Експорт пшениці середніх та нижчих класів з України, а також Казахстану та Росії, є одним з ключових факторів, який формує світові ціни на агрокультуру. Обмеження експорту ціми країнами здатне значно вплинути на ціни на зерно, пише agronews.ua.
Обвал курсу національних валют в Україні на 14%, на 18% у Казахстані та на 23% у Росії призвів до стрімкого зростання внутрішніх закупівельних цін на пшеницю, хоча експортні ціни за цей період знизилися на 10%.
В Мінекономрозвитку України прийнято рішення обмежити експорт пшениці у 2019/20 МР на рівні 20,2 млн тонн. В той же час, станом на 27 березня, вже експортовано 17,73 млн тонн.
Казахстан 22 березня заборонив експорт пшеничного борошна, соняшникового насіння та олії, проте не обмежував експорт пшениці, що може залишити переробників без сировини та прибутку.
В Росії МСГ задля стабілізації ринку зерна запропонувало в період з 1 квітня по 1липня ввести квоти на експорт пшениці, жита, ячменю та кукурудзи в розмірі 7 млн т та розпочати продажі зерна з державного фонду. За першу половину 2019/20 МР країна експортувала 25,2 млн т вказаних культур, що складає 99,4% від загального експорту зернових (25,4 млн т). Одночасно в МСГ РФ готуються до товарних інтервенцій з Державного фонду, де станом на 20.03.2020 зберігалося 1,751 млн т зерна на суму 17,7125 млрд руб, повідомляє graintrade.
Наразі, за оцінками Русагротрансу, країна експортувала трохи більше 33 млн т пшениці. Експорт зерна до країн ЄАЕС, зокрема Казахстану, за підсумками року може скласти 1,4 млн т, а традиційні поставки до Білорусії та Арменії – 750 тис т.
На фоні невизначеності з експортом з цих, важливих для світового ринку зерна, країн, та прийняття Україною рішення щодо обмеження експорту цьогоріч, вже підштовхнуло ціни на пшеницю вгору. Наразі вони зростають в очікуванні скорочення пропозиції пшениці на світових торгових майданчиках.