Негативних явищ, які могли б спричинити загрозу посівам озимих культур не спостерігалося. Стан посівів озимих культур характеризується переважно як добрий та задовільний. Пише Агроперспектива.
У посівах озимих зернових та ріпаку. Зокрема, в Дніпропетровській, Запорізькій, Одеській, Миколаївській, Херсонській областях Степу, подекуди Лісостепу в озимині, розміщеній після стерньових попередників, продовжується живлення личинок хлібної жужелиці за чисельності 0,2–2, макс. в осередках (Запорізької, Херсонської обл.) 2,6- 3,5 екз. на кв.м., які пошкодили 2–8% рослин.
Розвиток шкідника відбувається осередково. В разі підсіву на ослаблених та зріджених посівах озимих ярими зерновими колосовими культурами личинки фітофага харчуватимуться їх сходами. В теплі сонячні дні відмічено заселення озимих хлібними блішками, злаковими мухами, цикадками. У південних областях у посівах зернових культур відмічається відновлення живлення гусениць озимої совки.
У Запорізькій, Івано-Франківській, Луганській та Сумській областях за прогрівання ґрунту активізувалось переміщення перезимувалих личинок ґрунтових шкідників (дротяники, несправжні дротяники, личинки травневих хрущів) у верхні шари ґрунту. Заселення шкідниками виявлено на 4–8% обстежених площ.
У Луганській, Одеській, Харківській областях відмічається вихід жуків піщаного мідляка та заселення ним прикрайових смуг озимих зернових. Скрізь існує ймовірність осередкових значних пошкоджень ярих зернових, сходів ранніх просапних культур. Захист озимих зернових за надпорогової чисельності фітофага (понад 3–4 і більше личинок жужелиці на кв.м) та інших фітофагів здійснюється через обприскування посівів дозволеними до використання інсектицидами.
У Степу клоп шкідлива черепашка знаходиться в місцях зимівлі чисельністю 0,5–1екз. на кв.м (Донецька, Одеська обл.). Надалі за прогрівання листяної підстилки до 10–12ºС повсюди клопи переміщуватимуться на її поверхню.
На переважній більшості площ озимих пшениці, ячменю, жита після боронування та підживлення стан рослин покращився. Поряд з цим на незаборонованих посівах, зокрема на листках нижнього ярусу, відмічено слабкий розвиток борошнистої роси, септоріозу, бурої листкової іржі, гельмінтоспоріозу та кореневих гнилей на 2–18, макс. 20–28% (септоріоз в осередках Київської та Рівненської обл.) рослин. На фізіологічно ослаблених посівах ранніх строків сівби Луганської області, в місцях пониження рельєфу 0,1% рослин уражені сніговою пліснявою.
У південних, подекуди центральних областях в теплі сонячні дні відростаючі багаторічні трави заселяють та пошкоджують бульбочкові довгоносики, які за чисельності 0,3–1 екз. на кв.м пошкодили до 2% рослин. За чисельності 5–8 жуків на кв.м посіви обприскують дозволеними до використання інсектицидами.
У посівах озимого ріпаку Київської, Кіровоградської, Львівської, Полтавської, Тернопільської, інших областей на 2–4, макс. 15% рослин відмічають інфекційний запас альтернаріозу, фомозу, бактеріозу коренів. Осередково в південних районах Запорізької області бактеріозом коренів та фомозом уражено до 60–80% рослин. Для покращення стану посівів доцільно провести розпушуванням міжрядь та підживлення азотними добривами.
В Дніпропетровській, Запорізькій Київській, Одеській, Тернопільській, та Херсонській областях посіви культури заселяють жуки прихованохоботників, хрестоцвітні блішки. Стан посівів поліпшують підживленням азотними добривами й розпушуванням міжрядь. В садових та виноградних насадженнях лісостепових та поліських областей проводяться санітарні обрізки та профілактичні обробки дерев, кущів проти зимуючих стадій шкідників і хвороб. У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами.