НОВИНИ

На Вінниччині знищили цукрозавод

28.01.2021 12:34
kirnasivka_ruiini_740

У селищі Кирнасівка Тульчинського району, що на Вінниччині знищили цукрозавод — від підприємства залишилися руїни. Десять років жителі селища Кирнасівка захищали підприємство. Були випадки, коли лягали під колеса автомобілів, аби ті не завезли на територію інструменти і газові балони для порізки металу. Навпроти заводських воріт через дорогу встановили дзвін, яким скликали людей, коли приїжджали невідомі, щоб проникнути на завод. Організовували цілодобове чергування. Про це повідомляє Голос України, пише agronews.ua

“Якщо цих варварів захищала поліція і влада, то ви хочете, щоб вони ще до мене прийшли? Та й про що вже можна говорити. Про ту купу каміння? Був завод, та й загув. Хіба що фотографії людям покажіть, аби побачили сліди варварів XXI століття”, – каже один з чоловіків.

Вони не розуміють — для чого було так по-варварськи розвалювати стіни? Приміщення капітальні, могли ще послужити. Їх можна було здавати в оренду, наприклад, для майстерні з ремонту машин, чи пилорами. Так розмірковують мешканці селища.

“Мені боляче про це говорити, як і всім односельцям. Колись сама працювала на цьому заводі, тому можете зрозуміти, як нині дивитися на ці розвалини (на знімку)”, – зазначила староста Кирнасівки Тамара Процишина.

На запитання, чи відомо їй, що буде на місці зруйнованого заводу, відповідає, що ніхто про це нічого не каже.

1611584680_kirnasivka_sklad_cukrozavodu_740

Від заводу залишилася одна стіна, та, що від дороги. Як кажуть місцеві, мабуть, для того, щоб «прикрити» ту страшну картину, яку нині можна побачити на заводському подвір’ї.

“Металу тут було більше, ніж на інших цукроварнях. Листовий метал, труби… А підйомники, засувки, сплавні поля, де миють корені, — у всьому були металеві вироби. Завод запустили у 1968 році. Це не те підприємство, що його будували при польських панах. Тут металу було принаймні удвічі більше. Знаю, що кажу, бо сам працював”, – каже один з місцевих.

До того ж Кирнасівський був єдиним заводом в області, на якому стояла лінія з переробки цукру-сирцю. На цій технологічній лінії теж було чимало металу.

“Ви знаєте, що у нашому селі колись було два цукрозаводи? Той, другий, будували ще за польських панів. На ньому різали за добу трохи більше тисячі тонн буряків. Новий завод утричі потужніший був. Коли розбирали старий панський завод, побачили, що на ньому стоять англійські котли. Такий раритет!”, – зазначає співрозмовник.

Співрозмовник називає суму, яку виручали від металобрухту на уже порізаних раніше цукроварнях. За його словами, це приблизно 4—4,5 мільйона гривень. Уточнює, що йдеться про заводи меншої потужності, ніж їхній тритисячник.

До речі, складське приміщення заводу не розвалили. Про це повідомила селищний голова Тамара Процишина. Чи є там ще цукор, співрозмовниці невідомо. Коли раніше спілкувався з колишнім директором заводу, він стверджував, що на складі зберігалося 1,8 тис. тонн солодких кристалів. Не тільки Кирнасівського заводу.

Свого часу туди доставили частину продукції ще з двох цукроварень країни. Цукор нібито належав одній з державних структур. Однак з’ясувалося, що відповідних документів у структури немає. Зникли! Було порушено кримінальну справу. На продукцію наклали арешт. Тому переміщувати заборонялося. За словами директора, частину все-таки вивезли. Як це вдалося, не знає.

На запитання, в якому стані перебував цукор, співрозмовник пояснив, що мішки почорніли. Приміщення не опалюється. Температура змінюється — влітку душно, взимку холодно. Частина мішків «затекла». Тобто, за його словами, більшість цукру справді не відповідала вимогам Держстандарту.

У 2015 році в області працювало шість цукрозаводів, у 2017-му — сім, у наступні роки цукор знову варили на шести підприємствах. Усі вони модернізовані власниками. Це — Гайсинський, Крижопільський, Томашпільський, Жданівський, Іллінецький і Юзефо-Миколаївський заводи.


Читай нас також у Viber та Telegram, поширюй новину на своїй сторінці:
Поширити: