Наявність власної землі, яка забезпечить якісну заставу, збільшить інтерес комерційних банків до кредитування фермерів. Про це під час зустрічі представників Європейського Банку Реконструкції та Розвитку з Louis Dreyfus Company (LDC) заявила Марина Петров, заступник голови ЄБРР в Україні.
«Середніх фермерів ми кредитуємо вже зараз. Але зрозуміло, що відсутність якісних застав не дозволяла отримати кредитування в достатньому обсязі. Ми переконані, що цікавість до кредитування зросте. В якій формі та в якому обсязі — поки що невідомо, бо ми не знаємо, в якому форматі ринок буде відкриватися», — заявила вона.
ЄБРР, на її думку, братиме активну участь у таких проєктах, бо інтенсивність використання землі зростає. А його головне завдання — допомогти створити інструментарій та інфраструктуру, аби комерційні банки мали змогу працювати із землею.
ЄБРР поки що не зустрічався з міністром економічного розвитку, торгівлі і сільського господарства Тимофієм Миловановим, але очікує, що співпраця в поточних проєктах триватиме й після злиття міністерств.
Тим часом Світовий банк пропонує уряду України розглянути створення Агентства часткового гарантування кредитів як спеціального фінансового інструмента, що дозволить малим і середнім сільгоспвиробникам отримувати фінансування на придбання землі після запуску ринку.
«Часткове гарантування кредитних внесків — найкращий варіант для України», — сказав провідний спеціаліст фінансового сектору СБ Ваге Варданян.
За його словами, щонайменше половина країн світу впровадила державні часткові гарантії як спосіб полегшити доступ до кредитів, є також практика створення спеціалізованих ЧГ, призначених саме для сільського господарства, наприклад у Мексиці та Колумбії. Для отримання гарантій фермер звертається по позику до банку, який аналізує заяву та визначає потребу в частковому гарантуванні, далі банк звертається до агентства гарантування кредитів. Останнє перевіряє критерії відповідності та здійснює аналіз ризиків, схвалює і надає часткову кредитну гарантію, отримує комісійну оплату від банку за видачу гарантії. Далі банк надає позику, забезпечену частковими гарантіями.
Крім того, СБ зазначає, що агентство гарантування кредитів — зазвичай небанківський фінзаклад, має власні управління, менеджмент, капітал, операційні процедури. Правова структура агентства допускає змішаний тип власності на певному етапі, уряд не завжди стовідсотковий власник. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, здійснює нагляд як за небанківською фінансовою інституцією.
«У всьому світі агентства гарантування є державними, можливе співфінансування, державно-приватне партнерство, але йдеться про приєднання вже після першого року роботи структури», — зазначила директор СБ у справах України, Білорусі та Молдови Сату Кахконен.
При цьому, за даними фахівців Світового Банку, гарантувати пропонується до 50% суми позики. Переважно гарантії надаються не більше, ніж на сім років. Цінова політика має покривати ризики, адмінвитрати та гарантувати фінансову стійкість часткових гарантів (орієнтовно 1,5—2,5% на рік).
За підрахунками Світового Банку, до кінця жовтня цього року можна встигнути розробити й узгодити з усіма зацікавленими сторонами необхідну документацію для запуску компанії.