На Україну припадає 5% від світового виробництва меду. А з 2008-го вона перша з виробництва меду серед країн Європи та четверта у світі після Китаю, Туреччини, Аргентини, свідчать дані Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН.Про це повідомляє Gazeta.ua, пише agronews.ua.
За рік українці споживають у середньому 1,2 кг меду. Наприклад, в Австралії їдять 1,6 кг меду на рік, Греції — 1,4 кг, Німеччині — 1,1 кг. Приблизно 60% усього українського меду виробляють на дрібних пасіках із 50 бджолосім’ями. Професійні виробники, які мають понад 200 бджолосімей, забезпечують 5% усього меду. Інші 25% припадають на середніх виробників.
Торік на експорті меду Україна заробила понад $100 млн. За кордон продала 55,6 тис. т, або на 12,7% більше меду, ніж попереднього року. Продукцію експортували понад 70 українських компаній. 2010-го таких було 2-3 підприємства.
Цьогоріч у січні–травні Україна за кордон поставила 28,5 тис. т меду на $46 млн, свідчать дані митниці. Найбільше української продукції купили Німеччина, Польща і Бельгія.
“До 2015-го трейдери купували мед у пасічників по $3,5 за кілограм. Коли гуртова ціна була високою, у галузь як у бізнес зайшло багато людей. Потім долар пішов угору, а ціна меду залишилася така ж. Сьогодні за кілограм платять 28 гривень, або $1. Торік ціна взагалі доходила до 22 гривень. Тому пасіки активно продають, а з галузі йдуть фахівці”, – розповів голова Асоціації бджолярів України Юрій Овдієнко.
За його словами, 2020-й став одним із найгірших за останні 40 років для галузі.
“Ще такого року не пам’ятаю, щоб на акації бджоли з голоду гинули. Цвіту майже не було. Водночас сезон для пасічників уже закінчився. День став коротшим, процес фотосинтезу зменшився – і рослини не виділяють кисню. Починається підготовка до зими. Зараз обов’язкова обробка пасік від кліща. Інакше бджоли загинуть”, – пояснює фахівець.
Торік соняшниковий мед населенню продавали по 100 грн/л, мед із ріпаку – 120-140 грн, липи та акації — по 200 грн, гречки — 180 грн.
“Цьогоріч ціни на мед із соняшника не зросли. Різнотрав’я продають по 120-140 гривень за літр, гречаний мед – 180 гривень. Мед з акації та липи пропонують по 300 гривень за літр. Дехто стільки ж просить за пів літра акацієвого. Цього року це найдефіцитніший мед, його майже не викачали. Думаю, що мед із липи пізніше подешевшає до 250 гривень за літр”, – каже Овдієнко.
Додає, що сьогодні найбільша проблема пасічників – законодавча база.
“У Кабміні робоча група з бджільництва розробляє профільний закон. Пасічники під час ухвалення рішення мають лише 1 голос. Всі інші — представники профільних структурних підрозділів, органи центральної виконавчої влади, іноземні неурядові організації. Водночас агрохолдинги не несуть жодної відповідальності за використання забороненої хімії. Часто пасічників взагалі не попереджають про обробку полів. Тому гинуть цілі бджолосім’ї”, – пояснює пасічник.
У Німеччині, наприклад, проблемами вимирання бджіл через використання пестицидів займається державний Інститут бджільництва федеральних земель. З 2018-го там заборонили використовувати певні гербіциди. Крім того, не можна брати для посіву зернові, оброблені хімікатами, говорить засновник “Медової біржі” Гаррі Ремферт.