У 2020 році в Україні приступили до роботи два з шести існуючих крохмальних заводи. В даний час працюють ПМП “Вимал” і ТОВ “Крохмалопродукти Оране”. Решта підприємств знаходяться в переддефолтному стані або повністю збанкрутували і мають величезні нереалізоані складські запаси продукції, виробленої в 2019-2020 рр., розповів на прес-конференції в інформаційному агентстві “Інтерфакс-Україна” директор ПМП “Вимал” Сергій Самоненко. Про це повідомляє Іnterfax, пише agronews.ua.
Причиною настільки катастрофічної ситуації в галузі переробки картоплі на крохмаль він назвав засилля на внутрішньому ринку України продукції з Білорусі.
“У період з 2017 до 2020 року імпорт з Білорусі зріс майже в 10 разів – з 877 т до 7100 т. Частина імпортованої продукції в Україні досягла 50%. Вона на 30% дешевше українського товару. Ми програємо в демпінговій війні через високу собівартості виробництва і закупівельні ціни на сировину “, – констатував він.
Аналогічний сценарій розгортається в сегменті сушених картопляних пластівців (картопляного пюре). Ситуація більш драматична, тому що з трьох існуючих ліній з виробництва картопляного пюре припинили роботу всі підприємства.
“100% цієї продукції Україна імпортує з-за кордону. Цей продук є стратегічно важливим для забезпечення потреб збройних сил України. Зараз наша армія використовує картопляне пюре виробництва Російської Федерації, яка за фактом є державою-агресором і реалізує Україні свій продукт”, – розповів Сергій Самоненко.
За його інформацією, сусідні держави, зокрема ЄС, РФ і Білорусь, мають держпрограми підтримки галузі картоплярства, в рамках яких виробникам компенсують вартість кредитних відсотків, витрат на придбання техніки, зрошення, насіння, діють регіональні програми стимулювання розвитку картоплярства та будівництва переробних підприємств. Подібної програми немає тільки в Україні.
Директор ПМП “Вимал” впевнений, що держпрограма з підтримки промислового картоплярства не буде ефективною, якщо Україна не вирішить питання імпорту товарів з доданою вартістю, вироблених з картоплі в Білорусі і реекспорту по її території.
“Після того, як 1 січня 2017 року Російська Федерація в односторонньому порядку вийшла з режиму вільної торгівлі, а з Білорусією у України збереглася угоду про вільну торгівлю, роль Білорусі на міжнародному ринку кардинально змінилася. Вона перетворилася на майданчик для промислової торгової агресії і реекспорту в Україну товарів з РФ. Це стосується не тільки картоплі і продуктів з неї, а й ряду інших продовольчих товарів “, – нагадав Сергій Самоненко.
Можливими варіантами вирішення озвучених проблем керівник крохмального підприємства вважає напрацювання механізму захисту внутрішнього ринку України від проникнення крохмале- і картоплепродуктов з Білорусі, наприклад, шляхом виключення цих товарних позицій з режиму вільної торговки між Білоруссю та Україною. Також він вважає доцільним зосередитися на збільшенні квоти на безмитне ввезення в ЄС груп “чутливих товарів” в рамках ЗВТ.
Щорічна внутрішня потреба України в картопляному крохмалі становить 16 тис. тон. У 2019-2020 роках українськими підприємствами було вироблено 8,4 тис. тон картопляного крохмалю, третину з якого до цих пір не реалізовано.
ПМП “Вимал” – найбільший виробник картопляного крохмалю в Україні. Має 2 переробні заводи в Чернігові, один з яких запущено в дію в 2018 році за кошти кредиту ЄБРР і власні інвестиції.
В ході реалізації держпрограми з підтримки промислового картоплярства ПМП “Вимал” має намір побудувати ще 2 підприємства з переробки відходів картоплі, які утворюються при виробництві крохмалю. Таким чином, на ринку можуть з’явитися нині імпортовані картопляний протеїн (використовується в птахівництві) і органічні картопляні добрива.