В Україні через розорювання земель, урбанізацію, а тепер ще й воєнні дії стрімко скорочується чисельність комах-запилювачів. Кожна недозапилена квітка — це втрата майбутнього врожаю. Таку думку висловив керівник ФГ «Широкоступ» Олександр Широкоступ в колонці на AgroTimes, пише agronews.ua.
«Ми кілька років поспіль втілюємо досить незвичайний, але дуже важливий проєкт, обладнавши «мініготелі» для запилювачів… Для комах важливо організувати неперервний привабливий квітучий конвеєр, тому сіємо фацелію, буркун, люцерну, еспарцет, гірчицю. Вони квітують по черзі, забезпечуючи їжею комах усе літо. Також висадили павловнію. Цей невеликий клаптик приваблює надзвичайно велику кількість комах, серед яких багато диких запилювачів», — поділився досвідом він.
І додав, що для гніздування диких бджіл та ос обладнали шість будиночків. Це фактично непотрібні колоди, що є у будь—якому господарстві, в яких просвердлили отвори різного діаметру. Розмістили їх у каркас під деревинним накриттям — це і є «готель» для комах-запилювачів. Планується розширення будиночків.
За період роботи заказника в господарстві в рази збільшилася чисельність запилювачів та ентомофагів (комах, що поїдають шкідників, зокрема попелиць). Середня врожайність при цьому зросла на 10%, а на полях, що ближче до заказника, бувало і по 20%. Покращилась і якість, зокрема, наповненість і маса насінин соняшнику.
«Звичайно, в Україні багато пасік, але для повноцінного запилення їх не вистачає, до того ж дикі бджоли краще і продуктивніше запилюють рослини, оскільки для харчування їм потрібен саме пилок, а не нектар. А за нинішніх обставин це питання ще критичніше.
Потрібно відновлювати чисельність диких запилювачів — бджіл та джмелів. Від цього виграють усі, адже збереження біорізноманіття по суті означає збереження життя. Краще запилимо рослини — більше отримаємо продукції, зможемо прогодувати більше людей. Це буде вигідно і людині, і природі», — підсумував Олександр Широкоступ.