Чому під загрозою ліквідації перебуває уся рейдова перевалка в Україні, як забезпечується безпека роботи на якірних стоянках в Херсоні і хто, як та чому хоче її знищити – про це «Агрологістиці» розповідає Валерій Бурієв, директор ПрАТ “Дніпровський термінал”, пише agronews.ua.
Минулої осені експортерів української агропродукції та стивідорів стурбувало можливе закриття восьми з дев’яти існуючих якірних стоянок Херсонського морського порту. Це передбачав проекті нових Обов’язкових постанов по порту, який обговорювався на засіданні Ради порту.
18 вересня центральний апарат Адміністрації морських портів України офіційно повідомив, що це рішення не може прийматися одноосібно керівником філіалу, а затверджується виключно начальником АМПУ.
Втім, остаточна крапка у цій історії тоді так і не була поставлена. Визнати недійсними норми щодо експлуатації якірних стоянок на рейді вимагає ТОВ «Рівер Портс Едженсі». Це товариство подало позов до АМПУ та Державної служби морського та річкового транспорту України, поставивши рейдову перевалку знову під загрозу. Більше того: нині вже стоїть питання про те, щоб заборонити роботу УСІХ дев’яти якірних стоянок, адже на них нема відповідних паспортів.
“Наскільки нам відомо, паспортів нема і на інші якірні стоянки у морських портах. Їх нема й на ті стоянки, де зараз здійснюється рейдова перевалка біля Очакова”, – говорить Бурієв.
Нас, членів громадського союзу «Річкова Спілка України», який об’єднує херсонські термінали та стивідорів, ця ситуація непокоїть. Втім, переконаний, що вона не може не схвилювати й інших стивідорів у всіх морських портах. Справа в тому, що, наскільки нам відомо, паспортів нема і на інші якірні стоянки у морських портах. Їх нема й на ті стоянки, де зараз здійснюється рейдова перевалка біля Очакова.
Тобто, якщо Окружний адміністративний суд міста Києва задовольнить позов «Рівер Портс Едженсі» і визнає, що норми Обов’язкових постанов по морському порту Херсон недійсні і якірні стоянки експлуатувати не можна, то чи не виникне з часом у того ж самого, або якогось іншого суб’єкта підприємницької діяльності бажання визнати недійсними й інші стоянки?
Влітку минулого року був проведений тендер на проведення контрольно-інспекторського обстеження підхідного каналу до кар’єру Херсонського морпорту та його акваторії. Його виграло ТОВ «Лакоса», яке й мало «скласти паспорти гідротехнічних споруд на якірні стоянки №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 6а, 7, 8, 9 в двох примірниках» та «надати звіт щодо розгляду матеріалі контрольно-інспекторського обстеження, наданий регістром України». З ТОВ «Лакоса» було підписано договір «№125-в-хеф-20» на надання «Послуги з контрольно-інспекторського обстеження підхідного каналу до кар’єру с. Рибальче, підхідного каналу до Херсонського морського порту (річкова частина) та акваторії морського порту Херсон». За договором, це мало зайняти не більше 110 календарних днів від отримання виконавцем письмової заявки від замовника.
При чому саме тоді ж під час проведення засідання ради ХМП 31 серпня 2020 р. й була спроба затверидити зміни до обов’язкових постанов по порту і обмежити можливість проводити вантажні операції на якірних стоянках. Після численних звернень до АМПУ, МорАДу, СБУ, АМКУ, привернення уваги громадськості, все ж-таки вдалося відстояли право на використання якірних стоянок для вантажних операцій. Це було зафіксовано на засіданні Ради порту у листопаді 2020 р.
10 грудня 2020 р. Південне територіальне відділення АМКУ розглянуло заяву ТОВ «Агро Транзит Інвест» про можливе порушення законодавства про захист економічної конкуренції в діях ДП «АМПУ». Колегія відділення надала рекомендації АМПУ здійснити заходи для запобіганню вчиненню дій, які можуть містити ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Вона дійшла висновку, шо обмеження використання якірних стоянок може призвести до втрати вантажної бази через Херсонській порт, зменшення находжень до державного бюджету, та втрати робочих місць сотнями працівників. Проте, у грудні ж були підписані зміни до договору з ТОВ «Лакоса», звільнивши його від зобов’язань щодо якірних стоянок, розташованих в акваторії ХМП. Дуже дивна ситуація, погодьтеся.
