бензиновий двигун. Цікаво, що той «винахідник» патентував двигун цілих 16 років: подав заявку в 1880 році, а потім, коли розвивалися технології, стежив за цим і коли з’явився кінцевий продукт, подав його на кінцеву реєстрацію. Але він був перший, хто подав заявку, і в цьому була його «фішка».
Для того, щоб авторство було доведено, потрібно подати заявку. Навіть якщо вона буде не до кінця досконала і в подальшому виникне бажання її осучаснити – не біда. Головне подати заявку. У подальшому завжди можна буде внести відповідні корективи, але ніхто не зможе пред’явити претензії в недобросовісності щодо реєстрації інтелектуальної власності, включно з витоком інформації.
Завжди треба стежити за тими людьми, з якими ведеться робота над винаходом. Щоб часом співробітники, колеги чи партнери не побіжали першими реєструвати чужу ідею. В юридичній практиці Олексія Дехтяренка були випадки, коли люди винайшли відповідні зразки, але не могли ними скористатися, оскільки партнери, з якими вони розходилися по бізнесу, першими оформили право інтелектуальної власності на зразок і потім самому винахіднику заборонили його використання. Довелося через суд намагатися скасувати патент і надати можливість хоча би в тій частині виробництва продукції, яке існувало до моменту патентування, використовувати фермеру його власний винахід.
Без належного оформлення прав втрачається інвестиційна цінність і можливість комерціалізації. Якщо неможливо укласти ліцензійний договір або продати патент, якщо винахід використовується тільки на власному полі, а не розповсюджується на територію України чи інших держав через реєстрацію за міжнародними конвенціями (Мадридською, Римською), то втрачається можливість отримати підтримку іноземних партнерів та вийти на міжнародний ринок.
Дослідні зразки та експериментальні розробки: з чого починати
Все починається з рішення, яке фермер хоче впроваджувати. Потрібно зробити точний опис шляхів, формул, конструктивних елементів, креслень того, що планується патентувати, а також технологій, агротехнологій, селекційних рішень, які використовувалися при створенні того чи іншого сорту рослин.
До дослідних зразків відносяться селекційні напрацювання та польові експерименти з відповідними агротехнологіями: тестові посіви на полях, експериментальні ділянки. Цікавий приклад навів спікер: партнери з близького зарубіжжя зараз активно використовують методи вирощування певних рослин, наприклад хрону.
Зараз хрін майже не вирощується в Україні, бо немає відповідних технологій високопродуктивного вирощування. Фактично весь хрін зараз імпортується з Угорщини. Угорці охоче показують, як вирощувати моркву чи картоплю, але технології вирощування хрону тримають у таємниці – це їхнє ноу-хау, яке вони винайшли та запатентували.
Всі технології, які зараз є в Україні для вирощування цієї культури, застарілі. Фактично хрін імпортується на українські заводи для переробки. Навіть з такого простого прикладу видно, який економічний ефект може мати правильно запатентована агротехнологія.
Авторство та майнові права: важливі нюанси
Автор винаходу володіє особистим немайновим правом. Це означає, що жоден інвестор у подальшому не зможе стверджувати, що саме він є автором чи винахідником. Власність на особисті права та авторство належить виключно тій фізичній особі, яка придумала зразок.
Далі йдуть майнові права та право на використання майнових прав. Тут вже можна залучати інвесторів, які монетизуватимуть, популяризуватимуть винахід, проводитимуть маркетингові дослідження, за якими автор отримуватиме відповідні кошти.
Але авторство має бути зафіксоване у відповідних формулах, формулярах, договорах, договорах на зберігання комерційної таємниці, щоб сторонні особи до певного моменту не мали доступу до інформації.
Найпоширеніші об’єкти патентування
На теперішній момент найпопулярнішими об’єктами патентування є механізми: сівалки, висівні апарати, механізми рівномірного розподілу насіння, вузли подачі з регульованими параметрами, вузли комбайнів, системи зрошення, які постійно вдосконалюються. Дуже популярні тепличні конструкції, на які держава видає гранти та активно сприяє розвитку цього виду бізнесу. Також до актуальних об’єктів належать датчики та вимірювачі: модулі для вимірювання вологості, pH, системи точного внесення добрив.
Серед способів та технологічних процесів, які можуть бути внесені у відповідні реєстри, варто відзначити передпосівну обробку – послідовність операцій, склад розчину, який додається, певні температурні режими, при яких проводиться обробка ґрунту.
Далі йде порядок внесення добрив, підживлення ґрунту, комбіноване внесення з поливом, режими, в яких це може використовуватися. Також можна патентувати технології вирощування культур, зберігання продукції при певних температурних режимах, пест-контроль – контроль за шкідниками, речовини, які використовуються, алгоритми з прогнозованим результатом.
До об’єктів патентування належать речовини та композиції: біопрепарати на основі мікроорганізмів з додаванням добрив певного складу, концентрації компонентів, їхнє поєднання для досягнення технологічних ефектів. Функціональні матеріали – мульча, покриття насіння, плівки з додаванням певних добавок для регулювання вологості – також можуть бути запатентовані.
Що не може патентуватися
Виключені з об’єктів патентування біологічні процеси відтворення, способи лікування людини, природні біологічні матеріали, створені природою. Не визнаються винаходом наукові теорії, математичні методи, правила господарської діяльності як такі, комп’ютерні програми та форми подання інформації.
Важливо пам’ятати, що сорти рослин через 30 років стають суспільним надбанням, і будь-хто може використовувати той чи інший вид продукції. Єдине, що залишиться по авторству – це, можливо, назва відповідного сорту, як, наприклад, загальновідомий сорт яблук «Семеренко», по якому можна дізнатися, хто був автором.
Умови патентоздатності винаходу
Перша умова – новизна. Винахід не має бути частиною рівня техніки, він оцінюється з урахуванням інформації з усього світу. Існує пільговий період – шість місяців з дня розкриття винаходу самим винахідником.
Друга умова – винахідницький рівень. Це означає, що для фахівців рішення ще є неочевидним, але воно десь уже починає вимальовуватися, випливає з відповідного рівня техніки.
Третя умова – промислова придатність. Винахід можна реалізовувати на практиці, запускати в серійне виробництво в промисловості або сільському господарстві. При цьому опис винаходу повинен дозволяти фахівцю відтворити рішення без додаткових зусиль.
Корисна модель: швидша альтернатива
Існує такий вид інтелектуальної власності, як корисна модель. Вона має спрощену процедуру реєстрації. Рішення не повинно бути частиною рівня відповідної техніки, а корисна модель може бути реалізована для практичного використання протягом року.
Фактично за рік можна отримати всі документи. Ключова відмінність: корисна модель не оцінюється винахідницьким рівнем, що істотно спрощує процедури та скорочує строки реєстрації.
Сорти рослин: особливі вимоги
Окремі групи рослин в межах відповідного ботанічного таксону мають відповідати певним характеристикам. Вони повинні мати визначальні ознаки для тієї чи іншої рослини, бути однорідними та стабільними, відтворюватися в певному незмінному вигляді. Яблуко має завжди бути яблуком, воно не повинно видозмінюватися. Може відрізнятися за кольорами, але за формою має відповідати певним характеристикам. Так само, як картопля чи морква – інакше це буде вже інший зразок.
Умови для реєстрації сорту: він має чимось відрізнятися від тих сортів, які вже існують в Україні – по солодкості, кислості, гіркуватості, забарвленню, величині, іншим показникам. Сорт має мати однорідність – не може на одному дереві рости квіти, банани та щось інше, що планується запатентувати разом. Сорт не повинен змінюватися: коли збирається врожай, наступного року він має мати ті самі ознаки при багаторазовому розмноженні.
Назва має бути унікальною, ідентифікувати той чи інший вид, бути придатною для комерційного обігу в Україні. За таку назву можна отримувати кошти, надаючи можливість вирощувати цей сорт іншим фермерським господарствам.
Критерії новизни сорту
До дати подання заявки матеріал не має продаватися. В Україні це становить один рік, для Європейського Союзу – залежно від культури – від 4 до 6 років.
Сорт має чітко відрізнятися від загальновідомих сортів за відповідними проявами на дату подачі заявки. Обов’язковими є однорідність та стабільність сорту.
Для ідентифікації свого сорту рослин потрібно придумати родове видове позначення та власну назву, яка має бути записана українською мовою з дублюванням транслітерації. При цьому обов’язково мають дотримуватися загальновідомі норми в частині непорушення норм моралі та неведення споживача в оману.
Процедура продовжується ухваленням експертного висновку спеціалістами з подальшою публікацією в офіційному виданні з питань реєстрації та ведення реєстру сортів рослин. Конкуренти мають можливість подати свої заперечення до внесення відповідної інформації в базу UPOV (Міжнародного союзу з охорони нових сортів рослин).
