За даними ДСНС, третина території України залишається контамінованою вибухонебезпечними предметами, зокрема й с/г угіддя. За попередніми прогнозами, у 2023-му посівні площі під с/г культурами скоротяться на 7 млн га (до війни засівали 29 млн га) – тобто МІЛЬЙОНИ ГЕКТАРІВ НЕ БУДУТЬ ЗАСІЯНІ через замінування. Про це повідомляє АВМ, пише agronews.ua.
Генеральна директорка Асоціації виробників молока (АВМ) Ганна Лавренюк говорить, що на сьогодні аграрії подали понад 500 заявок на Мінагрополітики про необхідність огляду і розмінування майже 2,5 млн га.
Найбільш забрудненими залишками снарядів, мін тощо є Херсонська, Миколаївська та Харківська області, де першочергового розмінування потребують понад 800 тис. га сільськогосподарських угідь.
Наразі розмінуванням територій займаються державні установи – саперні бригади ДССТ, ДСНС, Нацгвардії, Нацполіції. Але їх першочерговим завданням є розмінування цивільних та інфраструктурних об’єктів (житла, лікарні, садочки, школи, держустанови, дороги, лінії електропередач тощо), щоб убезпечити громадян.
“Тим часом тваринники з уражених областей потерпають, адже рахунок іде на дні і без термінового гуманітарного розмінування хоча б частини сільськогосподарських угідь вони не встигнуть цьогоріч посіяти кормові культури для заготівлі силосу та сіна, що складають понад половину щоденного раціону корови”, – підкреслює Ганна Лавренюк.
Для заготівлі достатньої кількості грубих кормів на рік для одної корови необхідно мінімум 1 га. Тобто фермі на 500 корів потрібно щонайменше 500 га у структурі посівів відводити для вирощування кормів для худоби.
Для обладнання однієї групи саперів з 10 осіб треба в сер. 100-150 тис. дол.
“Наразі в Україні вже працює новітня броньована розмінувальна техніка, якою оператори-сапери керують дистанційно, що значно знижує ризики для їх здоров’я і життя. Так, фонд United24 придбав Armtrac-400, фундація Говарда Баффета передала у Херсонську та Миколаївську область дві аналогічні машини та анонсують доставку ще 6-ти. Проте потреби в десятки разів більші, адже одна така машина може розмінувати за добу в середньому 2000 кв.м, а це 0,2 га. Тобто щоб однією такою машиною розмінувати, скажімо 1000 га, потрібно буде 5000 днів або майже 14 років”, – наголошує Ганна.
АВМ звертає особливу увагу на гостру ситуацію у Харківській області та потребу у розмінуванні сільськогосподарських угідь молочних господарств.
Тому Мінагрополітики, Мінекономіки та АВМ звертаються по допомогу до фондів та організацій із гуманітарного розмінування. Низка з них вже анонсували наміри включитися:
- ФАО планують виділити близько 50 млн євро на програми гуманітарного розмінування,
- ЄС анонсували підготовку програм на 25 млн євро, уряд Канади — на 11 млн дол.
Разом із тим Ганна Лавренюк зазначає, що дуже приблизна вартість розмінування сільськогосподарських угідь, які потребують цього першочергового, — 1,5 млрд доларів.
Чому розмінування є критично необхідним, з якими ризиками зустрічаються господарства з прифронтових та деокупованих територій, як поточний стан розмінування може позначиться на цінах на молочні продукти – у коментарі Ганни Лавренюк