Нижча ціна на зерно не означає дешевше борошно. Про це повідомляє 5КАНАЛ, пише agronews.ua.
Повноцінна робота САП – одна з вимог для розширення співпраці України із Заходом, зокрема і для отримання міжнародної фінансової допомоги, яка вкрай потрібна для фінансової стабілізації. Але гроші, звісно, можна і заробити. Сировинні ринки, щоправда падають. Це помітно з вартості руди, приміром, яку з України також експортують. Але є ще й інше українське багатство, яке у світі охоче купують,– це зернові. З ними якраз усе склалося вдало. Ціни на зерно ростуть через попит. Врожай чималий, ледь не рекордний, й експортери планують заробити не менше 6 мільярдів доларів. Але ті ж виробники вже зараз скаржаться, що ціна на внутрішньому ринку впала, і вони заробляють менше, а хліб у магазинах здорожчав. До речі, “5 канал” сьогодні проводив опитування глядачів, і переважна більшість відповіла, що відчули це здорожчання. Які ж підстави при високому врожаї говорити про чергову зміну цінників на хлібобулочні вироби, дізнавалася журналістка “5 каналу”.
“Хліб я їм кожного дня. Надаю перевагу заводському хлібу, він дорожче”, – каже житель Києва Сергій.
А стане ще вартіснішим, адже щомісяця ціна на нього зростатиме на 1-1,5%, тобто плюс 15-50 копійок. Хлібопекарі мають компенсувати подорожчання складників, які входять у паляницю. Так, поповзли вгору, а то й рвонули ціни на цукор, олію та борошно. Вартість залежить і від мінімальної зарплати, а також тарифів на газ.
“Ви ж не випечете хліб теплом вашого серця, правда? Ви у будь-якому випадку будете використовувати енергоносій. Печі, в яких печеться хліб вони не гріються на дровах, вони газом палять – 20 грн куб, на хвилиночку”, – зазначає економіст Олег Пензин.
Враховуючи витрати на виробництво, хліб мав би вже за рік подорожчати на 30-40%. Але виробники побоюються втратити клієнтів, адже на ринку і так конкуренція.
“Ми бачимо, що він зріс тільки на 18%”, – додав економіст.
Після жнив аграрії похвалилися, що зібрали ранніх зернових на рекорд – 46 мільйонів тонн, 33 із них – пшениця.
“Внутрішнє споживання цих культур становить 15 мільйонів тонн. Тобто 1/3 від зібраних буде спожита на внутрішньому ринку, близько 30 мільйонів, сам 2/3 буде експортовано”, – запевнив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.
Саме ж зерно, розповідають фермери, цьогоріч подешевшало.
“Кінцева ціна, тобто лютий, квітень, березень була десь 8500. Сьогодні ми продаєм пшеницю 7800-7700”, – наголосив фермер Олександр Чубук.
Та нижча ціна на зерно не означає дешевше борошно, відповідно й хліб. Не впливає на вартість і врожай: бо що більше вродило, то більше піде на експорт. Пекарі побоюються: що ж тоді залишиться українцям, і головне — якої якості? Адже, окрім продовольчої пшениці, є дешевше — фуражне зерно. Простими словами, для корму тваринам.
“Чи буде формування помельних партій із фуражного зерна? На жаль, можливо, це буде. Це буде скоріше всього після нового року, коли пропозиція зерна якісного зменшиться. З урахуванням потреб хлібопекарів вони будуть виставляти нам вимоги, повинні будемо додавати фуражне зерно”, – запевнив голова спілки “Борошномели України” Родіон Рибчинський.
У Міністерстві аграрної політики запевняють, що фуражне зерно для харчових потреб в Україні не використовуватимуть, удосталь буде і продовольчого. А економісти прогнозують плавне зростання цін на хліб. Різкий стрибок можливий лише наступного року – в березні. Якщо якісного зерна тоді буде обмаль, воно імовірно злетить у ціні, а за ним і вартість борошна. Крім цього, українською ціною правлять світові ринки.
“Експортер не буде на внутрішній ринок продавати дешевше, який би не був врожай”, – підсумував Олег Пензин.
Нагадаємо, що Вчені вивели новітні сорти лохини.