У 2019 році експорт сиру був на рівні 7,2 тис. тонн – на 13,8% менше у порівнянні з 2018 роком. На експорті сиру Україна заробила $26,9 млн. Про це свідчать дані Державної миної служби.
Обсяг експорту українських сирів за січень 2020 року у 8,4 раза менший від імпорту – 330 тонн. У грошовому еквіваленті експорт за січень – $1,2 млн – більше ніж удесятеро менше від суми, яку Україна витратила за цей період на закупівлю сирів на зовнішніх ринках. Головними покупцями вітчизняного сиру у січні були Молдова (51,5%), Казахстан (36,2%) і Грузія (4,4%).
“Наш експорт зорієнтований на боротьбу з імпортом. Поки ми активно займаємося імпортозаміщенням. Хочемо, аби ті сири, які ми виробляємо в Україні, не везли до нас з Франції чи Нідерландів, наприклад”, – розповідає власник підприємства “Молочна ферма Прикарпаття “Мукко” Микола Кміть, цитує business.ua.
Ситуація з укріпленням гривні посприяла суттєвому подорожчанню українського сиру на зовнішніх ринках — на 30% порівняно з європейськими аналогами. Плюс — треба ще й ПДВ заплатити. До того ж якщо європейського виробника держава підтримує дотаціями на кожен гектар землі, то в Україні такого немає.
Другою проблемою слід назвати дефіцит молока.
Але сировари все ж думають про експорт. Насамперед підприємству Миколи Кмітя будуть цікаві ринки Нідерландів, Франції, Польщі, Словаччини, Німеччини. Навряд чи це буде співпраця з великими торговельними мережами, радше, зі спеціалізованими магазинами сиру і вина.
Цікавить підприємця і такий канал збуту, як HoReCa. Як от, наприклад, мережеві ресторани, які після вдалого запуску у Львові відкриваються у сусідів.
Щодо ціни, то українського сировара цілком влаштовували б €12-14 за 1 кг сиру. І не дуже хотілось би мати справу з відтермінуванням платежів, які мають місце на будь-якому ринку. Це третя проблема.
“Справді, є така проблема у роботі із зовнішніми ринками, як відстрочення платежу. Наразі в нас готові купувати наш сир, але з відтермінуванням оплати до 60 днів. У світі, якщо ти експортер з відстроченням платежу, держава дає тобі якісь гарантії. Якщо покупець не повертає тобі кошти, держава їх компенсує, а сама вже потім подає позови. У нас такого немає”, — говорить пан Кміть.