НОВИНИ

На Полтавщині облдержадміністрація відбирає землю в громади

24.09.2021 13:04
polit-1

Поки увагу суспільства прикуто до майбутніх кадрових відставок у парламенті, нових призначень в уряді та закону про олігархів, у країні відбуваються більш серйозні речі. Шляхом обіцянок, погроз і шантажу високопосадовці, які представляють в областях президента України, полюють на землю громад. І це відбувається по всій країні. Про це повідомляє zn.ua, пише agronews.ua.

Хтось продається за частку малу, хтось, вичікуючи, мовчить, а хтось, захищаючи інтереси своєї громади, розповідає правду. Голова Опішнянської ОТГ (Полтавська область) Микола Різник опублікував у Фейсбуці досить відвертий пост. Після дзвінка одного із заступників голови ОДА  до нього прийшли якісь ділки й почали вимагати «по-хорошому» розподілити на сесії місцевої ради 1000 гектарів землі «своїм» людям.

Йдеться про атаку на землі, якими приросли громади після відкриття ринку землі. Окремим рядком у законі було виписано передачу державних земель між населеними пунктами громадам. Можливість такого розвитку подій була очевидна, коли тривав процес об’єднання громад і нарізки нових районів. Уже тоді війна за кожний клаптик показала, що центральна влада не справляється з могутністю місцевих феодалів. Нині зрозуміло, що ніхто й не збирався справлятися. Децентралізація та поспішно відкритий ринок землі створили підґрунтя для вигідної оборудки центральної, місцевої влади та великого бізнесу. У громад і селян за допомогою схем забирають останній ресурс, який їх годує.

Те, про що розповів голова громади Микола Різник, — безпрецедентний сигнал. Ми ввійшли в зону, де апетит «слуг» став перевищувати можливості народу, якому вони нібито служать.

Миколо, ви написали жорсткий пост, але без прізвищ. Судячи з того, що за землею до вас після дзвінка «одного із заступників голови ОДА» приходили харківські хлопці, а заступник із Харкова в ОДА один, то ми говоримо про першого заступника губернатора Олега Синєгубова — Дмитра Луніна?

Саме так.

Тоді давайте по черзі. Зорієнтуйте, будь ласка, за часом, коли до вас уперше постукали.

Як тільки в березні Верховна Рада ухвалила закон про землю й Держгеокадастр передав громадам комунальні землі, і постукали. Йшлося про землю, яка розташована між населеними пунктами. До Опішні відійшло понад 1000 га. Ми підписали всі акти. І люди, які до мене прийшли, принесли викопіювання з нашої карти. Причому з уже поділеними ділянками у 2 га. Виключно тих земель, які нам передав Держгеокадастр.

Тобто Держгеокадастр при справах?

Так чи інакше, але звідкись у хлопців такі дані були. А це насправді не дуже доступна та публічна інформація. Але поділено все було скрупульозно. Ліси, степи, балки, схили річки… Очевидно, що люди дуже серйозно готувалися, а не просто прийшли сказати: «Віддайте нам землю». Насправді в нас одна з нечисленних громад в Україні, яка утворила комунальне підприємство. Ми не роздаємо землі, а передаємо її в комунальне підприємство, яке обробляє її самостійно або здає в оренду, заробляючи гроші до бюджету. Тому ми намагаємося максимально зберегти свої землі та не роздавати їх. І в ОДА про це прекрасно знають.

18 березня, саме після мого дня народження, мені зателефонував заступник голови ОДА Лунін, він мені як голові прогресивної громади запропонував зустрітися з прогресивними людьми, які займаються інноваціями. Я не був проти, і незабаром мені передзвонили з проханням про зустріч. Зустріч відбулася. Гості представилися «представниками кооперативів Слобожанщини». Ось прізвище одного з них я записав — Євген Павлов, представник кооперативу «Вольф». Як і зафіксував відео зустрічі та інші деталі.

Якими були їхні пропозиції?

Вони довго розповідали, як хочуть розширювати свою мережу, але для цього їм потрібна земля. А я їм розказав про те, що в нас саме створене комунальне підприємство, й ми можемо розглянути питання оренди або інвестицій. Однак оренда їх не цікавила. Як я розумію, у них уже був список своїх людей, які отримають по 2 га нашої землі.

