Витрати українських виробників зерна на залізничну логістику аграрних вантажів до морських портів України у 2021 році збільшилися вдвічі у порівнянні з попереднім роком. Вирішальним фактором зростання витрат аграріїв став дисбаланс попиту та пропозиції залізничних вагонів-зерновозів “Укрзалізниці”, що утворився восени 2021 року. Про це розповів експерт ринку логістики, член логістичного комітету ЄБА та Радник Голови Правління “Укрзалізниці” Юрій Щуклін, пише agronews.ua.
“Якщо проаналізувати витрати виробників зерна з різних регіонів України, у середньому картина виглядає однаково: у 2020 році залізнична логістика зібраного з 1 га врожаю зерна коштувала в середньому 300 доларів, а у 2021 році – вже 600 доларів. Витрати на залізничну логістику практично зрівнялися з витратами виробника на 1 га вирощування зерна. Існує думка, що нинішня маржинальність зернових культур дозволить аграріям витримати цей ціновий тиск, але питання в іншому. За перевезення виробники заплатили вдвічі більше, але при цьому не отримали ані впевненості, ані надійності, ані гарантій виконання строків постачання, все залишилося на попередньому рівні”, — констатує експерт.
Радник Голови Правління “Укрзалізниці” зазначив, що передумови дисбалансу попиту та пропозиції вагонів-зерновозів були створені протягом весни-літа 2021 року бездіяльністю попереднього менеджменту державного перевізника, який не цікавився потребами ринку та не виходив на контакт з аграріями. Через те, що дані про провізні спроможності та рівень участі “Укрзалізниці” у перевезеннях урожаю не розкривалися, восени стався ажіотажний зліт цін.
“Уже у серпні аграрії з точністю до 90% знали, які обсяги врожаю вони зберуть. Виробники, яким уже тоді треба було контрактуватися з покупцями, були позбавлені можливості знати, скільки з цього врожаю зможуть вивезти залізницею, якою є частка участі вагонів “Укрзалізниці” у перевезенні та якими будуть умови. “Укрзалізниця” ігнорувала всі запити на тему “Чи берете участь у перевезенні, які дасте гарантії?”.
Відсутність інформації створила штучний дефіцит провізної спроможності залізниці. Насамперед це торкнулося сегменту аграріїв, які не мали контрактів з іншими перевізниками: у серпні вони зрозуміли, що “Укрзалізниця” їх кинула і гарячково почали шукати інші способи вивезти врожай. І на момент, коли в Україні утворилося 10 млн тонн урожаю, які фізично неможливо було вивезти, оренда вагонів-зерновозів почала безладно зростати в ціні.
І постраждали не лише ті аграрії, які розраховували на вагони “Укрзалізниці”: цією ситуацією негайно скористалися приватні перевізники, щоби розірвати попередні домовленості та переглянути ціну у бік збільшення. Перевізники добре заробили, але внаслідок втрат аграріїв. А якби “Укрзалізниця” ще влітку розпочала діалог із ринком і почала б пропонувати свої послуги та вагони на 5-6 місяців наперед і власники вантажів змогли б заздалегідь спланувати свої перевезення, цього дефіциту та сплеску цін не сталося б”, — наголосив експерт.
На думку Юрія Щукліна, стабілізуючим фактором на ринку логістики залізничних вантажів стали проактивні дії нового топменеджменту “Укрзалізниці”.
“Саме з того моменту, коли у жовтні зникла приставка в.о. у нового керівника “Укрзалізниці”, аграрії вперше побачили з боку державного перевізника розуміння їхніх проблем та бажання їх вирішити. Слід віддати належне вольовому рішенню припинити “ручний” розподіл парку вагонів ЦТЛ та виставити усі зерновози “Укрзалізниці” на Prozorro. Хоча механізм англійських аукціонів при короткостроковому плануванні розігрівав ціни та не рятував ринок. Ланцюжок кадрових рішень у менеджменті “Укрзалізниці” та звільнення низки функціонерів підтверджує наміри керівника вийти на новий формат взаємовідносин із користувачами залізничних послуг.
Вже відбулися зміни щодо планування перевезень — «Укрзалізниця» погодилася збільшити терміни планування до півріччя. Темою 2022 року стане впровадження механізму взаємної відповідальності всіх учасників логістики та розвитку IT-складової забезпечення перевезень. Головний підсумок — що аграрний ринок бажає нового формату відносин, і ці ініціативи поступово набувають життя в бізнес-процесах “Укрзалізниці”, — акцентує Юрій Щуклін.