НОВИНИ

Український ринок заполонили фальсифіковані консерви

27.12.2021 10:12
1639935599-6684

У банці з написом “Сардина” замість сардини можна знайти хитро законсервований обман, який нам завозять з Латвії. Причому, як виявилось, ці консерви виробляють лише для України. Про це повідомляє УНІАН, пише agronews.ua.

Чому споживач платить за дорогу сардину, а їсть дешевого оселедця?

Уявімо, що ви йдете в магазин. На що дивитесь у першу чергу, коли шукаєте рибу? На назву й ціну?

Звичайно, рибку можна впізнати й так. Але коли вона не в банці. Та й коли на тарі написано великими літерами “Сардина”, у вас є повне право цьому вірити. І лише потім, якщо ви дуже прискіпливий споживач, ви прочитаєте те, що написано дрібним шрифтом.

Саме у цих дрібних літерах захований обман. Коли ТСН.Тиждень разом головою ГО “Контроль захисту прав споживачів” Владиславою Мироновою прочитав “клюпеа харенгус”, ми пішли гуглити… І виявилось, що це – оселедець атлантичний. Але ж на звороті банки написано “Сардина”! Як так сталося?

Сардина й оселедець – родичі, але різні риби

Спочатку розберімось, у чому ж різниця між оселедцем та сардиною? Всю рибу біологи ділять на родини – за спільними ознаками формою тіла, будовою, забарвленням луски. Якщо загуглити вже відомі нам слова “clupea harengus”, то з’ясується, що це оселедець, і належить він до родини оселедцевих. До цієї родини входить понад 50 родів риб. І один з них – це сардини.

Останні бувають трьох видів – сардина, сардинела, сардинопс. Саме ці слова мають вказувати виробники у складі консерви. Це – вимога наших ДСТУ та європейського стандарту.

Річ у тім, що оселедець з сардиною хоч і далекі родичі і схожі зовні, але все-таки різні рибини. Це як поплутати леопарда, барса й тигра, бо всі вони котики.

“Оселедець і сардина – це зовсім різні риби. Сардина вважається більш елітною рибою, вона частіше йде в консерви”, – розповів директор Інституту рибного господарства Ігор Грициняк.

Виробник з Латвії, власник латвійської компанії з виробництва консервованої риби, Інгус Вацкаганц це підтверджує: “Це різні види риби”. Однак одне його уточнення бентежить.

“Ми використовуємо балтійську сардину. Вона невеликого розміру, але дуже смачна, бо свіжого вилову”, – каже Інгус Вацкаганц .

Але якщо про балтійські шпроти ми щось чули, адже це відомий бренд, то про балтійську сардину – ні. І це не дивно. В Балтійському морі сардина взагалі не водиться!

Сардина – це риба з теплих вод Атлантики, плаває вздовж узбережжя Африки, Мексики, Венесуели й Середземномор’я. Одна з версій – її назва походить від італійського острова Сардинія.

А оселедець – це мешканець північних вод Атлантичного океану, від Норвегії до Гренландії. Ну, ще він водиться він у Північному й Балтійському морях.

Як зловити сардину там, де вона не плаває?

Заступник директора з виробництва Руслан Широкорад розповідає, що свою сардину консервний завод завозить аж із Західного узбережжя Африки, бо там її найбільше.

“Завозимо напряму від промислових компаній, які працюють у Мавританії та Марокко. Це центрально-східна Атлантика”, – розповів він.

Виробничий процес починається з розморожування у велетенській ванній. Далі рибу чистять. Миють. І спеціальна машина нарізає її на однакові шматки, які розфасовуються. В одну банку уміщається десь 3-4 штуки.

Потім банки зважують, можуть навіть докласти маленькі шматочки риби, підсолюють, заливають олією, закривають та відправляють у автоклав. Там за температури 120 градусів консерва готується…

Натомість латвійці в Балтійському морі ловлять рибу, якої в холодному морі бути не може, і закатують її в банки спеціально для України. На цих банках є велика назва цінної риби – сардина – і дрібнесенький напис, який з латинської перекладається як “оселедець атлантичний”.

Звісно, вже тоді, коли риба пройшла термічну обробку, визначити на око, яку саме рибу закатує у банки виробник, стає надзавданням. Але ДНК оселедця і сардини мають дуже чіткі відмінності. І в лабораторії, куди відправилизразки, це одразу виявили.

“В результаті досліджень ми виявили, що дійсно у баночках, на яких написано “Сардини в олії”, знаходиться оселедець”, – розповіла завідувачка відділу молекулярно-генетичних досліджень Інституту рибного господарства, кандидат сільськогосподарських наук Алла Маріуца.

Як так сталося? Представник виробника телефоном пояснив ТСН.Тижню так: “По-перше, я не рибак і не біолог, щоб відповісти на такі запитання. А, по-друге, балтійська сардина – це власна назва, а сардинела – це сорт риби… Ми просто пишемо “Балтійська сардина””.

Простими словами, цей виробник вирішив свій оселедець приготувати, а страву після приготування назвати “Балтійською сардиною”.

Перемогти фальсифікат

На жаль, таких хитрунів десятки. Але ціна різних сортів риби – не єдина проблема проінспектованих банок.

“Той оселедець, що ми відкрили, нічого не коштував. Його треба було просто не куштувати. Адже є оселедці протерміновані, є ті, які кілька разів продавались, не продалися, а є ті, що довго лежали, навесні завезли свіжу партію, а влітку ціна на оселедець падає в рази, то куди дівати? Рибу бланшують та запихають в консерви”, – пояснив Ігор Грициняк.

Тому ТСН.Тиждень попросив колег зазирнути у супермаркет Риги й подивитись, що написано на консервах. Виявилось, що на тамтешніх банках склад ідеальний – вказаний точний різновид сардини, як і має бути – без жодних шифрів. За підробку Латвія не штрафує, все набагато серйозніше. Як розповів власник латвійської компанії з виробництва консервованої риби, за таке можна запросто втратити ліцензію.

Тобто той непотріб, що поставляється в Україну, в самій Латвії просто не може з’явитися на полицях.

На жаль, в Україні такого поняття як підробка просто не існує, бо немає закону про фальсифікат. Вже два роки документ ніяк не дійде парламенту. І виходить, що, зробивши сардини з оселедця, виробник чи імпортер може отримати покарання виключно за неправильне маркування. Максимум, це штраф від 17 до 120 тисяч гривень.

Та й самі супермаркети не завжди сумлінно перевіряють, що стоїть на їхніх полицях.

“Існує вимога, що повинно зазначатись, яка саме риба використовується. А вони закривають на це очі й допускають до продажу продукцію, в якій не зазначено саме вид”, – розповідає голова ГО “Контроль захисту прав споживачів” Владислава Миронова.

У Держпродспоживслужбі кажуть: побачите щось подібне, одразу пишіть скаргу. На сайті відомства для цього є спеціальний розділ.

Утім, уже є перше виключення і звернення до лабораторії від продавців.

“До нас звернулася одна з мереж супермаркетів з проханням перевірити фальсифікації сардини на предмет того, що там знаходиться оселедець”, – розповіли в лабораторії.

Але таке виключення – не правило! Тож, поки закони нас не захищають від підробки, маємо захищатися самі. Звертайте увагу на маркування. Якщо у складі написано просто риба чи її назва латинською, знайте, що виробник хитрує. Розрахунок на те, що гуглити, що таке “клюпеа харенгус”, як ми, у вас точно не буде часу.

Читайте також: Як орендувати вантажні вагони Укрзалізниці на електронних аукціонах.



Перегляди: 19
Читай нас також у Viber та Telegram, поширюй новину на своїй сторінці:
Поширити: