ВАЖЛИВО

Що змінила правка Гетьманцева у діяльності суддів Конституційного суду

22.04.2021 11:15
cd2804b2ff1856643791a09711bb3f80


На минулому тижні прийнято Закон “Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку інституту старост”, в якому до другого читання з’явилася поправка «Слуги народу» Данила Гетьманцева, що стосується Конституційного суду і дозволяє кандидату на посаду судді КС не складати депутатський мандат. Про це повідомляє LBU, пише аgronews.ua.

Хоча в чинній редакції Закону про КС чітко прописано, що суддею «не може бути призначена особа, яка на день призначення є членом політичної партії або займається політичною діяльністю, є обраною до органів державної влади та має представницький мандат». В опозиції заявили, що скандальну правку внесли «під одну людину» – представника ВР в КСУ і депутата «Слуги народу» Ольгу Совгирю, яка бере участь в конкурсі на посаду судді КС. LB.ua розбирався, що спільного між КС і старостами.

Затяжна криза

Після того, як  27 жовтня минулого року Велика палата КС скасувала кримінальну відповідальність за недостовірне декларування та приховування майна, президент Володимир Зеленський назвав суд –  загрозою національній безпеці і запропонував розігнати КС. Втім, від цієї ідеї швидко відмовилися, але бажання «почистити» КС від кадрів попередників залишилося.

Не так давно глава держави скасував укази Віктора Януковича про призначення суддями КС Олександра Тупицького (діючий глава суду) і Олександра Касмініна.

Парламент також мав намір заповнити дві вакантні посади суддів КСУ. Але 6 грудня 2020 року жоден з п’яти кандидатів на два «вільних» крісла не набрав необхідної (мінімум 226 «за») кількості голосів. У грудні ж стартував новий конкурс на ці два вакантних місця в суді. Тоді ж депутат «Слуги народу» і представник парламенту в КСУ Ольга Совгиря заявила про участь в ньому.

А 15 квітня в законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку інституту старост» «слуги» протягли скандальну поправку нардепа «Слуги народу» і глави фінансового комітету Данила Гетманцева. Ця правка дозволяє Ользі Совгирі не складати депутатський мандат на час конкурсу (що передбачено чинною нормою закону про КСУ – глава 3, ст.11: «Суддею КСУ не може бути призначена особа, яка на день призначення: є членом політичної партії або займається політичною діяльністю, є обраною до органів державної влади та має представницький мандат, бере участь в організації та фінансуванні політичної агітації або іншої політичної діяльності).

Правка під «Слугу»

Для початку, в минулий четвер, на позачерговому засіданні Рада за основу прийняла законопроект №4533 про конституційну процедуру. Хоча в опозиції вимагали знову направити законопроект на повторне перше читання. Оскільки в підсумковій версії законопроекту не були враховані пропозиції Венеціанської комісії (ВК). Зокрема, ВК якраз розкритикувала норму, яка дозволяла чинним депутатам претендувати на посади суддів КС.

Ймовірно, саме тому  «Слуги народу» вирішили піти іншим шляхом і внести цю правку в абсолютно інший закон – 4535 – «Про внесення законодавчих змін для розвитку інституту старост».

Поправкою пропонувалося виключити норми про неможливість обрання суддею при наявності мандата з доповненням, що «суддя КСУ повинен відповідати критеріям політичної нейтральності».

Один з авторів такого проекту, нардеп Андрій Пузійчук розповів LB.ua, що першим ключовим мотивом для скасування закону стала якраз поправка Гетманцева.

«Правки під Совгирю не було в законопроекті про старост, за який проголосували в першому читанні. А це пряме порушення ст.116 Регламенту України, коли в проголосований законопроект за основу вже не можна вносити принципово нові поправки і норми, що було зроблено «Слугами народу», – підкреслив він.

В опозиції звертають увагу, що без розгляду всіх 12 постанов спікер Дмитро Разумков, а потім президент Володимир Зеленський, закон підписати не зможуть. «Тому є два варіанти: розглянути їх на позачерговому засіданні Ради. Або ж вже після розгляду змін до Земельного Кодексу », – прогнозує Пузійчук.

Ольга Совгиря в спілкуванні з LB.ua підтвердила цей же сценарій: «Можливо, після поправочного спаму до земельної закону. Хоча далі на порядку ще один земельний закон (про електронні аукціони і до нього теж подано понад 500 правок). Або ж на одному з позачергових засідань », – сказала вона.

«Впихнути невпіхуєме»

Ольга Совгиря назвала всі звинувачення на свою адресу безпідставними: «По-перше, я вже є кандидатом і була таким же кандидатом на пост судді в минулому грудні. По-друге, правка подана не мною. Я не голосувала ні за закон про старост, ні за цю правку – щоб не було ось цих звинувачень ».

За її словами, 148 стаття Конституції вичерпно визначає вимоги до кандидатів на посади суддів КСУ: «Суддею КСУ може бути громадянин України, повинен володіти державною мовою, більше 40 років, мати вищу юридичну освіту. І в кінці стоїть крапка! Все, більше інших вимог немає ».

«І Конституція не передбачає, що інші вимоги можуть визначатися законом. Норма, яка була прибрана з Закону про КСУ, якраз суперечила Конституції в частині додаткових вимог. Особа не знає: чи буде обрано на посаду судді КСУ, але від неї вимагають скласти депутатський мандат на момент призначення, а не складання присяги. Це принциповий момент », – стверджує вона.

Заступник голови Конституційного суду в 2002-2005 роках, з 2005 по 2007 рік – представник президента в КСУ Володимир Шаповал також вважає, що «немає логіки в тому, щоб кандидати в судді КСУ складали мандат».

«А потім їх не вибрали. Це що? Спеціальний допустимий ризик? .. Тому я не бачу великої проблеми, що внесли зміни в закон, – каже він. – Проблема в іншому – в тому, що вони вирішили всунути це в інший закон (про старост, – LB.ua). Це повторення практики, коли приймають держбюджет, але фарширують його чим завгодно. Люди, які претендують на звання освічених юристів, однозначно скажуть, що це неправильно. Адже кожен закон має свій предмет правового регулювання, що визначається його самою назвою. Вибачте, але це нагадує Івана Степановича Плюща з його «впихнути невпіхуєме». Так не можна”.

Читайте також: Рада підтримала законопроєкт щодо розвитку інституту старост в Україні.


Читай нас також у Viber та Telegram, поширюй новину на своїй сторінці:
Поширити: