Ожина нині належить до нішевих культур, які фермери вирощують на невеликих площах (1–5 га) як додаткову культуру. На ринку ніша ожини не заповнена, а тому на цю культуру варто звернути увагу. Про особливості вирощування ожини в Україні, а також про перспективні сорти читачам журналу «Ягідник» розповіла співзасновниця ФГ «Фруктовий сад АТ» Анна ДОМБРОВСЬКА, пише agronews.ua.
Впродовж останніх 3 років зацікавленість ожиною як перспективною культурою для промислового вирощування значно зросла. Одна з причин цього – стабільно висока ціна на ягоду. Цьогоріч вона була на рівні 80–110 грн/кг, а на ринку був відчутний дефіцит цих ягід.
– Очевидною перевагою ожини є те, що її не складно вирощувати. Нині середня площа ожинових насаджень становить 1–3 гектари, проте серед ягідівників відчутно зростає зацікавленість цією культурою, – говорить Анна Домбровська.
Обираємо сорт ожини правильно
Основне питання, яке цікавить сучасних товаровиробників, – правильний вибір сорту. Ягода повинна мати солодкий чи солодко-кислий смак, хорошу транспортабельність та, зви- чайно, великий розмір плоду.
– Наразі сортовий склад цієї культурі не є визначеним як, наприклад, у лохини. Сьогодні насадження переважно мають такий вигляд: це старі сорти чи навіть до 10 сортів на 1 га, які мають строкаті смаки та калібр, більшість яких вибирають за морозостійкістю, а не за смаковими властивостями ягід, – зауважує Анна Домбровська.
Якщо характеризувати сортовий склад, то слід відмітити такі сорти ожини, які досить непогано зарекомендували себе на нашій випробувальній ділянці компанії «Фруктовий сад АТ»: Натчез, Джамбо, Тріпл Краун, Лох Несс.
Натчез – ранньостиглий безколючковий сорт ожини американської селекції, солодко-кислого смаку, який вирізняється хорошою транспортабельністю. Ягоди ожини цього сорту досить великі. Ожина Натчез досить стійка до хвороб, що суттєво полегшує агротехніку. Для сорту характерна висока врожайність – до 18–20 т/га.
Джамбо – середньостиглий безколючковий сорт. Ягоди ожини цього сорту солодкі, середнього розміру.
Лох Несс – безколючковий сорт середнього терміну достигання. Для нього характерна досить велика завантаженість кущів і, відповідно, висока врожайність. Плоди середнього розміру, солодкого смаку.
– Дуже важливо вибирати сорти, в яких немає гірчинки та винного післясмаку, адже через це у споживачів складається неправильне враження про культуру ожини загалом, – розповідає Анна Домбровська.
Ключові аспекти у вирощуванні
За словами Анни Домбровської, посадка ожини не складна, тому у фермерів не повинно виникати проблем. А загалом, як вказує фахівчиня, ожина у вирощуванні схожа на смородину: вона добре росте на родючих гумусних ґрунтах, у яких достатньо органіки.
Основні умови вирощування ожини – це шпалера та вкривання на зиму. Так, більшість сортів є неморозостійкими та витримують температуру до -18–20 °С.
– Особливу увагу хочу звернути на схему посадки ожини. В Україні її висаджують за схемою 1,5*3 м, це близько 2220 кущів на 1 га. За інтенсивними ж насадженнями кущі розміщують за схемою 0,6–1,0*3,0 м (5500–3300 кущів на 1 га). За умови щільного розміщення кущів проводять більш інтенсивну обрізку, щоб зібрати меншу кількість ягід із куща, але щоб маса ягід була значно більшою, – зауважує Анна Домбровська. – Загалом, на мій погляд, ожина – це досить традиційна ягода для української культури споживання, її знають та хочуть купувати солодку, велику та смачну. А тому вирощувати ожину перспективно.