Державна регуляторна служба України підтримала позицію бізнесу щодо загроз для економіки та національної безпеки України окремих положень закону «Про внутрішній водний транспорт», ухвалений Верховною Радою України 3 грудня 2020 року. Про це йдеться в листі-відповіді Державної регуляторної служби на звернення від бізнесу та громадських об’єднань. Повідомляє прес-служба УЗА, пише agronews.ua.
ДРС вважає, що ухвалений закон загрожує стійким темпам економічного зростання та національної безпеки України, зокрема судноплавству під Державним прапором України, суднобудуванню України, ринку бункеруванню на внутрішніх водних шляхах, призведе до втрат державного бюджету, а також загрожує екологічній безпеці
Так, Ст.53 закону «Про внутрішній водний транспорт» передбачає можливість вільної економічної діяльності на внутрішніх водних шляхах суден під прапорами всіх країн світу, що фактично витісняє флот під зручну юрисдикцію іноземного прапору. Це суперечить як українському законодавству, так і Угоді про асоціацію з ЄС і, відповідно, євроінтеграційному курсу України. Адже, Ст.136 Угоди про асоціацію України та ЄС передбачає укладення договорів про допуск до внутрішніх перевезень тільки в майбутньому.
Переваги реєстрації суден в зручних юрисдикціях іноземного прапору підтверджені статистикою. Так, в 2019 р. збільшилась кількість міжнародних рейсів суднами під прапорами третіх країн у 2 рази. Ба більше, за січень-жовтень 2020 р. вантажні перевезення зернових Дніпром впали 29,6% порівняно із 2019 р. з 3,92 до 2,75 млн, одночасно обсяг перевезеного зерна під іноземним прапором зріс на 34% . Так, 100% державна компанія Українське дунайське пароплавство вже будує флот під прапорами інших держав через економічну доцільність.
В умовах озерного типу річки Дніпро по якій ходять судна змішаного району плавання ріка-море, каботаж (внутрішні вантажні перевезення) під Державним Прапором України стає неконкурентним, оскільки сплачує акциз і ПДВ на пальне, а інший флот при здійсненні прямих міжнародних рейсів з/на річки не сплачує та отримує конкурентну перевагу, поряд із наявними преференціями перебування в офшорних юрисдикціях.
Спотворена/унеможливлена конкуренція пояснюється, як і фіскальною політикою на кожне робоче місце і діяльність бізнесу, так і введенням у 2011 році Податковим кодексом України акцизу на пальне, у т.ч. для внутрішнього судноплавства. Судна під іноземним прапором можуть ввозити суднові припаси (пальне) без сплати податків. Ухвалений закон фактично дозволятиме їм при здійсненні внутрішніх перевезень річкою в Україні, виходити за 12 мильну зону – поповнювати суднові запаси (пальне) без сплати акцизу та ПДВ. Так, на прикладі міжнародних перевезень можна побачити наскільки судна під іноземним прапором отримують перевагу.
Так, у липні 2020 року судновласники під іноземним прапором при здійсненні міжнародних рейсів могли бункеруватися за 408 дол. США/т. за межами 12-мильної зони, тоді як судновласники в каботажному (внутрішньому) плаванні могли бункеруватися тільки за ціною 720 дол. США/т, сплативши ПДВ та акциз на пальне: (408 дол.США/т. + 192 акциз дол.США/т.)*1,2 ПДВ = 720 дол. США/т. Конкурентна перевага перевищує 312 доларів США на тонні пального, а пальне, як відомо, є основним елементом собівартості водних перевезень.
Очікувані втрати державного бюджету України тільки через поточні редакції ст.9 та ст.53 закону про ВВТ можуть сягнути мільярдів гривень. Так, при збільшенні вантажопотоку на 20 млн. т (під іноземним прапором через конкурентну перевагу) – втрати складуть 3,4 млрд. грн. для бюджетів всіх рівнів та додаткові 500 млн грн. витрат на шлюзування та проходження мостів суден під іноземним прапором.
Окрім того, ухвалений закон дозволяє скидати стічні води суден, що здійснюють внутрішнє плавання просто в річку. Це може призвести тільки до погіршення екологічного стану річок, особливо Дніпра, який є джерелом питної води для майже половини населення України.
ДРС зазначила, що вважає зауваження бізнесу до ухваленого закону обґрунтованими та просить врахувати їх при наданні експертизи та зауважень до закону, що надійшов на підпис Президента України з метою недопущення дискримінаційних умов ведення бізнесу на внутрішніх водних шляхах.
Як відомо, 15 грудня 2020 року низка бізнес-асоціацій та громадських об’єднань звернулися до Президента України Володимира Зеленського з проханням ветувати, ухвалений закону «Про внутрішній водний транспорт» з метою внесення необхідних відповідних змін до цього закону.