Що, до речі, не заборонено законом.

Однак суперечить здоровому глузду. Про що я їм і сказав. Тоді надійшла пропозиція певний відсоток земель усе-таки віддати нам. Коли я ще раз позначив наші умови, було запитання, чи телефонував мені Дмитро Сергійович Лунін. Телефонував. І що? Вони дуже здивувалися, що нашій громаді нецікава така вигідна пропозиція, тоді як у сусідніх громадах до неї поставилися прихильно. Один із переговірників попросив другого вийти, після чого розповів мені про можливі преференції та бонуси з боку обласної адміністрації у випадку, якщо ми домовимося. Людина згадала про можливі субсидії, субвенції з держбюджету, а також про позитивні рішення Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР) для проєктів нашої громади. А також попередила про «погані наслідки», якщо ми не домовимося. Розпочати пообіцяв із того, що до нас буде спрямовано 500 «АТОшників», і «вам тут улаштують бунт» і таке інше.

Домовитися не вийшло, але викопіювання з мого стола вони, йдучи, не забрали.

Давайте, перш ніж іти далі у вашій детективній історії, трохи детальніше уточнимо, у чому суть вашого комунального підприємства, та за якою конкретно схемою вони хотіли отримати землю. Тим паче що (як я розумію) «кооперативи Слобожанщини» побували не лише у вас.

За запропонованою ними схемою, до нас надійшло б 500 заяв від невідомих громаді фізосіб із проханням виділити 2 га для ведення особистого сільського господарства. У кожного громадянина за законом справді є таке право. Ці люди, до речі, і самі можуть не знати, що написали такі заяви. Зазвичай у них за копійки купують паспортні дані. 500 заяв по два гектари — якраз та сама тисяча, яку нам передав Держгеокадастр. За їхнім задумом, рада передає землю цим фізичним особам у приватну власність, а вони вже потім різними способами — «кооперативам Слобожанщини». Громада від цього нічого не отримує: податок на 2 га — копійчаний.

Можете порівняти цифри можливих варіантів розпорядження землею громадою?

Якщо, приміром, здати 100 га землі в оренду навіть під 12%, то це близько 300 тис. грн на рік до бюджету. Якщо ми обробляємо її комунальним підприємством, це близько мільйона гривень на рік у бюджет. Якщо передаємо у власність, як нам запропонували «інноватори», то не отримуємо нічого. От і всі варіанти.

Річ у тім, що якщо громади підуть цим шляхом і роздадуть свої землі у власність по 2 га чужим, то через п’ять років їм не буде з кого збирати податки.

Хороша децентралізація та об’єднання громад для подальшого розвитку! Змахує на глобальну корупційну схему, якщо сюди додати ще підвищення податку на паї для селян, а також цілеспрямоване знищення фермерів, — їм відмовили в держпідтримці саме в момент запуску ринку землі.

Виходить, що так. З одного боку, громади відпустили у вільне плавання та нібито дали гроші й повноваження. З іншого — забирають основний ресурс, з якого можна брати податки та розвиватися. Повірте, через п’ять років жодних субвенцій на освіту та інше ми не побачимо, але будемо вже голими й босими.

Повернімося до кооперативів.

Хлопці пішли, і нібито, як мені здалося, питання було зняте.

Ви зверталися до правоохоронців?

Так. Ми домовилися зі слідчим підтримувати зв’язок. Водночас я сходив до Луніна й підтвердив, що ми готові співпрацювати з адміністрацією виключно в рамках закону. Якось усе вляглося. ОДА тим часом оголосила конкурс на проєкти ДФРР від 10 мільйонів гривень. Ми підготували проєкт комунальних теплиць, однак в ОДА нам сказали, що на проєкти розвитку грошей зараз немає, — тільки на ремонти. Ми ж витратили 200 тисяч гривень бюджетних грошей на підготовку проєкту. Ок. Поки що поклали в стіл і в оперативному порядку вирішили податися із проєктом капітального ремонту школи.

ДФРР перетворився з фонду розвитку громад на інструмент маніпуляції та ремонтів у контексті «Великого будівництва».

