НОВИНИ

В Україні аграрна наука опинилася під загрозою занепаду

03.10.2022 11:05
1339242091-597343-0112040wwwnevseoboicomua-323611-33607-1

В Україні аграрна наука опинилася під загрозою занепаду. У своєму блозі на Фейсбук Віце-президентка Національної академії аграрних наук, академік Ануш Балян наголошує на такому, пише agronews.ua.

Збитки, завдані земельним ресурсам України, а це те, що впливає і на продовольчу безпеку, і на загальний стан екології, перейшли за позначку в 1,32 мільярда. З них шкода, завдана агресором конкретно для сільськогосподарських земель — понад 750 мільйонів гривень. Це тільки те, що наразі встановлено. Багато площ під окупацією. Велика частка ґрунтів зазнала хімічного та фізичного забруднення внаслідок бойових дій і руйнування підприємств та критичної інфраструктури.

“Тому для України стан сільськогосподарських земель сьогодні є чи не ключовою проблемою після військової. Їх відновлення та відродження є нагальними. І це важливе стратегічне завдання для вітчизняної аграрної науки”, – впевнена Ануш Балян.

За її словами, у НААН вже приступили до напрацювання плану заходів з порятунку українського продовольчого поля після війни. І цю роботу треба проводити вже сьогодні, буквально йдучи у фарватері наших доблесних ЗСУ, котрі звільняють чергові окуповані території. Це серйозні виклики, які нам не подолати самотужки, без реальної підтримки держави та наших партнерів-сільгоспвиробників. Без сприяння влади на місцях і у центрі.

На практиці ж ми бачимо, що розуміння цієї загрозливої ситуації, навіть на високому державному рівні, немає. Бо на тлі небувалої кризи є спроби унормування, за якими кілька земельних лобістів намагаються пустити елітні державні землі нашого наукового поля з молотка.

“Я не можу висувати якісь конкретні звинувачення ініціаторам змін, переконана, більшість з них є державниками, але спроби переглянути наявний порядок, на жаль, є неприкритою атакою на дослідні землі НААН. Наступом на аграрні державні підприємства, на такі ключові галузі, як селекція, насінництво, наукові дослідження тощо. Хочу звернути увагу, що практично буде ліквідовано науково-дослідну базу вітчизняної аграрної науки з її українською селекцією сільськогосподарських рослин, тварин, насінництвом, розсадництвом та вагомим внеском у формування продовольчої безпеки держави. Поховано українську аграрну науку, знищено її кадровий потенціал, у тому числі його молоду генерацію”, — зазначає Віце-президентка НААН.

За її словами, при цьому, наразі є намагання відсторонити власника від участі у зміні юридичного статусу, що є порушенням ст. 11 Закону України «Про управління об’єктами державної власності».

«А це конкретна зупинка таких підприємств, яка викине на вулиці тисячі працюючих людей. У котрих, до речі, показники врожайності зернових та зернобобових перевищили 72,1—84,5 центнера з гектара, що у 1,3—1,6 раза більше, ніж у середньому по Україні, а соняшнику більше в 1,7 раза. Як і цукрового буряку, де наші показники перевищують середні в 1,3 раза.   Це ж стосується і продуктивності корів та тваринництва загалом. За підсумками 2021 року, державними підприємствами НААН, окрім того, сплачено 936 мільйонів гривень податків до бюджетів усіх рівнів. А це у 1,4 раза перевищує обсяг загального фонду видатків Держбюджету на фінансування Академії аграрних наук», — справедливо наголошує вона.

Тепер хронологія. Початок переглянути наявний порядок датується липнем поточного року. Мета, буцімто, правильна: підвищення ефективності використання земель сільськогосподарського призначення суб’єктами державного сектору економіки через створення відповідного організаційно-правового механізму та заміну титулу права постійного користування земельними ділянками на оренду земель. Але диявол криється у деталях, а тому ситуація потребує ретельного вивчення та аналізу.

У вересні нинішнього року ініціатива набула документальних обрисів. При цьому, не були взяті до уваги аргументи НААН, юристів та представників антикорупційних структур. Адже, як зазначають фахівці, деякі пропозиції не є обґрунтованими і не відповідають нормам антикорупційного законодавства і практично узаконять передачу земель науково-дослідних установ НААН у приватні руки.  

«Не можна дозволити земельним рейдерам присвоїти, або ж пустити на перепродаж найкращі, елітні, виплекані з совістю та любов’ю українські землі. Котрі, окрім спекулянтів та ненаситних латифундистів, ще мають загрозу бути придбаними ворогом на підставних осіб. Це точно для нього дешевше, ніж проводити мобілізації і посилати танки на нашу землю. І така небезпека реальна», — стверджує Ануш Балян.

Слід нагадати, що землі і підприємства НААН свого часу вже передавалися Мінагрополітики на виконання Указу Президента України від 03.12.1999 р. № 1529/99 «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки» з метою забезпечення реалізації державної аграрної політики, прискорення реформування та розвитку аграрного сектору економіки на засадах приватної власності. За колективним рішенням Президії НААН та рішенням Кабінету

Міністрів України протягом 2020 року понад 100 державних підприємств дослідних господарств мережі НААН було передано до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України. З подальшою зміною їхнього статусу — дослідного господарства, реформуванням на засадах приватної власності на землю земельними частками (паями) і майновими паями та створенням на їхній основі приватних, або ж приватно-орендних підприємств, селянських чи фермерських господарств, господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів, інших суб’єктів господарювання, заснованих на приватній власності.

Але науковці стверджують, що із 100 переданих тоді НААН до Мінагрополітики державних підприємств реформованими чи розпайованими було не більш як 16 господарств!

А тепер, які конкретно заперечення мають науковці, антикорупціонери та юристи до можливих змін.

Перше. Вони передбачають створення в період воєнного стану нового органу державного управління для реорганізації майже 200 державних підприємств за відсутності критеріїв для проведення такої реорганізації. На думку експертів, це створить можливості для корупції при визначенні підприємств, що підлягають реорганізації, та потребує додаткових витрат державного бюджету для утримання нового органу. Крім того, такий хід не узгоджується із задекларованою владою концепцією зменшення кількості державних органів виконавчої влади в Україні.

Друге. Дія зміни поширюється на мізерну кількість підприємств (майже 200 із 47,5 тисячі, тобто на 0,42%) і площу сільськогосподарських угідь (майже 500 тисяч га, тобто на 1,0—1,3%). Таким чином, їхня реорганізація суттєво не вплине на ефективність галузі. Натомість під загрозою опиниться виконання ключових функцій, які держава здійснює через державні підприємства. А це селекція, насінництво, наукові дослідження тощо. Тобто ймовірні втрати значно перевищують можливу користь.

До речі, за даними американських супутникових досліджень, в Україні сьогодні не засівається майже 2,5 мільйона гектарів сільськогосподарських угідь! Ось де ресурс.

Третє. Оскільки насінницькі підприємства не можуть вирощувати якісне насіння без санітарних зон, спеціальних сівозмін тощо, означені зміни фактично повністю знищать науково-дослідну базу вітчизняної аграрної науки. Зведе нанівець усі досягнення української селекції сільськогосподарських рослин і тварин, насінництва й розсадництва та підірве базу наукового забезпечення продовольчої безпеки держави.

Так, наприклад, станом на 1 січня цього року загальна земельна площа державних підприємств НААН України становила 404,9 тисячі га, з них рілля — 327,8 тисячі га. Для функціонування мережі стаціонарних ділянок використовують 97,8 тисячі га, для виробництва елітного і репродуктивного насіння, а також садивного матеріалу сільськогосподарських культур —117,1 тисячі га.

Для забезпечення племінного поголів’я належною кормовою базою та виробництва племінної продукції — 61,1 тисячі га. Для закладки демонстраційних полігонів щорічно необхідно не менш як 7,5 тисячі га. У зв’язку з необхідністю дотримання науково обґрунтованих сівозмін і параметрів просторової ізоляції розміщення посівів для селекції, 81,0 тисячі га відводиться для розміщення буферних і карантинних зон.

Однак новий проєкт закону всі ці нюанси не враховує.

Четверте. Зміни, у разі їхньої реалізації, запроваджують безпрецедентну норму щодо відсторонення участі власника чи його представника від участі у зміні юридичного статусу державних підприємств та їх землекористування, що передбачено ст. 115 Закону України «Про управління об’єктами державної власності».

