У Василя Клівака з Лисянки рідко буває такий день, коли б не звучав тривожний дзвінок: “Просимо, приїжджайте, щось не так з котиком, коровою…”. І права на відмову в нього немає, хоча вже давно він не працівник ветлікарні, а приватний підприємець. Заводить автівку, бере, як і раніше, свою сумку з необхідним ветеринарним набором, – і вже всі думки там, біля свого хвостатого «клієнта». Пише agronews.ua з посиланням на Вісті Черкащини.
З якими найпоширенішими проблемами до Вас звертаються, коли тварини найчастіше хворіють? “Найчастіше трапляються отруєння, інтоксикація, харчова інфекція. Також, як і в людей, буває онкологія. Є сезонні захворювання і схильність, наприклад, восени чи ранішньою весною, як зараз, на захворювання, що спричинені укусами кліщів. У святкові дні підвищується кількість харчових інфекцій, бо наші люди люблять підгодовувати тваринок зі столу, не розуміючи, що ці недоїдки можуть бути шкідливими для них. У кожного сезону є своя особливість – інфекції чи травми”, – каже Василь Клівак.
З ким, на Вашу думку, важче мати справу у Вашій роботі – з тваринами чи з їхніми власниками? “Є різні люди і різні тварини. Є нормальний господар і трішки шалена собачка чи котик. А, буває, навпаки… Взагалі тварини дуже схожі за характером на господаря. Як кажуть, лікар лікує людей, а ветеринар – усе людство. Мені здається, з тваринами простіше. Вони можуть мовчати, вкусити – і все, а з людиною все по-іншому. Буває таке, що не зміг допомогти, а людина прийшла і подякувала, що ти був з її улюбленцем до останнього. В цілому, люди, на мою думку, стали гуманніше ставитися до тварин, більше турбуватися про них. Одне хвилює: все менше в дворах стає корів, іншої живності. Без цього важко уявити українське село“, – наголошує пан Василь.
Чи є у Вас побажання для власників тварин? “Якщо ваш улюбленець поводиться не так, як завжди, – не чекайте, доки йому стане ще гірше, а відразу звертайтеся до лікаря. І не треба відразу поїти горілкою чи червоним вином при вірусній інфекції. Робіть щеплення – і це вбереже від багатьох хвороб”, – підкреслює ветеринар.
Василю Кліваку, за словами його колишніх колег по роботі, пророчили блискуче майбутнє, але він не захотів ні державної служби, ні кар’єрного росту. Купив напіврозвалене приміщення колгоспної ферми і став самостійно хазяйнувати. Доглядає з родиною стадо корів, продає молоко.