Через так звані “ЛНР” і “ДНР” і прифронтові зони в Україні в минулому році несанкціоновано ввезено понад 300 тис. тонн картоплі. Про це повідомила виконавчий директор Української асоціації виробників картоплі (УАПК) Оксана Руженкова, пише agronews.ua.
“У державі старанно замовчують питання несанкціонованого ввезення продуктів харчування через територію” ДНР “,” ЛНР “і прифронтові зони. За минулий сезон цифра імпорту однієї тільки картоплі була шокуюча – понад 300 тис. тонн. В тому числі і насіннєву картоплю. Зазвичай несертифіковані насіння потрапляють в Україну під виглядом звичайної столової картоплі без належних фітосанітарних документів і перевірок “, – прокоментувала Руженкова .
Проблема не тільки в демпінгу (за російський насіннєву картоплю в Україні в цьому році просили 6-7 грн / кг, за український – 12-18 грн / кг), а перш за все в різниці технологій вирощування і якості посадкового матеріалу .
“Країни ЄАЕС взяли курс на розвиток власної селекції і для її популяризації обмежили доступ на ринок більш продуктивних європейських сортів. При відсутності вибору фермери Митного союзу вирощують недосконалі експерименти своїх селекціонерів, і саме цей неперевірений посадковий матеріал з’явиться на картопляних полях дрібних виробників України. Подібні посадки представляють серйозну фітосанітарну загрозу для українських професійних картопляних господарств, яким доведеться остаточно поховати надію на експорт продукції хоч куди-небудь”, – зазначила виконавчий директор асоціації.
Ще однією серйозною проблемою, на думку експерта, є дефіцит овочів власного виробництва. В останні п’ять років після закриття російського ринку для українських овочів в рамках продуктового ембарго українське промислове овочівництво активно згорталося.
“На думку аналітиків і представників влади, ринкові відносини повинні були вплинути на галузь і виробники самі б відчули ємність внутрішнього ринку і задовольняли б його потреби сповна. Однак збитковість бізнесу в умовах відсутності будь-якої державної допомоги, відтік заробітчан на заробітки в країни ЄС привели до тотального відмови виробників від овочівництва і переходу на більш рентабельні зернові та олійні культури “, – зазначила виконавчий директор УАПК.
Втрата сировинної бази і падіння платоспроможності українців, вказує експерт, привели до закриття більше 20 переробних консервних заводів. Дефіцит овочів вітчизняного виробництва в 2019 році в країні досяг 40%, що в грошовому вираженні склало $ 253 млн.
“У картоплярстві ситуація патова: щорічно промпідприємства заявляють про готовність або закритися, або перепрофілювати господарства під виробництво інших культур. Чимало професійних господарств, розуміючи, що після сезону високих цін слід цінове” дно “, скоротило виробничі площі або переорієнтувалося на вирощування чіпсових сортів картоплі. Вони знають, що співпрацювати з переробними підприємствами за попередньо укладеними контрактами спокійніше, ніж чекати по 30-40 діб, а в окремі роки – по 10 місяців повернення грошей від супермаркетів “, – пояснила Руженкова.
Крім того, сказала вона, зберігати картоплю професійним виробникам особливо ніде: “З раніше діючих 650 тис. тонн потужностей реально працюючими після періоду активного згортання ринку залишилися 350 тис. тонн. І це при тому, що базова потреба України в картоплесховищах – понад 1,5 млн тонн”.
Для вирішення накопичених за роки проблем УАПК закликає уряд створити робочу групу з розвитку овочівництва та картоплярства при Міністерстві економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства, яка допоможе виробити стратегію щодо захисту національних інтересів виробників і вирішити актуальні проблеми в галузі.
Овочівники і картопляри сподіваються на спільну з профільним міністерством і депутатами аграрного парламентського комітету напрацювання механізму держпідтримки на 2021-2023 рр.
В її рамках вони просять передбачити відшкодування 25% вартості будівництва овоче- та картоплесховищ; по 20% – на придбання та установку обладнання для доопрацювання (сортувальні лінії, мийки, нарізки, фасування, ваги і т.п.), систем зрошення і сертифікованого насіння як вітчизняних, так і мультиплікувавши імпортних.