Тож де-факто державні підприємства стануть заручниками непублічних адміністративних рішень, а їхня доля вирішуватиметься без урахування традицій і надбань людей, що неприпустимо для сільського господарства, де місце роботи одночасно є і місцем проживання більшості працюючих. Своєю чергою, це може призвести до повної зупинки діяльності підприємств, що нині працюють, оскільки постачальники та покупці припинять укладати договори за відсутності гарантій їхнього виконання.

П’яте. Зміни встановлюють неприйнятний єдиний термін передачі в оренду державних земель на 50 років. На думку науковців та експертів, це є ігноруванням конституційної вимоги щодо особливої охорони земель та конкуренції на ринку прав оренди земель сільськогосподарського призначення.

Шосте. Внаслідок дії усіх перерахованих вище чинників істотно зменшиться дохідна частина загального фонду Державного бюджету України за рахунок недоотримання частини прибутку державних підприємств та надходжень податку на прибуток державних підприємств. Якраз за рахунок запровадження додаткових витрат таких підприємств на виплату орендної плати за землю (3,6 тисячі гривень за гектар) і юридичне переоформлення зміни статусу державних підприємств та їх землекористування (2,0 тисячі гривень за гектар).

Тож фактично держава недоотримає сотні мільйонів гривень бюджетних надходжень. Бо дослідними господарствами системи НААН України, які є експериментально-виробничою базою для проведення досліджень, випробувань і доопрацювання наукових розробок, за результатами 2021 року, до бюджетів усіх рівнів було сплачено майже мільярд — 936 мільйонів гривень.

Крім того, за принципом доміно, остаточне прийняття змін завдасть нищівного удару по насінництву й селекції, а значить — по всій системі АПК. Не кажучи вже про смертельний удар українській аграрній науці та її закладам освіти. А, як наголошують науковці НААН — це пряма загроза продовольчій безпеці держави.

Буде знищено потужну, конкурентоспроможну наукову школу, що   посилить імпортозалежність вітчизняного сільського господарства за рахунок ліквідації системи насінницьких дослідних господарств. Отже, у п’ять і більше разів зросте вартість якісного насіння (до рівня імпортного), і воно стане недоступним для малих та середніх господарств.

Крім того, знищення наукової бази призведе до серйозних втрат у тваринництві, яке вже давно перебуває у затяжній кризі. Наразі більше третини, а це 77 державних підприємств, займаються веденням тваринництва, із яких 49 атестовані як племінні. Вони якраз і є основними постачальниками молока та іншої тваринницької продукції соціальним закладам у регіонах, де більшість сільгоспвиробників зайняті виробництвом продукції рослинництва.

До того ж зазначена ініціатива суперечить іншим документам, раніше ухваленим виконавчою й нормотворчою гілками влади. А саме — затвердженому Кабміном Плану заходів з реформування Національної академії аграрних наук на 2021 і 2022 роки, Плану законопроєктної роботи на 2022 рік та нормам чинного законодавства щодо розвитку наукової і науково-технічної діяльності в Україні.

Наразі у НААН вважають, що подані заперечення є достатньо аргументною базою для того, щоб це не були реалізовані зміни, які створюють загрозу економічній безпеці держави. І закликають народних депутатів ретельно розібратися у можливих змінах до закону, які пропонується внести.  

Одночасно науковці переконані, що система управління землями державних підприємств, поза сумнівом, потребує реформування та запровадження ефективних і прозорих механізмів. Вони до неї не лише готові, але й вже роблять це. Та при цьому, потрібно максимально прибрати корупційні ризики і забезпечити подальший розвиток однієї з ключових галузей АПК — української науки.

Але трудові колективи готові розглядати оренду в першу чергу трудовими колективами. І тільки тих земель, які не задіяні у наукових дослідах та впровадженнях.

А поки що досить тієї шкоди, вважають вони, якої українській сільськогосподарській науці завдають окупанти.

Бо лише у Харкові  ворог знищив єдиний в Україні генетичний банк рослин, де зберігались понад 160 тисяч сортів та гібридів рослин з усього світу.

Знищується все напрацьоване десятиліттями і у Херсонській та Запорізькій областях, де триває наруга над елітними землями і розкрадається майно дослідних станцій. Відродження потребують ґрунти й інших регіонів, які зазнали бойових дій та обстрілів. Тому прискорені вирішення кардинальних земельних питань під час війни точно не на часі, переконані у НААН.



Читай нас також у Viber та Telegram, поширюй новину на своїй сторінці:
Поширити: