Суддя Конституційного суду Сергій Сас звернувся до українців та показав проєкт рішення щодо тлумачення земельних статей Конституції. Проєкт рішення передбачає часткову ануляцію поточної редакції земельної реформи. Про це повідомляє “Дзеркало тижня”, пише agronews.ua.
Конституційний суд 2 листопада у закритому режимі розглянув депутатське подання про роз’яснення статей 13 та 14 Конституції України, які стосуються землі. Суддя Сас показав проект рішення, взятий судом за основу в рамках справи про тлумачення цих статей Основного закону.
Повний текст проєкту рішення можна подивитися за посиланням.
Як стверджує Сас, офіційне тлумачення зазначених положень Конституції забезпечить повернення земельної реформи у конституційне русло і не дозволить позбавити українців “національного багатства, створення великих землевласників і латифундій, а також не допустить позбавлення права власності громадян України на землю”. Про це зазначається у публікації “Дзеркала тижня”.
Так, у проєкті рішення суду йдеться про те, що закріплені у статтях 13 та 14 Конституції положення виражають суверенну волю українського народу на створення України як суверенної держави, у якій земля була визнана об’єктом права власності й основним національним багатством українського народу.
Також в КС вважають, що за змістом статей суб’єктом права власності на землю є виключно громадяни України. Тобто іноземці та особи без громадянства не можуть бути суб’єктами права власності на українську землю. Теж саме стосуються й іноземних юросіб, а також юридичних осіб України, заснованих іноземцями, іншими державами. Згідно з проектом рішення, міжнародні організації також не можуть бути суб’єктами права власності на українську землю.
“Як суб’єкт права власності на землю Український народ здійснює розпорядження землею безпосередньо через всеукраїнський референдум відповідно до статті 73 Конституції України щодо зміни території України. Інших випадків безпосереднього здійснення Українським народом права власності на землю через всеукраїнський референдум у Конституції України не закріплено”, – йдеться у проекті рішення.
При цьому питання, що охоплюються положеннями статей 13 і 14, можуть бути вирішенні лише шляхом внесення змін до вказаних положень Конституції.
Також КС вважає, що право власності українців на землю є абсолютним, незмінним, постійним і тому не може бути обмежене будь-якими законами України, діями органів державної влади чи органів місцевого самоврядування.
У проєкті рішення вказано, що, згідно з Конституцією, Українська держава зобов’язана забезпечити кожному громадянину України можливість використання землі на праві власності.
При цьому рівність перед законом означає, що в законах мають бути визначені однакові підстави, умови, способи і порядок набуття і реалізації права власності на землю серед однойменних суб’єктів, якими є виключно громадяни України.
В КС також вважають, що держава і територіальні громади не можуть виступати суб’єктами права власності на “земну поверхню суші з верхнім родючим шаром ґрунту”.
Вони зобов’язані лише здійснювати права власника на землю від імені громадян, регулювати перехід права власності з додержанням принципу поєднання власника землі і сільськогосподарського товаровиробника у одній особі, а також забезпечувати охорону землі як об’єкта права власності і основного національного багатства Українського народу в інтересах нинішнього і прийдешніх поколінь.
Крім того, у проекті рішення вказано, що органи державної влади і органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти у передбачених Конституцією і законами України межах повноважень і у спосіб, які б виключали будь-які можливості надмірної концентрації значних площ землі і створення латифундій на праві власності на землю у одних українців порівняно з іншими.
“Передбачене у першому реченні частини першої статті 14 Конституції України поняття “земля” необхідно розуміти у контексті норми першого речення частини першої статті 13 Конституції України як об’єкт права власності Українського народу”, – йдеться в документі.
При цьому правова сутність закріплених у цій нормі Конституції України понять „основне”, “національне”, “багатство” полягає в тому, що земля має для українського народу “виключну і надзвичайно важливу економічну, соціальну, екологічну, духовну, історичну цінність порівняно з іншими багатствами, що належить Українському народу на праві власності і підлягає розподілу через суспільні фонди споживання”.
Водночас, згідно з проєктом рішення, одним з головних обов’язків держави перед українським народом є забезпечення підвищення родючості ґрунтів, раціональне використання, збереження, відтворення і охорона природних властивостей землі.
“Закріплене у частині першій статті 14 Конституції України словосполучення „перебуває під особливою охороною держави” передбачає, що держава в особі органів державної влади і органів місцевого самоврядування у визначених Конституцією України межах має забезпечити спеціальний правовий режим доступу до землі – об’єкта права власності Українського народу – та її охорону і захист як територіальної основи суверенітету України”, – вказано у проекті рішення.
Як відомо, 4 травня до Конституційного суду надійшло подання від 48 народних депутатів про визнання неконституційним закону про обіг земель сільгосппризначення.
Конституційний суд скасував заплановані на 2 листопада збори суддів і розглянув це подяння.
Однак, коли голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія зустрівся з очільником КС Олександром Тупицьким, той запевнив, що Суд не планує найближчим часом розглядати подання нардепів про неконституційність закону про землю.