Про необхідність побудову повноцінної аграрної біржової інфраструктури в Україні та які проблеми аграріїв може це вирішити розповів в агро-блозі Сергій Гладкий, директор Української універсальної біржі, пише agronews.ua.
Біржа – потреба чи опція?
Це чи не ключове питання для аграрної країни, яка за більше ніж 30 років так і не створила власну біржову інфраструктуру з продажу продукції сільського господарства. Єдина, до речі, серед топових експортерів світової галузі. Чому так – давайте розбиратися.
Ринкова економіка надає людині багато можливостей. Адам Сміт вважав, що кожен підприємець діє у власних інтересах отримання фінансової вигоди. Однак, в результаті їх сукупної діяльності неминуче виробляється й суспільне благо, що і створює симбіоз попиту та пропозиції.
Наприклад, пекар пече хліб не для того, аби нагодувати людей, а для того щоб заробити гроші. Успішна пекарня неодмінно спонукає власника виробляти ще більше хліба, аби отримати ще більший дохід. Далі з’являється новий пекар, який пропонує хліб кращої якості. А потім третій – хто, окрім випічки, готовий надати ще й супутні послуги. Поява кожного нового виробника примушує попередніх вносити зміни у свій бізнес-план та реагувати на конкурента. І так аж до досягнення рівня ідеального попиту та пропозиції.
Але ж де тут про біржу?
Потім з’являється магазин, який готовий забирати всю продукцію у пекаря протягом найближчих шести місяців, але на певних умовах формування ціни та відповідальності. Це призводить до того, що уклавши контракт з магазином пекар неодмінно починає шукати надійного постачальника борошна на цей же період і з такою ж фіксованою чи відносно стабільною ціною. Далі у ланцюжку з’являється фермер, постачальник посівного матеріалу, добрив, сільськогосподарської техніки тощо. І кожен шукає своїх гарантій.
Що ж відбувається потім? – Ринок станє настільки великими, що припиняє себе балансувати. З’являються елементи, які зловживають конкурентним середовищем, створюють умови для дисбалансу товару чи його вартості, порушують умови постачання та розрахунків. Хтось ставить на кон усе і банкрутує, а хтось отримує надприбутки. Чому так? Тому що ринок, який не має правил – не може мати відповідальності. І саме тоді виникає організація, яка здатна ліквідувати зайве та залишити необхідне. Біржа.
Біржова ера ринкової економіки
Саме через потребу пошуку балансу та гарантій розвинені суспільства створили та активно використовують біржі. Біржа потрібна аби існували правила та аби контракти виконувалися. На сьогоднішній день біржова торгівля відіграє фундаментальну роль у таких питаннях як:
– регулювання ризиків;
– прозорість ціноутворення;
– перерозподіл товарних і фінансових потоків;
– боротьба з монополізмом;
– прогнозування цінової кон’юнктури;
– доступність кредитних ресурсів та інших.
Насправді, біржа – це щось більше ніж ринок. Це спосіб створити умови для прояву ідеальної конкуренції, за якої формується такий рівень цін, що відповідає очікуванням всіх учасників. В такому випадку кожна зі сторін не відчуває себе в програші, а отримує певну частку «ринкового пирога».
Принципова відмінність ринків, де є біржа і де її немає – у розумінні єдиних правил та існуванні гарантій. Втратити доступ на біржу через проступок означає – втратити довіру і ринок. З вами більше не матимуть справ. І навпаки, той хто є частиною цього біржового острову – має доступ до цілого материка фінансових потоків.
Товарні та фінансові потоки
Під час біржових торгів капітал знаходить своє більш економічно вигідне спрямування, оскільки сама біржова торгівля нагадує машину часу. Своє майбутнє ви створюєте тут і зараз. Сьогодні ви знаєте скільки товару треба поставити через місяць і через півроку, скільки він буде коштувати у різну календарну дату, який дохід ви плануєте отримати і які зобов’язання повинні покрити. І якщо у цьому балансі з’являється дірка у вигляді неоплаченого договору чи не поставленого товару – ні хто інший як біржа не здатний повернути терези у рівновагу ринковими методами.
З іншого боку, у питанні перерозподілу товарних та фінансових потоків важливу роль відіграють спекулянти, які вишукуючи неефективність ринку отримують прибуток. Чим, знову ж таки, приводять його у рівновагу.
Окрему велику групу учасників біржового ринку займають інвестиційні фонди, які використовуючи стратегію диверсифікації ризиків інвестують кошти у активи того ж пекаря, магазину чи фермера. Гроші повинні рухатися і лише тоді вони приносять користь. При цьому варто збагнути, що без єдиних правил, які існують на біржі, а також гравців, хто має відповідний рейтинг біржової надійності, максимум на що ви можете розраховувати у фінансуванні свого бізнесу – на космічні банківські відсотки за кредит під неабияку заставу.
Тож навіщо потрібна біржа?
Приймаючи участь у біржовій торгівлі спекулянт, інвестиційний фонд, виробник, переробник чи трейдер – усі діють у власних інтересах отримання фінансової вигоди. У той же час їх об’єднаний ринковий ефект дозволяє формуватися реальним цінам, які стають орієнтиром для всієї решти ринку. Навіть тієї, яка на біржі не присутня. Чому так? Тому що не лише позабіржові гравці, але й держава в особі фіскальних органів вже сьогодні озирається на ціни біржі.
З іншого боку, всі знають біржових гравців, які пройшли ретельний відбір для отримання доступу до біржових інструментів і так само всі знають – їм є що втрачати. Відтак, якщо ви уклали контракт на біржі, у такого контракту є лише один шлях – виконання.
Без біржі ринок схожий на феодальний стрій без зрозумілих правил, без гарантій та без відповідальності.
Чому Україна не має біржі?
Відповідь на це питання проста і складна одночасно. Вже понад рік в Україні проведено революційну реформу біржової торгівлі. Всі біржі, що раніше працювали як розсадник схем з оптимізації усього, чого лише можна було – зникли. Лишилися лише ті, хто знає вартість правил.
Сьогодні усі працюючі біржі ліцензовані і їх можна порахувати на пальцях однієї руки. При цьому вільних пальців ще буде. Більше регулювання, більше відповідальності та ще більше гарантій перед державою та суспільством.
Біржа – це не про хаос, біржа – це про організацію та порядок. Так повинно бути і так буде.
Тому саме зараз прийшов час, коли не лише можна, але й потрібно будувати аграрно-біржову інфраструктуру в нашій країні. Інфраструктуру, яка дозволить жити не за правилами тих країн, які мають свої біржі, а створювати власні правила і диктувати їх іншим.
Читайте також: Про цифрові рішення для агро та як бути у тренді. Сергій Гладкий, директор Української універсальної біржі в агро-блозі AgroNews.UA розповів, як вигідно продати свій врожай без додаткових витрат разом з безкоштовним агро-ботом AgroMarketUUB.