На сьогодні Україна займає провідні позиції серед учасників світового експортного ринку зерна, але недостатнє фінансування аграрної науки та необхідність швидкого пошуку методик вирощування культур в нових посушливих умовах може нанести непоправних наслідків для продовольчої безпеки держави. Про це в інтерв’ю Голос України заявила віце-президент Національної академії аграрних наук України, академік НААН, доктор економічних наук, професор Ануш Балян, пише agronews.ua.
Не дивлячись на те, що наша країна залишається ключовим гравцем на міжнародному ринку зерна й одним з гарантів продовольчої безпеки не лише України, а й світу, стверджує пані Ануш, не можна закривати очі на колосальні втрати врожаїв через посуху.
За статистикою:
- 2018 рік — 70,1 млн тонн;
- 2019-го зібрано 75,1 млн тонн зернових;
- 2020-му — 65,5 млн тонн.
На сьогодні науковці Національної академії аграрних наук України прагнуть практично долучитися до світових тенденцій розвитку науки. Проте ефективність розвитку науки потребує належного фінансування, відповідального ставлення і бачення економічної перспективи, яка за цим стоїть.
«Вітчизняна аграрна наука має потужний потенціал, багаторічний досвід, але недалекоглядно обмежена у фінансуванні. Ми розуміємо реалії сьогодення і те, що оборона, медицина і карантинні заходи потребують значних фінансових відрахувань», — поділилась думкою пані Ануш.
Вона зазначила, що за аграрною наукою стоїть продовольча безпека України.
«Нині кількість наукових установ академії становить 9,6% від загальної кількості наукових інституцій держави. Бюджетним фінансуванням охоплено 5,7% наукових досліджень, а 4,3% — на заробітну плату. Після проведення державної атестації установ мережі у 2019 році маємо: 17 наукових установ 1-ї кваліфікаційної групи, 38 — 2-ї, решта належить до 3-ї. Це хороший потенціал, втратити який неприпустимо», — заявила академік.