За роки війни Україна втратила велику кількість орних земель. Здебільшого причинами втрат є хімічне забруднення та забруднення мінами та нерозірваними боєприпасами. Про це повідомляє 24 канал, пише agronews.ua.
Читай нас також у Viber та Telegram.
Україна має третину найродючіших ґрунтів у світі – чорноземи, але війна не лише руйнує інфраструктуру, а й буквально розриває ґрунт.
За оцінками вчених з університету Вагенінгена, відновлення українських сільськогосподарських земель після війни коштуватиме щонайменше 20 мільярдів доларів – це близько 15% довоєнного ВВП. Ця оцінка включає вартість розмінування та рекультивації (тобто безпосередньо відновлення грунту та повернення його у виробництво). Це займе щонайменше 10 років.
За оцінками Світового банку, першочергові треби на рекультивацію сільгоспземель складають 1,1 мільярда доларів. А потреби на розмінування всіх земель оцінюються в 30 мільярдів доларів. З цієї суми, орієнтуючись на частку сільгоспземель загальної площі території України (в її міжнародновизнаних кордонах) – 72%, на сільгоспземлі треба виділити близько 22 мільярдів доларів. Відповідно, оцінки вчених і експертів Світового банку сходяться.
За словами Олега Нів’євського, експерта із земельних питань, на Харківщині, в одному з найродючіших у країні регіонів, зафіксовано понад 160 тисяч гектарів пошкоджених земель. 420 тисяч вирв від снарядів. І це лише один з десяти сильно постраждалих регіонів.
Основним фактором порушення ґрунту є bombturbation – “вибухове” руйнування ґрунтів, коли вибухи перемішують шари ґрунту. Верхній півметр ґрунту – найродючіший, але саме він найбільше страждає від вибухів. Внаслідок змішування шарів знищується мікрофлора, змінюється структура і зменшується родючість.
До цього додається:
- Ущільнення ґрунтів важкою військовою технікою.
- Хімічне забруднення важкими металами (кадмій, мідь, цинк), залишками пального.
- Знищення лісосмуг – природного захисту від ерозії та вітру.
Крім того, на думку експерта, не всі землі повернуться до агровиробництва. Деякі поля неможливо буде розмінувати. Частину земель, можливо, доведеться перетворити на природоохоронні зони. Досвід Бельгії свідчить: навіть через 100 років після Першої світової війни фермери знаходять снаряди на полях.