АНАЛІТИКА

В Україні названо рентабельність вирощування зернових на зрошенні

28.05.2020 07:02
11rigacyna-sistema-ce-pdvedennya-vodi-na-polya-zroshennya_874-10358


Аграрний сезон 2019-2020 в Україні став найбільш посушливим за останні кілька років. За змін клімату та екстремальних погодних умов поточного року штучне зволоження є найважливішим елементом технологій вирощування сільськогосподарських культур в умовах Південного Степу України, повідомляє пресслужба Інституту зрошуваного землеробства НААН. Про це пише agronews.ua.

Науково доведено, що зрошення має безперечні переваги для ризикованого землеробства півдня України та здатне забезпечити високий рівень економічної ефективності сільськогосподарської галузі за умов посухи і відсутності опадів.

Технології змінюються

Посуха та відсутність опадів весною 2020 року обумовили необхідність передчасного проведення вегетаційних поливів вже наприкінці квітня, що дозволило подолати гострий дефіцит вологозабезпечення на посівах озимих зернових та багаторічних культурах.

Також, зміна клімату часто вимагає застосування передпосівного поливу. Так, на півдні України цей захід цьогоріч були змушені використовувати у багатьох господарствах.

“Посіви озимих культур на зрошуваних землях политі по два рази, а місцями і тричі. Окремі господарства через відсутність опадів і дефіцит вологи у посівному шарі ґрунту провели передпосівні поливи під сівбу кукурудзи і сої», – інформує Департамент АПР Херсонської ОДА.

В основному, великі втрати врожаю несуть сільгоспвиробники південного регіону, так званої зони ризикованого землеробства. Бездощовий період навесні місцями тут тривав більше 50 днів.

Скільки коштує зрошення

“Поля господарства розташовані в посушливій зоні – зоні ризикового землеробства. Відновлюємо зрошення на площі 370 га. На полі встановлено дощувальні машини Valley. Одна дощувальна машини займає площі 113 га, чотири інших поменше. В даний момент поливаємо ярий ячмінь. Запустили полив 28 квітня, викликали сходи, дали 150 куб води. Надалі зробили підгодівлю, внесли селітру, і запустили полив по 150 куб на га, щоб підгодівля добре впливала на сходи, – розповів гідротехнік ТОВ ДП«Південне» Іван Валько.

На жаль, не всі середні та малі сільгоспвиробники мають можливість обладнати на своїх полях системи зрошення. Зокрема через те, що механізми для поливу дуже дорогі, а також через велику вартість води.

“Ціна на воду – це глобальне проблемне питання. Витратна ця справа. Вода дуже дорого коштує. Я не знаю, куди наш уряд дивиться, але для фермерів потрібно робити якусь знижку. Ми ж вирощуємо зернові культури. От не буде врожаю, що тоді? Дуже дорого. Ми не проти платити, але хотілося б знижку”, – зауважив Іван Валько.

Раніше директор ДП «Південне» Юрій Котик розповідав, що господарство сплачує 1,85 коп/куб.м.

“Проблем із подачею води в нас немає, але шкода, що вода дуже дорога. Ми беремо через Снігурівське водне господарство, яке, в свою чергу, закупляє воду в Інгулецькій зрошувальній системі, то це виходить 1,85 коп/куб.м”, – каже аграрій.

Збільшення врожайності у 1,5 – 5 разів

В той же час, завдяки зрошенню урожай збільшується в середньому у 1,5 рази. Але у розрізі культур, збільшення врожаю може бути більш суттєвим.

Так, зрошення ріпаку на півдні здатне збільшити урожайність в 2-5 разів. За посухи, урожайність ріпаку на Одещині становить від 0,8 до 2,5 т/га. На вирощування 1 га ріпаку аграрії південних областей зазвичай витрачають від 16 до 25 тис. грн/га. Тож урожайність 2,5 т/га дає рентабельність 30-40%. На зрошенні врожайність досягає 4 т/га, відповідно, також збільшуючи рентабельність майже удвічі.

Врожайність кукурудзи вітчизняних сортів на зрошенні – 11-15 т/га. Сорти сої Діона і Даная в ДП ДГ «Асканійське» та «Каховське» (Каховський р-н Херсонщини) забезпечують господарствам урожайність насіння понад 4,0 т/га.

Найкращі сорти пшениці на півдні в умовах недостатнього зволоження дають такі максимальні результати. Без зрошення сорти херсонської селекції (Інститут зрошувального землеробства) показали врожайність 6,5-7,5 т/га, одеської (Селекційно-генетичний інститут) — 5,5-7,6 т/га, харківської (Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва) — 5-6,6 т/га, а сорти Миронівського інституту пшениці ім. В. М. Ремесла — до 6 т/га.

На зрошуванні пшениця показує інші результати.

“Сорти пшениці Кохана, Кошова, Марія, Соборна, ХН Акварель мають високий потенціал урожайності в умовах зрошення – 9,25–10,35 т/га, проте, коливання урожайності зерна без зрошення у них досить високе. Встановлені гомеостатичні сорти, які характеризуються слабкою реакцією на зміни умов вирощування і забезпечують стабільні врожаї за умов зрошення та без поливу. До цієї групи увійшли сорти Анатолія, Ледя, Росинка, Бургунка. Сорти Конка, Марія, Соборна, ХН Акварель віднесені до інтенсивного типу з високим генетичним потенціалом, проте з низькою стабільністю прояву врожайності. Ці сорти мають дуже високу потенційну врожайність (понад 10 т/га), але вимагають ретельного і своєчасного виконання технологічних операцій за умов зрошення”, – повідомляють в Інституті зрошуваного землеробства НААН, щодо сортів, придатних для вирощування в умовах зрошення та суходолу в умовах Південного Степу України.



Читай нас також у Viber та Telegram, поширюй новину на своїй сторінці:
Поширити: