У короткостроковій перспективі підстав для інвестиційної активності у сільському господарстві немає, вважає провідний науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Микола Кісіль.
За його словами, обсяги капітальних інвестицій на розвиток аграрної сфери економіки за 9 місяців 2019 року порівняно з січнем-вереснем попереднього року зменшилися на 11,3 % – до 38534,2 млн грн, йдеться в повідомленні інституту.
Абсолютну більшість цих вкладень (98,8 %) здійснено у сільське господарство. При цьому за зазначений період зросли лише капітальні інвестиції у рибне господарство (+11,4 %). Найглибшим спад був у лісовому господарстві, де індекс капітальних інвестицій до відповідного періоду попереднього року склав лише 60,9 %.
“Замість очікуваних раніше уповільнених темпів приросту капітальних інвестицій у сільському господарстві України, у другому та третьому кварталі 2019 року, розпочався значний інвестиційних спад. Це свідчить про інвестиційну кризу в аграрній сфері економіки”, – зазначив Микола Кісіль.
На його думку, такий стан справ в галузі спричинений, зокрема, військовими та іншими загрозами, формуванням несприятливої аграрної політики і скороченням обсягів державної підтримки виробників.
Однак до них додалися нові негативні чинники: очікування національних інвесторів на введення механізму купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення, а також дефляція національної валюти, яка негативно позначається на експортних доходах суб’єктів агробізнесу, зауважив експерт.
За оцінками науковців Інституту аграрної економіки, у разі створення умов для масових операцій з купівлі-продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, кошти потенційних інвесторів й надалі будуть відволікатися від інвестування реальних проектів агробізнесу.
“Оскільки між розміром інвестицій у сільське господарство і валовим регіональним продуктом фіксується середній кореляційний зв’язок, різкий спад інвестиційної діяльності в сільському господарстві викликатиме негативні тенденції в динаміці показника валового внутрішнього продукту України, який потягне вниз інші показники економічного і соціального розвитку”, – застеріг науковець.
“Реформи в аграрній сфері економіки не лише можна, а й слід проводити. Але важливо робити це так, щоб після кожного етапу реформ відбувалося покращення в розвитку, а не спад”, – підсумував Микола Кісіль.