Переваги реєстрації
Крім морального задоволення від того, що винайдено новий сорт рослин, чим можуть пишатися родичі, співробітники, діти та онуки, реєстрація дає отримання виключного майнового права. Це надає можливість контролювати виробництво, продажі, ввезення на територію України та вивезення з України відповідного посадкового матеріалу, захист від піратства та рейдерства з боку недобросовісних патентних тролів.
Право на комерційне поширення включає можливість легального внесення в реєстр сортів, де будуть зазначені всі характеристики виду рослин та правоволоділець.
Це відкриває можливості для монетизації через ліцензування, складання ліцензійних договорів, отримання роялті, використання як активу – аж до внесення в статутний капітал товариства.
Інтелектуальна власність може бути внесена як внесок у статутний фонд, статутний капітал з подальшою монетизацією, що підвищує інвестиційну цінність і вартість бізнесу, робить його привабливішим для інвесторів.
Кому належать права на інтелектуальну власність
Автором завжди є фізична особа, яка здійснила особистий творчий внесок, придумала все. Це особисті немайнові права, які охороняються Цивільним кодексом України. Право на авторство надається виключно винахіднику.
При цьому заявником може бути будь-яка юридична особа, роботодавець або замовник, який хотів, щоб винахід був створений, і, можливо, фінансував роботи з впровадження зразка. Йому передаються майнові права та право на користування й розпорядження об’єктом інтелектуальної власності.
Фермер має право наймати певних осіб, які виконуватимуть роботу – наприклад, проводити дослідження, допомагати в започаткуванні проєктів. В обов’язковому порядку потрібно підписати угоду про винагороду, угоду про нерозголошення інформації, про зберігання комерційної інформації, яку особа отримає в процесі діяльності з оформлення винаходу. Все це має робитися виключно в письмовій формі.
Фермерське господарство як заявник
Фермерське господарство – це форма підприємницької діяльності, яка може бути у вигляді юридичної особи або фізичної особи-підприємця. Коли фермер є ФОП, права можуть належати безпосередньо йому як фізичній особі-підприємцю. Як юридична особа фермерське господарство може подаватися лише щодо набуття права власності на майнові права.
Якщо неправильно оформити заявку, це може стати підставою для юридичних ризиків: особа, яка отримала інформацію про зразок, у подальшому використає його у своїй діяльності та присвоїть авторство. Наслідки можуть бути серйозними: правовий розрив, втрата контролю, неможливість комерціалізації, а актив стає токсичним.
Потрібно визначити належність майнових прав – кому саме вони належать: безпосередньо фермеру чи фермерському господарству. Важливо чітко закріпити підстави набуття права власності у відповідному трудовому договорі, договорі замовлення, договорі на відчуження працівників, яких залучають. Необхідно визначити порядок використання, право на використання, передачу, винагороду автору, щоб у подальшому не було нюансів з документальним підтвердженням.
Куди звертатися та скільки це коштує
Фермери мають можливість самостійно подати документи до спеціалізованого органу інтелектуальної власності, до патентних повірених або до юристів, які спеціалізуються на питаннях інтелектуальної власності.
Для торгової марки заявки подаються до Українського національного офісу з питань інтелектуальної власності та інновацій. Для сорту рослин – до централізованого органу виконавчої влади з питань аграрної політики (структура періодично змінюється через об’єднання та роз’єднання міністерств, тому потрібно стежити, хто в конкретний момент відповідає за аграрні питання).
Заявка з описом сорту проходить формальну експертизу документів, потім відбувається публікація з державною реєстрацією. Залежно від культур процедура займає від одного до трьох років. За кошти на теперішній момент потрібно закладати близько 30 000 гривень на всю процедуру з урахуванням зборів, експертиз, оплати патентних повірених та щорічної підтримки чинності зразка.
Реєстрація винаходів і корисних моделей здійснюється Національним офісом з питань інтелектуальної власності. Потрібно подати аналогічні пакети документів, і через рік-три (залежно від типу заявки) можна отримати свідоцтво про реєстрацію патенту.
Захист інтелектуальної власності – це не просто формальність, а реальна можливість для українських фермерів отримувати додатковий дохід, виходити на міжнародні ринки та забезпечити довгострокову конкурентоспроможність своєї справи. В умовах, коли Україна володіє величезним агропотенціалом, правильне оформлення інновацій може стати ключем до успішного розвитку фермерських господарств та всього аграрного сектору країни.