На жаль. Однак ми не встигли якісно підготувати запасний проєкт, — у ньому була низка помилок. Річ у тім, що ми вже заощаджували гроші та розуміли, що навряд чи виграємо. Тому вирішили не витрачати ще 500 тисяч гривень на замовлення експертного висновку. Ми його спочатку похапцем подали, а потім все-таки подумали і вирішили взагалі відкликати. Написали листа.

І тут мені знову зателефонували. Знайома людина запропонувала терміново зустрітися. Я приїхав пізнього вечора у призначене місце, де на мене чекали зовсім незнайомі люди на крутому позашляховику. Вони, на мій подив, почали розповідати про допущені помилки в проєкті для ДФРР. Мене повідомили також, що в мене серйозні проблеми, пов’язані з підробкою експертизи, які, однак, можна вирішити.

За землю?

Так. За 100 га. Але я їм сказав, що це не та проблема, щоб за її вирішення віддавати 100 га землі громади. Тим паче що ми самі офіційно відкликали проєкт. Зі мною не погодилися: «Або ти по-хорошому йдеш назустріч, або ми запускаємо справу в роботу».

Хто ми?

Я теж поцікавився. Пролунало відсилання до СБУ.

Це були ті самі люди?

Ні. Але через кілька днів стало зрозуміло, що це є продовження  старої історії. Оскільки заступник голови ОДА Лунін написав заяву на сільську раду про те, що виконком громади подав до ДФРР проєкт із підробленою експертизою. (Полтавська ОДА відразу після публічних заяв Різника звернулася до поліції та прокуратури щодо перевірки можливого факту підробки документів головою Опішнянської ТГ Миколою Різником –—авт.) Пазли склалися. Як мені пообіцяли в березні, так і сталося. По-поганому.

Ви ставили Луніну пряме запитання?

Він досвідчена людина й не виходить на розмови. Я ще раз звернувся до правоохоронних органів. І мені сказали, що заяву вже вносять до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

На ваш пост якось відреагували в профільному міністерстві, у парламентському комітеті? Вони ж упроваджують децентралізацію. І я не думаю, що там нічого не знають про те, якими мережами обплутують громади спритні ділки в тандемі з представниками державної адміністрації.

Мені телефонував один із заступників міністра.

Негода?

Так. Обіцяв підтримку, допомогти розібратися. Насправді я усвідомлюю те, що юридично в цій історії навряд чи хтось понесе відповідальність. Хоча всі контакти подібного роду я завжди фіксую. Однак наша правоохоронна система ще, м’яко кажучи, не зовсім реформована. Я написав пост лише з метою надати розголос тому, що відбувається по всій країні.

Я почитала коменти ваших колег під постом, де той самий заступник керівника Всеукраїнської асоціації громад Іван Фурсенко підтверджує, що ви — не одні такі. Плюс багато свідчень створення в селах якихось фондів, громадських організацій та інших, готових допомогти селянам і сільрадам «правильно» розпорядитися землею.

Лише один приклад. Одній зі поступливих громад, яку згадували при зустрічі мої березневі гості, ОДА виділила 30 мільйонів на реконструкцію школи. Навіть боюся робити якісь припущення. За моєю інформацією, також одна із громад області нещодавно роздала за такою схемою 1400 (!) га землі.

Річ у тім, що це — безповоротні втрати для громад і держави в цілому.

Така собі спецоперація із збезземелювання українських селян. Як реагує громада? Як колеги — голови громад?

Є ті, хто спокійно співпрацює та стає частиною схеми. Є ті, хто вичікує, — дивляться, до чого приведе моя публічна заява. Є й такі — їх меншість, — які не йдуть на поступку перед совістю та завжди стануть поряд.

На що сподіваєтеся зараз?

Я сподіваюся на те, що президент не знає, що роблять люди, які представляють його на місцях.

Тобто ваше завдання зараз сповістити про це президента? Щоб він дав Луніну й Ко по руках?

Нехай буде так.

Річ у тім, Миколо, що на екваторі каденції президенти зазвичай уже не працюють у рожевих окулярах. Що робитимете, якщо жодної реакції не буде?

Ми з колегами будемо рухатися в обраному напрямі, об’єднувати голів громад. Причому не тільки Полтавської області.

Нагадаємо, що На Тернопільщині виставили на аукціон спиртзавод за 28,1 млн грн.



Читай нас також у Viber та Telegram, поширюй новину на своїй сторінці:
Поширити: