Вино абрикосове, кизилове і навіть вино з бузини. Знаний у Вінниці “винороб-гаражник”, організатор фестивалю вина “Боже ллє” Олександр Шемет знає рецепти багатьох вин, і не тільки з винограду. Про деякі свої секрети пан Олександр розповів в інтерв’ю Аgronews.
Як давно ви займаєтесь виноробством?
– Я посадив виноград. Мені подарували весною нарізані з осені живці, які пустили корінці-вусики. І була в тому така жага життя, що не зміг собі дозволити проігнорувати її. Тому вирішив дати шанс тій рослині. Зробив ломом дірку і ткнув туди живці.
Своє перше вино зробив десь в кінці першого десятиліття цього століття. Вчився у сусіда і першим моїм вино було з вишень, які саджав мій дідусь Іван Ивович. Потім зробив вино з кизилу, що росте у дворі. А потім почав плодоносити виноград і з тим потрібно було щось робити.
Вважаєте себе аматором, чи вже давно на рівні “профі”?
– Відповім сентенцією чи то Сократа чи то Демокріта: чим більше я взнаю, ти більше впевнююсь у тому, що нічого не знаю. Я звичайний домашній винороб, який ще не доріс навіть до рівня “гаражника”.
Де відбувається все таїнство творіння?
– У мене майже цілорічний цикл. Тому щось роблю у дворі своєї садиби, а щось у ванній.
Чи не маєте планів налагодити масове виробництво вина?
– Ні. На це потрібно все життя віддати. Я не готовий до цього.
Ви чимало експериментували. Робили вино не тільки з винограду. Яке було найсмачнішим і чи були відверті поразки?
– Найсмачніші вина завжди у майбутньому. Домашнє вино річ жива та в якійсь мірі містична. Для себе я його порівнюю з жінками і дітьми. Як жінки воно кожен день різне. А як діти — рідне. Потрібно для кожного трунку знайти правильну дорогу.
Вино може бути з самого початку самодостатнім, а може бути з важким характером, а значить і долею. Ще ні разу я своє вино не виливав із-за того, що мені щось в ньому не сподобалось. Навіть вино з бузини зберігаю для того, щоб ним малювали.
А з чого вино краще зовсім не робити?
– Певне, що з більшості овочів. До речі з точки зору ботаніків помідор є ягодою, а не овочем. В США тільки в 1893 році, за рішенням Верховного суду США, помідор визнали овочем. І причиною цього слугував той факт, що імпорт овочів обкладався митом, а фруктів — ні.
Зазвичай ягідні та фруктові вина довго не зберігаються, бо через рік-два втрачають індивідуальну ароматику. З черешні вино, наприклад, потрібно випивати за місяць-два після бродіння. В абрикосах і груші теж недостатньо танінів для зберігання навіть не тривалий час.
Чи є на Вінничині свої винні особливості?
– Як і у будь якого іншого регіону. До того ж і на самій Вінничині є райони з різними особливостями, які потрібно враховувати при вирощуванні винограду та інших рослин, з плодів, ягід і квітів, з яких яких роблять вино.
У нас колись були цілі державні підприємства, які славились своїми сидрами на одну шосту суші планети.
Ваше хобі переросло в організацію нового фестивалю “Боже ллє”. Як народилась ідея: хто надихнув, хто допоміг?
– Багато років мріяв зробити фестиваль вина у місті, яке отримало назву від вина. А після того як винороби та виноградарі нашого краю об’єдналися в союз ця мрія стала реальною. Велика дяка Володимиру Гігієнішвілі, Георгію Самсонюку та іншим учасникам оргкомітету.
Вино – справа добра. Можливо є час та натхнення “підвищити градус” і взятися за виробництво напоїв більш алкогольних?
– Я давно цим займаюсь і спеціалізуюсь на горілчаних домашніх настійках: хреновуха, лімончела, калганівка, звіробой, імітації рома, кашаси, джина, віскі. Завжди є чим пригостити самого вибагливого гостя.