На Сумщині мешканці села Ігорівка, що біля річки Сейм, виступили проти розорювання заливних луків. Вони вважають це знищенням природи. Фермер говорить, що діє за законом. Селяни викликали поліцію і сіють на оранці лаванду. Про це повідомляє Суспільне, пише agronews.ua.
Село Ігорівка — донедавна Буринського, нині Конотопського району — розташоване на високому лівому березі річки Сейм. Через його краєвиди місцеві називають його “українською Швейцарією”.
За словами Володимира Лапченка, минулого року рівень води в колодязях впав до двох метрів. Тепер, аби дістати її, доводиться брати з собою мотузку.
“По колодязях торік рівень води впав, дуже впав. У деяких селах, теж по басейну Сейму, взагалі зникла вода”, — каже він.
Місцеві пов’язують зникнення води у колодязях з розорюванням заливних луків і в інших селах вздовж Сейму. Місця, де вони випасали худобу, теж почали розробляти фермери з Бурині.
12 квітня селяни завадили розорюванню заплавних луків і викликали поліцію. Тепер прийшли на зустріч з представником фермерського господарства, яке взяло землю в оренду.
“Попід Сеймом орють, долина в Сейм впадає, рівчаки. Це все заорюють, тепер приїдуть пирскати, бочки мити – все туди, все подохне. Люди приїжджають відпочивати, табір — поруч”, — говорить місцевий мешканець Олександр Базима.
Віталій Фінцев представляється агрономом. Власник фермерського господарства “Степок” також має прізвище Фінцев.
“Десь 115 га, точно не пам’ятаю: 115-117 га (ред. Загалом взяли оренду на цьому лузі). Ми зараз хочемо привести його в божеський вигляд, тому що там — і кущі, і трава, і рогоза. Просто посіяти не вийде. Але за це ми вже сплатили кошти в бюджет. Кор.: — Люди кажуть, що ви не витримуєте відстані до ріки. – Якщо ми не витримуємо, ми заплатимо штрафи. Екологи надавали дозвіл на цю ділянку, я взяв її в оренду. Кор.: – Хто з екологів дав дозвіл? – Я не знаю – держава”, — сказав він.
Родина Віталія Дворніченка – одна з тих, які мають пай на лузі й віддали його в оренду.
“У мене немає. Воно на матері оформлено. Оскільки в полях вже уся земля була забрана і нічого було узяти, можна було спокійно на лузі узяти як сіножать. Спочатку знали, що це буде сіножать. Пізніше сказали, що будуть її переводити в ріллю. Кор.: — Ви за це чи проти? — Це, звісно дуже погано, якщо будуть усі оці гербіциди. Кор.: — Ви в майбутньому продовжуєте співпрацю з цією фірмою? – Будемо бачить чим воно буде кінчатись”, — говорить пан Віталій.
Інші мешканці Ігорівки вирішили боротися з оранкою на лузі – квітами. Висадили тут тюльпани та інші рослини.
“Будемо відновлювати природу, бо наші господарники все тут переорали. Ми сьогодні вже посіяли лаванду, чорнобривці, фацелію. Будемо заповнювати всі ці ритвини їхні”, — зазначає мешканка Ігорівки Оксана Шелеміна.
Вона каже, що будуть чергувати, щоб не дати аграріям розорати решту луків.
Еколог Сергій Шевченко говорить, що заливні луки з їхніми екосистемами живлять річки в період посух і відсутності дощів. Якщо розорюються ці землі, то зникають заплавні озера, болота та струмки, з яких до русла просочується вода.
“Це приведе до руйнування екосистем, обміління річки. Будемо поступово спостерігати, як зникає річка. Вже малі річки в нас деякі зникають. Подивіться на нашу Стрілку, Сумку. Оце в перспективі чекає інші річки, якщо ми не змінимо політику. Категорично треба заборонити взагалі щось робити в заплавах річок”, — сказав він.
За зверненнями мешканців Ігорівки у поліції відкрили кримінальне провадження – “самовільне захоплення земель” і зараз з’ясовують – чи це правда.
До Держекоінспекції області, сказала її речниця Наталія Новак, звернень від мешканців села не надходило. Але такі історії непоодинокі: “Коли ми розглядаємо подібні ситуації, то ми виявляємо, що в свій час сільські, селищні ради повіддавали землю у приватні власність і громадянам, які або самі створюють поля на пасовищах, сіножатях, або віддають їх в оренду. У 2020 році за схожими фактами нашим інспекторам вдалося притягнути 5 осіб до адміністративної відповідальності”.
“Коли під час рейдової перевірки інспектору пощастило натрапити на техніку, яка працювала і порушувала охоронний режим земель, тут застосовується, як правило, три остовні статті: “Самовільне захоплення земельної ділянки” або “порушення використання порядку охорони земель”, сюди підпадають прибережні захисні смуги. Це стаття 53 Кодексу про адмінправопорушення”, — сказала Новак.
За її словами, максимальний штраф за такі порушення для посадових осіб – 510 грн. Тому у багатьох випадках порушникам легше сплатити. Якщо розорювання відбувається у заповідниках, то тоді суд може застосувати і конфіскацію техніки. Коли і на яких підставах сіножаті були переведені в орні землі, у головному управлінні Держгеокадастру не коментують. Речниця Ольга Гречка попросила направити запит. Чекаємо на відповідь.
Нагадаємо, що на Дніпропетровщині за сприяння поліції намагаються привласнити 10 тис га землі.