“У грудні ж були підписані зміни до договору з ТОВ «Лакоса», звільнивши його від зобов’язань щодо якірних стоянок, розташованих в акваторії ХМП. Дуже дивна ситуація, погодьтеся”, – зауважує Бурієв.
Саме це й дало змогу «Рівер портс едженсі» подати відповідний позов, посилаючись на відсутність паспортів ГТС на якірні стоянки в акваторії Херсонського порту та відсутність звітів контрольно-інспекторського обстеження, наданих регістром України на якірні стоянки №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 6а, 7, 8, 9. І вимагати визнати противоправними та недійсними норми обов’язкових постанов по морському порту Херсон, які стосуються можливості експлуатації якірних стоянок, розташованих на рейді порту для вантажних операцій.
Цікаво, що ТОВ «Рівер портс едженсі» було зареєстровано 26 серпня 2020 р. і його кінцевим власником, згідно із відкритими даними, є Оксана Сєбова, яка очолювала ТОВ “РИСОІЛ-ХЕРСОН” . І позиції позивача співпадають із позицією співвласника компанії “РИСОІЛ” Шоти Хаджишвілі, який неодноразово публічно заявляв, що буде намагатись припинити вантажні операції на рейді Херсонського порту. Саме ця компанія є переможцем концесійного конкурсу і бере у концесію ХМП.
Позивач хоче переконати суд, що робота якірних стоянок загрожує безпеці судноплавства — мовляв, можуть виникнути аварійні ситуації, коли судно, що знаходиться на одній із якірних стоянок, втратить управління і стане поперек фарватеру. За ті довгі роки, які у акваторії порту здійснюється довантаження суден на рейді, жодного такого інциденту не було. І сьогодні для того, аби не допустити подібного, вживаються заходи. Так, у разі погіршення погодних умов судна не здійснюють довантаження. Біля теплоходів знаходяться буксири, які підстраховують їх. Ширина ж річки та розташування якірних стоянок і судноплавного ходу дозволяє стверджувати, що судна на стоянках та ті, які проходять транзитом, один одному не заважають.
Натомість, заборона якірних стоянок завдасть шкоди і самому ХМП, адже він має потребу у тому, щоб ставити судна на ці якірні стоянки. Інакше черги на захід тим суднам, які йдуть у порт, доведеться чекати аж біля Очакова, чи навіть у порту Південний. На якірних стоянках проводиться фумігація експортних зернових вантажів.
Якірні стоянки використовуються для вантажних операцій для терміналів, де є природні, або технічні обмеження можливості приймати великотоннажні судна. Находження до державних підприємств та бюджетів всіх рівнів від цієї діяльності становить близько ста мільйонів грн. щороку, а щорічний вантажообіг на рейді Херсона становить близько 1 млн тон.
До того ж, якірні стоянки використовують судна під іноземними прапорами, які прямують до річкових портів або терміналів по річці Дніпро аби пройти прикордонний та митний контроль — це єдина акваторія морського порту на цій водній артерії.
Ми, компанії, які працюють у акваторії ХМП та здійснюють рейдову перевалку на якірних стоянках, зацікавлені у тому, аби робота велася на законних підставах. Ми за те, аби АМПУ якнайшвидше підготувала технічну документацію. За те, аби швидше були готові звіти контрольно-інспекторського обстеження. Але якірні стоянки однозначно мають бути, їх не можна закривати. Адже інакше всі ми спостерігатимемо руйнівні наслідки для діяльності Херсонського порту (вантажопотік переорієнтується на інші порти через незручності та неможливість ХМП обробити увесь обсяг) та судноплавству по Дніпру взагалі. Сподіваємося, що це усвідомлять всі сторони цього процесу.
Нагадаємо, що у першому кварталі 2021 р порт «Ніка-Тера» перевалив більше 900 тис тонн зернових.