Редиска – їстівна рослина і вирощується як овоч у багатьох країнах світу. Її назва походить від лат. radix – корінь. Про це повідомляє harbuz.info, пише agronews.ua.
У їжу зазвичай вживають коренеплоди, які мають товщину до 3 см і покриті тонкою шкірою, забарвлену частіше в червоний, рожевий або біло-рожевий колір. Коренеплоди редиски мають гострий смак. Такий типовий смак редиски обумовлений вмістом в рослині гірчичного масла, яке при тиску перетворюється в глікозид гірчичного масла.
До редиски в своєму раціоні варто з обережністю ставитися хворим з хворобами дванадцятипалої кишки, шлунка, жовчного міхура, підшлункової залози, печінки через велику кількості в її складі ефірних масел. У великих кількостях цей овоч може спровокувати здуття кишечника і подразнення слизової шлунка. Тому лікарі радять їсти редиску не частіше одного разу на тиждень.
У складі редису також є ціаногенні глікозиди, які можуть порушувати роботу щитовидної залози і провокувати появу зобу. Щоб цього уникнути, достатньо відварити редиску перед вживанням.
Читайте також: Сільське господарство в умовах війни: як залучити фінансування.