Компенсації фермерам, які втратили посіви через посуху на Півдні України, вже анонсовані урядом. Зокрема, про це заявляв заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства з питань агрополітики Тарас Висоцький. Проте, аграріям доведеться повернути всі гроші до останньої копійки вже наступного року і нібито допомога постраждалим реально виявляється ще однією позикою. Про це повідомляє Кurkul пише agronews.ua.
Давайте по порядку розбиратись у тому, як працює механізм компенсації на цей момент.
Коли «вдарив грім»
Отже, посуха на Півдні України та колосальні збитки як агровиробників, так і всієї аграрної галузі, вже є реальністю, яку слід прийняти. Ні дощі, ні пересіви площ не змінять цієї ситуації. Найбільше постраждали від посухи фермери Одеської, Миколаївської, Херсонської, Запорізької, Донецької областей. Хоча і в Центрі України ситуація з посівами озимих далека від норми.
І це саме та ситуація, коли держава мусить хоча б показати, що вона дійсно є. Держава — це організація, що забезпечує управління суспільством, його обов’язками та правами. І коли складається загрозлива для суспільства ситуація, її обов’язок — втрутитись і мінімізувати наслідки лиха.
Що ж ми бачимо насправді? Хоча сигнали про катастрофічну ситуацію на полях надходили без упину ще з кінця зими, лише після того, як на Одещині один із фермерів наклав на себе руки від безвиході, в уряді злякались суспільного резонансу та вирішили заспокоїти фермерів обіцянкою компенсацій за завдані природою збитки. Через три дні після смерті одеського фермера Тарас Висоцький, профільний аграрний заступник міністра економіки, торгівлі та сільського господарства, виступив із заявою, що фермери отримають відшкодування за загиблі посіви у розмірі до 5 тис. грн/га. Щоправда, ані алгоритму дій для постраждалих, ані порядку дій для місцевих адміністрацій досі не вироблено.
Заступник міністра додав, що на цей час Мінекономіки лише шукає спосіб реалізації цієї ідеї.
«Ми шукаємо юридичний момент, як це зробити швидше. Можна виділити кошти з фонду, сформованого для боротьби з коронавірусом, прирівнявши це (засуху. – ред.) до форс-мажору. Є можливість через бюджет, але це довше», — зазначив він.
Компенсації не для всіх
Знову ж таки, як слідує із заяви Тараса Висоцького, претендувати на отримання компенсації зможуть лише ті, хто підтвердить свій статус сільгосптоваровиробника. До того, реальні площі пошкоджених посівів повинен буде підтвердити Укргідрометеоцентр.
З одного боку, звучить це правильно — отримати відшкодування зможе лише офіційно зареєстрована агрофірма і лише в межах офіційно підтверджених площ посівів. Але давайте повернемось до реальності.
Навіть на офіційному рівні звучать заяви, що в Україні мінімум 40% ринку оренди землі перебуває в тіні. Так само рідко відповідають правді подані легальними виробниками статистичні дані щодо площ посівів. Так, звісно це вина самих фермерів, які приховують чи неналежно оформлюють свою діяльність. Але роблять вони через те, що умови ведення діяльності, створені урядом, податкове навантаження та зарегульована дозвільна система самі штовхають виробників «у тінь».
Як тут не згадати відому фразу ескголови Держгеокадастру та ексочільника Мінагрополітики Максима Мартинюка — «Це не добре і не погано — просто так є».
Отже, якщо реалії ринку не будуть враховані, то уряд автоматично «відсікає» практично половину потенційних постраждалих — без дієвого і простого алгоритму легалізації своєї діяльності вони компенсації не отримають.
Отримані кошти доведеться повернути
Оце націкавіший момент анонсованої «допомоги». Хоча ніде у заявах Тараса Висоцього і не прозвучало, що ці компенсації будуть поворотними, але роз’яснення місцевих органів влади свідчать саме про це.
Справа в тому, що Кабмін не спромігся затвердити окремого порядку виплат коштів товаровиробникам за збитки від посухи чи надати якісь роз’яснення місцевій владі щодо механізму компенсацій.
Відповідно районні та обласні адміністрації керуються постановою КМУ від 29 березня 2002 р. № 415 «Про затвердження Порядку використання коштів резервного фонду бюджету».
Цей документ визначає Порядок використання коштів резервного фонду бюджету і свідчить: кошти із резервного фонду приватним агрофірмам виділяються через головних розпорядників бюджетних коштів лише на умовах повернення.
«У разі виникнення надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру, яка завдала шкоди посівам, або призвела до їх загибелі, а сільгосптоваровиробник претендує на отримання компенсації з резервного фонду державного бюджету, йому потрібно надати до райдержадміністрації пакет відповідних документів: обґрунтування необхідності та обсягів додаткових коштів, акт обстеження посівів, документи, що підтверджують отримані суми страхового відшкодування або пояснення про причини відмови від страхування та перелік першочергових робіт із ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій», — ідеться у постанові КМУ.
Відповідно до того ж Порядку, райдержадміністрації на місцях проводять засідання комісії з питань надзвичайних ситуацій, дають висновок про розміри загальних збитків на основі поданих фермерами документів та надсилають відповідне звернення в місцеві ОДА.
Виходить, що слідом за втратами від погоди фермер мусить вступити у «боргову яму» та покрити всі ці втрати власними коштами за рахунок наступного сезону. Проте є дуже висока ймовірність, що рік 2021 не буде набагато сприятливішим для агровиробників за погодно-кліматичними умовами.
А тут ще на 2021 рік припадає відкриття ринку землі, яке має потягнути за собою і додаткові витрати на викуп тих земель, які захочуть продати пайовики, і зростання орендної плати. Не слід забувати також про значну закредитованість фермерів, затримки з виплатами державних дотацій за придбання вітчизняної техніки та значні коливання валютного і сировинного ринків.
Проте уряд, схоже, не бачить чи не розуміє реальних проблем агросектору і замість безповоротної допомоги надає фермерам, по суті, позику, яка може стати останнім цвяхом у домовині чергового фермера.
Шлях до компенсації втрат від посухи
Уявімо, що фермеру нікуди подітись і він вважає саме компенсацію від держави тією «соломинкою», яка врятує від банкрутства його господарство. Виявляється, тут на виробника очікує «довга дорога в дюнах» та додаткові витрати. Найбільше нарікань на роботу Укргідрометцентру, який видає довідки з інформацією про погодні умови на вказаних полях. За словами фермерів, довідка на одне лише поле коштує від 700 до 2000 грн, а виготовляти їх можуть до місяця часу.
«Розказали нам, що спочатку треба зібрати комісію у складі агронома, бухгалтера, представників сільської ради та Укргідрометцентру. Але із довідками Гідрометцентру є проблеми. Дзвонили мені фермери, кажуть що за довідки заплатили по 5-7 тис. грн», — розповів фермер Херсонської області.
У реальну допомогу, за його словами, ніхто з фермерів не вірить — розцінюють це збирання довідок як даремне витрачання часу та коштів.
З отриманням довідок у одеських аграріїв також виникли великі проблеми.
«Ми оплатили довідки Укргідрометцентру, які коштували порядку 760 грн, і довідки Держстатистики, які також грошей коштують. Люди проплатили, а довідки віддадуть у місячний термін, бо там черга велика. І через це пакети документів фермери не можуть дати в районні адміністрації, щоб районні адміністрації передали в обласні, а обласні вже — у Кабінет Міністрів», — бідкається фермер.
Після розгляду, перевірки та затвердження документів на районному рівні, їх передають на розгляд на рівні областей, де знову на них чекає процедура затвердження. І лише потім, обласна влада відправляє ці документи на Київ, де буде прийматись остаточне рішення про виплату компенсацій. Потім за тими ж сходинками донизу кошти будуть направлятись на місця.
Людина, знайома з роботою нашого бюрократичного апарату може впевнено сказати, що цей процес навряд чи пройде швидше, ніж за кілька місяців. У кращому випадку, якісь кошти надійдуть фермерам в кінці сезону. І не встигне виробник їх навіть «потримати в руках», як доведеться уже повертати усю суму державі назад.
Чи буде потрібною взагалі така допомога? Без сумніву, для когось — так. Проте левова частка фермерів махне рукою на ці кошти і буде намагатись виплутатись із біди, максимально дистанціювавшись від держави. І відстань між міністерствами та реальним ринком тільки зростатиме.
Яка підтримка буде швидкою та дієвою
Кurkul.com зібрали думки фермерів у коментарях в соцмережах та склали список тих дій, які реально можуть допомогти фермерам Півдня, за словами самих фермерів.
1) Допомога із забезпеченням посівним матеріалом та іншими ресурсами на пільгових умовах для пересівання постраждалих полів. Оця допомога була потрібна ще на вчора і саме на відновлення діяльності господарств у першу чергу мали бути спрямовані зусилля міністерства. Проте жодних заходів не було вжито і «вікно можливостей» для пересіву площ уже майже закрилось.
2) Термінове зниження тарифів на електроенергію, водокористування та спрощення і прискорення процедури отримання дозволів на водокористування. Це дозволить розширити площі зрошуваних земель та знизити витрати на зрошення.
3) Зниження податкового навантаження, зокрема податку на землю. Сьогодні в більшості випадків місцева влада встановлює розмір земельного податку для земель сільгосппризначення на максимально допустимому рівні — 1% від НГО, хоча законодавчо визначено діапазон від 0,3% до 1%. Зниження ставки податку хоча б на 1 рік дасть змогу фермерам зменшити витратну частину бюджету.
4) Скасування нарахування ПДВ для агровиробників по тих затратах, які вже були понесені на площах, що підлягають списанню. Як заявив аграріям Тарас Висоцький, по цьому напрямку робота буде вестись, проте результатів її поки що немає.
Яка ситуація в постраждалих регіонах
На Одещині зараз втрати становлять, за приблизними оцінками, від 30% до 90% посівів. Найбільше — у південній частині області, на Бессарабії.
За повідомленнями інших виробників Одещини та Миколаївщини, найбільших втрат зазнали посіви ячменю — практично 70-100% посіяних площ, трошки стійкішою виявилась озима пшениця, але і її втратили по області загалом щонайменше 50% посівів.
«Найгірша ситуація на Півдні, це Бессарабія — 9 районів — 90% втрат. В середній полосі — 70%. Північна частина — 30-40%. …Щоб ви розуміли, лише вчора у нас пішов перший серйозний дощ, фактично за 10 місяців. За всю осінь, зиму і весну перший нормальний дощ, тому зараз чим можемо, тим і пересіваємо», — ділиться аграрій.
На Херсонщині втрати також виявились значними, хоча й не настільки критичними, як в Одеській області, говорять фермери.
«На Херсонщині ситуація 50 на 50. Правий берег постраждав більше набагато, ніж лівий. Окрім посухи тут ще були заморозки, від який постраждали кращі посіви. Ну і посуха — 3 місяці не було опадів. Як мінімум 50% урожаю постраждали», — говорить фермер.
Із забезпеченням насінням ситуація у фермерів дуже складна. Аграріям довелось звернутись за допомогою до фермерської спільноти інших областей. Уже організовано збір посівного матеріалу для постраждалих регіонів і його доставка тим, хто найбільше потребує підтримки.
Як бачимо, виявилось, що реальну допомогу фермерам може надати тільки згуртована фермерська спільнота. Утім, нічого нового і дивного. Тому фермерам залишається тільки триматись міцніше один одного і самотужки допомагати тим, хто в такий непростий рік опинився у скруті.
Нагадаємо, в Україні фермери об’єднуються для запобігання рейдерству.