НОВИНИ

Стало відомо, чому льодовики коштують мільярди доларів

25.08.2021 07:33
12_lednyk


Від води в льодовиках залежить існування мільярдів людей у світі. Але через зміни клімату льодовики стрімко тануть. Що ми втратимо, якщо вони зникнуть? Про це повідомляє bbc.com, пише agronews.ua.

Блискучі крижані річки спускаються вниз схилами гір, прокладаючи собі шлях крізь міцні скелі. Льодовики, без сумніву, одне з найкрасивіших видовищ у світі. Втім, вони також відіграють важливу роль у нашому житті.

Вони є невіддільною частиною промисловості, екосистем та клімату на кожному континенті Землі. Вони забезпечують харчування й енергію у найбільш густонаселених регіонах планети.

Ці гігантські резервуари затримують воду, яка випадає у вигляді снігу у вологі пори року, й відпускають її у вигляді талих вод у посушливий сезон. Таким чином льодовики живлять річки протягом усього року.

Гідроенергетика, зрошення, скотарство, виробництво та транспорт залежать від вод у льодовиках. Деякі з найбільших водних басейнів світу, розташовані на густонаселених територіях, живляться льодовиками.

Ідеально збалансована система льодовиків тривалий час була непомітною. Але вони почали танути, й швидкість їхнього зникнення постійно зростає.

Вже незабаром це стане ударом по економіці країн, які залежать від води в льодовиках. Крім цього ми також втрачаємо унікальні екосистеми, створені льодовиками.

Порівнявши кількість опадів, товщину льодовиків та снігу з потребами сільського господарства, промисловості та населення, географ з Утрехтського університету в Нідерландах Артур Лутц створив індекс вразливості льодовиків.

Він застосував його до 78 “водонапірних веж”, так він називає комплекси з кількох льодовиків, гірських хребтів та річок, які відіграють важливу роль у житті певного регіону.

Індекс дозволяє передбачити, як танення льодовику вплине на той чи інший регіон планети.

“Наприклад, Інд і Ганг або Амудар’я та Сирдар’я у Центральній Азії мають високий індекс вразливості, тому що в них дуже багато води з льодовиків. Це величезні річки, які дуже залежать від гірських вод”.

Інд у Пакистані та на північному заході Індії живить найбільшу систему зрошення у світі. Харчування мільярдів людей залежить від цього басейну, до того ж населення й економіка цих країн постійно зростають.

“Більша популяція потребує більше води, і більш заможне населення споживає більше води, – пояснює дослідник. – Багаті країни їдять більше м’яса, для виробництва якого також потрібно більше води”.

ВВП, вироблений у басейнах Ганга-Брахмапутри та Інду, який залежить від талих вод льодовиків, у 2000 році становив 418 млрд дол. та 296 млрд дол. відповідно. До 2050 року, коли населення цих регіонів зросте, він дорівнюватиме 4 947 млрд дол. і 2 574 млрд дол.

Стан льодовиків є доволі точним показником того, що відбувається на нашій планеті. Деякі льодовики швидко реагують на зміни опадів і температури, інші, наприклад, у сухих долинах Антарктики та високій Арктиці, – повільніше.

Льодовики завжди рухаються, вони можуть опускатися долинами на кілька сантиметрів або навіть на кілька метрів, але їхній загальний розмір залежить від обігу снігу, який тане й знову падає згори.

Будь-яке зменшення снігопадів або підвищення температури швидко призводить до танення, і льодовик зменшується по всій своїй площі.

Втім, величезний розмір льодовика дозволяє йому вирівняти аномалії одного спекотного літа або надто вологої зими.

Але те, що ми бачимо наразі, – це послідовна рецесія, обумовлена переважно змінами клімату, створеними людьми, зазначає дослідник Бетан Дейвіс з Лондонського університету Роял Голловей.

З 2000 р. по 2019 р. льодовики у всьому світі щорічно втрачали 267 гігатонн води. Крижані покриви Антарктики складають 8,3% суходолу, Гренландії – 1,2%, решта льодовиків – 0,5%.

Що ми втратимо, якщо льодовики продовжуватимуть відступати з такою швидкістю?

Кліматолог Тамсін Едвардс із Королівського коледжу Лондона та її колеги змоделювали вплив танення льодовиків на підвищення рівня моря.

Потепління на 1,5°С до 2100 року підніме рівень світового океану на 13 см. Але якщо планета продовжуватиме нагріватися з такою швидкістю, як зараз, то вода підніметься на 25 см, а за найгіршим сценарієм – на 42 см (половина води буде з льодовиків).

На перший погляд, це здається не так уже й багато, однак рівень моря підіймається нерівномірно.

У теплих зонах, наприклад, води буде більше внаслідок теплового розширення. Вода розширюється, коли нагрівається, а у масштабах океану це дуже помітно.

Льодовики не лише корисні як запаси прісної води, вони також сприяють розвитку рідкісних екосистем.

Хоча сам льодовик виглядає позбавленим життя, на його поверхні й під нею можна знайти унікальні організми.

На поверхні льодовика ростуть льодовикові водорості, а в отворах і ямках у ньому утворюються крихітні екосистеми з невеликою кількістю талої води та поживними речовинами з бруду. Тут мешкають гриби, бактерії, тихоходи та ракоподібні.

Глибше під льодом, куди не проникає сонячне світло, організми покладаються на енергію гірської породи знизу. В окремих підльодовикових озерах виявили тисячі унікальних мікробів.

Та ми й гадки не маємо, яким великим може бути біорізноманіття у важкодоступних місцях.

Хоча на місці, з якого відступає льодовик, біорізноманіття може бути вищим, з льодовиком ми втрачаємо рідкісні види, здатні процвітати у складних кліматичних умовах.

Льодовики мають важливе значення для збереження біорізноманітного середовища й поза своїми межами.

“На північ від Анд, у Чилі, Еквадорі, Болівії, Аргентині та Перу, є висотні заболочені території, чиє існування залежить від талих льодовикових вод”, – пояснює Інес Дюссельян, гляціолог із Всесвітньої служби моніторингу льодовиків з Цюрихського університету.

Ще з доіспанських часів ці території були джерелом води для зрошення полів та вирощування худоби. Водно-болотні угіддя також поглинають велику кількість вуглецю, тому що їхній ґрунт багатий торфом.

“Але льодовики, які живлять ці болота, невеликі за розміром, і вода в них зменшується”, – пояснює Дейвіс. Вода в них уже минула “піковий рівень”, коли танення не впливає помітно на площу льодовику.

“Опади на цих територіях сезонні, тому земля дуже залежить від талих вод льодовиків”.

У таких посушливих, висотних середовищах як Анди, єдиний спосіб утримати ці водно-болотні угіддя – це вода з льодовиків.

У рейтингу вразливості Лутца льодовики узбережжя Тихого океану в Перу посідають четверте місце.

“Там, де влітку немає опадів, річки залежать від танення льодовиків”, – пояснює Дюссельян.

“У деяких районах Гімалаїв та на півночі Анд у найсухіші місяці вода з льодовиків становить 70-80%. Якщо в майбутньому в цих регіонах не буде льодовиків, у річках майже не залишиться води”.

Це стане катастрофою для 129 мільйонів фермерів, що мешкають вздовж гімалайських річок.

Перед повним висиханням річки насправді можуть збільшуватися внаслідок швидкого танення льодовиків, і це може створювати оманливу картину їхнього стану.

За одним прогнозом, ми досягли піку води у 45% гірських льодовиків ще 2017 року. Зазвичай, що більший льодовик, то більше часу йому потрібно, щоб досягти пікового рівня води.

У західній Канаді, Центральній Європі та Південній Америці, де льодовики менші за розміром, пік або вже минув, або очікується найближчими роками.

Європа також залежить від льодовикової води. Згідно з дослідженнями Лутца, вода в басейнах Дунаю та Рейну живила перший та другий за розміром ВВП у 2000 році. На неї покладаються сільськогосподарська, виробнича, гідроенергетична та туристична галузі регіону.

У басейнах, що живляться льодовиками високогірної Азії, танення зростатиме до середини століття. Льодовики, які насичують водою Інд, досягнуть пікового рівня пізніше, ніж будь-де, приблизно у 2070 році.

Але ті, що живлять басейн річки Брахмапутри на сході Індії та у Бангладеш, вже пройшли свій піковий рівень.

“Це сигнал, що зміни відбуваються, – каже Дюссельян. – Якщо Земля не почне охолоджуватися, ці льодовики зникнуть”.

Але дослідники наголошують, що найгіршого сценарію таки можна уникнути. Виконання Паризької угоди, ухваленої Міжурядовою групою експертів зі змін клімату щодо обмеження глобального потепління до 1,5°С, збереже більшість льодовиків, стверджує Дейвіс.

“Якщо температура планети не підвищиться більш ніж на 1,5°С, ми уникнемо переломного моменту. Думаю, ще не пізно”.

Нагадаємо, що в Україні подешевшали плодоовочеві культури.



Читай нас також у Viber та Telegram, поширюй новину на своїй сторінці:
Поширити: