Другий рік під Полтавою, у селі Терентіївка діє равликова ферма. Це родинний бізнес, який виріс із хобі: об’їхавши чимало ферм у Європі та Україні, полтавці вирішили започаткувати власний стартап. Як започаткували ферму, цінний продукт та труднощі й перемоги розповів Сергій Яхно, один із співвласників ферми. Про це повідомляє kolo.news, пише agronews.ua.
Коли родини шукали, з чого б почати свій бізнес, куди вкласти кошти, то прочитали чимало про розведення равликів, і все це подавалось як бізнес для лінивих.
“Ми побували у різних країнах, захопила ідея створення власного бізнесу, тож зупинилися на новому векторі в Україні – будівництво ферми з вирощування їстівного равлика хелікс асперса Максима (Helix Aspersa Maxima)та хелікс асперса Мюллер (Helix Aspersa Muller)”, – ділиться Сергій.
На 45 сотках землі компанія молодих інженерів, шукаючи напрямки капіталовкладень та ідеї, й організувала досить новий для України бізнес. Такі ферми є, але більше поширені на західі Україні.
“Равлики користуються великим попитом у Західній Європі, це смачний і корисний делікатес, вишукана страва багатьох ресторанів і кафе, – каже Сергій Яхно. – Оскільки фермери у Європі не можуть повністю задовольнити потреби ринку щодо їстівного молюска, то українці можуть розвивати цей вид діяльності – ніша не заповнена”.
Аби розпочати бізнес, родини побували на фермах Франції, Італії, Литві, Ізраїлі, Греції, Польщі, бачили досвід розведення равликів в Україні. Слухали екскурсії, придивлялись до тонкощів справи, смакували як гастротуристи.
Сергій зауважує, що багато ентузіастів вважають: якщо побували на фермах, бачили, а ще подивились відео на «Ютубі», то все вийде. А воно не так працює: ті, хто не вклав у навчання, не отримають результату, нароблять помилок.
“Не варто шкодувати грошей на навчання, у це треба вкладати”, – ділиться Сергій.
Хлопці вчились як в Україні, так і за кордоном. Один день навчання в Україні обходиться не менше 6 тисяч гривень. Закордонне навчання отримали у Польщі, Греції та Італії. У результаті полтавці, врахувавши багато нюансів вирощування равликів, розробили свою технологію, яка базується на українських реаліях та закордонних тонкощах.
“Почали пробувати і дійшли висновку, що однак не все буде підходити, равлик елементарно може загинути – і все. Погодні умови, їжа, полив, вентиляція у приміщеннях, умови для зимівлі та розмноження – усе це треба знати до дрібниць і дотримуватись. А ще ми зрозуміли, що всіх секретів не розкриває ніхто, до деяких нюансів треба дійти самим”, – зауважує фермер.
Три навчання за кордоном та 6-7 ферм, де були як туристи, дивились, як воно в людей облаштовано, функціонує. У бізнес вклали початково 100 тисяч доларів. Поляки дали малька на дорощування (тобто продали, бо під час навчання це входить у вартість) – з цього і починали. Вдома розробили бінес-план.
Оскільки всі троє чоловіків мають інженерну освіту (нафтовики), то проєктування, монтаж комунікацій та будівельні роботи здійснювали самі.
Ще й нині добудовують приміщення, де буде холодильна камера, адже потужностей нинішньої вже не вистачає.
Зимують молюски в анабіозі у спеціальних холодильниках. Навесні їх переносять у теплицю – перебути тут до того часу, коли вже не буде заморозків.
Полтавці кажуть, що на півдні України можна обійтись і без теплиці, але ми не ризикували, адже молюски можуть загинути через перепади температур, холодні ночі.
Отже, пройшовши навчання на закордонних і вітчизняних фермах, полтавці розробили основні стратегії розвитку:
– вирощування промислового равлика;
– переробка та створення готових напівфабрикатів для поставок в ресторани, кафе та торгові мережі;
– створення косметичної лінії, оскільки слиз равлика володіє великим омолоджувальним ефектом.
– прийом туристів та відвідувачів для відпочинку, дегустації та ознайомленням с процесом вирощування равлика на фермі.
Полтавці зауважують, що завдяки отриманим знанням та всім обрахункам, плану, у них вийшло все без проблем, вдалось виростити потомство без втрат, досягти гарних результатів.
У природі равлик до значних розмірів, які придатні до споживання у їжу, росте 2-3 роки. На фермі «Лісовий равлик» молюск досягає таких розмірів за 6 місяців. З-під Полтави равликів експортують у країни Європи, як от у Францію, Іспанію, Португалію.
Їдять равлики траву перко (спеціальна – пекінська капуста схрещена з ріпаком, німецької селекції), моркву (у певний період), комбікорм. Також потребують багато вологи – автоматичний полив.
За рік на фермі виростили близько 10 тонн молюсків (товарного равлика), ікри – майже 80 кілограмів.