Більшість українців поняття не мають, що таке ревінь. Хіба що в Галичині залишилася пам’ять про цей продукт під місцевою назвою румбамбар. А серед тієї меншості, яка захоплюється кулінарією і неодмінно натикалася на цю назву в збірниках рецептів, більша частина зроду його не куштувала і навіть не бачила. Тим часом в Україні ревінь уже вирощують на кількагектарних плантаціях, у тому числі за органічною технологією. Про це повідомляє Пропозиція, пише agronews.ua.
Юлія Ворощук вирощує овочі на площі не багато, не мало 19 гектарів. Причому за органічною технологією. Тобто, прополка тільки шляхом культивації міжрядь і вручну, для чого доводиться наймати чимало людей, і ніякої «хімії». Відповідно, урожайність нижча, ніж можна було б отримувати за інтенсивною технологією.+
Зате поруч — місткий ринок, де вистачає споживачів, готових доплачувати за екологічно чисті, здорові продукти: плантація знаходиться поблизу м. Яготин на Київщині, менш ніж за 100 км від Києва. Вона вирощує цілий асортимент органічних овочів: помідори, картоплю, огірки, цукрова кукурудза і навіть декоративно-їстівна листкова капуста Кейл. Оскільки велику роль в органічному овочевому бізнесі відіграє збут, Юлія Ворощук продає продукцію під власною торговою маркою (ТМ ОСЬО), організувала доставку в Київ у роздрібну мережу й ресторани і доставку «Новою поштою» кінцевим споживачам по всій Україні.
Але унікальність господарства в тому, що головною культурою тут є ревінь — багаторічна рослина з родини Гречкових. Почала його вирощувати пані Юлія чотири року тому, купивши насіння у Великобританії. Виростила з нього у неопалюваній теплиці розсаду, висадила її в середині травня у відкритий ґрунт і зараз у неї під ревенем цілих 10 га, що досить багато для овоча, значною мірою призабутого.
Втім, призабутий ревінь в Україні. А, скажімо, у Великобританії чи США він широко застосовується, і не так для компотів, які є найвідомішою стравою з ревеню у нас, як для випічки (традиційний британський ревеневий пиріг), у м’ясних стравах, з нього роблять варення, цукати і навіть вино.
Саме до Великобританії експортується більша частина ревеню з ферми Юлії Ворощук. Хоча вона додає, що попит на цей продукт з боку українських ресторанів теж швидко зростає: останнім часом вони активно вводять страви, що містять ревінь, до свого меню.
В їжу вживають молоді соковиті хвостики прикореневих листків — черешки. Їх зрізують, поки вони молоді й соковиті. З часом вони відростають. Тому з рослини, яка увійшла в повне плодоношення, черешки зрізують двічі-тричі за сезон. Наприклад, на фермі Юлії Ворощук перший зріз роблять у травні, а то й у квітні (залежно від погоди), а останній — у серпні.
Кількість зрізів залежить від погоди і від віку рослини. В жарку погоду ревінь відростає повільно, в прохолоднішу — швидше, буває, що й за 2–3 тижні. Через це й сезон у нашої співрозмовниці закінчується в серпні, коли погода настільки спекотна, що нові черешки не встигають відрости до початку холодів. Перший урожай пані Юлія радить збирати лише на другий рік після висадки, оскільки в перший сезон коренева система рослини ще недостатньо зміцніла. На другий сезон вона зрізувала тільки приблизно 15% загальної кількості черешків і лише на третій рік зрізувала всі. Загалом же строк економічно доцільної експлуатації насадження ревеню становить близько 8–10 років.
Головним у вирощуванні ревеню, принаймні в умовах України, пані Юлія вважає полив: не буде зрошення — не буде ревеню. Вона вирішила цю проблему за допомогою краплинного зрошення. Оскільки ревінь вирощується за органічною технологією, то удобрення обмежується речовинами, дозволеними «Органік Стандарт». Тому воно зводиться до розчинення компосту, приготованого прямо на фермі з рослинних відходів, та гумінових препаратів у поливній воді та розкидання кісткового борошна і висушеної крові наприкінці лютого.
Пані Юлія висаджувала ревінь 45–60-денною розсадою після загартування надворі в середині травня. Вік розсади, за її словами, залежить від погоди: якщо прохолодно, то її притримують у теплиці, а якщо тепліше, то висаджують раніше. Міжряддя зазвичай влаштовують завширшки 1,2–1,5 м — залежно від того, яку техніку має господарство. Відстань між рослинами в рядку роблять від 0,5 до 1 м.
За умови інтенсивних технологій, які, зокрема, передбачають внесення значної кількості азотних добрив, на 3-4-й рік існування плантації ревінь може дати 5 т/га черешків. Коштують вони недешево. Наприклад, нинішнього сезону ціни складали до 100 грн/кг при придбанні 1 кг і 65–70 грн/кг при купівлі 5 кг і більше.
При цьому протягом сезону ціни коливаються. Як розповіла Ю. Ворощук, найдорожчий ревінь у квітні-травні, коли інших свіжих джерел вітамінів на ринку просто нема. А от коли починається сезон ягід, ціни на ревінь знижуються.
Нагадаємо, що українська лохина виходить на ринок Скандинавії.