Значення запилення комахами в системі догляду за насадженнями часто порівнюють із захистом, удобренням чи зрошенням. Крім звичних аграріям медоносних бджіл, підвищити врожайність агрокультур здатні низка інших комах. Особливо це важливо рано навесні, коли медоносні бджоли ще не вилітають. Про це повідомляє agronews.ua.
Збираючи пилок і нектар, комахи переносять пилок із пиляків однієї квітки до іншої сприяючи запиленню. Наявність цих комах допомагає не лише перехресному запиленню, а й покращує запилення самоплідних культур. Найпоширенішими представниками комах-запилювачів із групи перетинчастокрилих є медоносні бджоли, джмелі та осмії.
Ціла популяція осмії живе на території Полтавської державної сільськогосподарської дослідної станції імені М.І. Вавилова Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН. Ця бджілка не носить меду, але в рази активніша за медоносну бджолу, запилює все, що цвіте, навіть за температури +5 градусів.
У 2010 році полтавські науковці отримали патент «Спосіб промислового розведення бджіл роду осмія».
Оcмії – комахи середньої величини (8–15 мм), що належать до групи поодиноких бджіл. Садівничим помічником даного виду являється Осмія руда (Osmia rufa).
Кандидат біологічних наук полтавець Віктор Гукало, який два десятиліття тому працював на станції з осміями і захистив на цю тему кандидатську дисертацію, розповідає, що в радіусі 5 кілометрів навколо станції щороку, попри погоду, стабільно були щедрі врожаї кісточкових. Важливо, що осмія не конкурує з медоносною бджолою, тому що збирає не нектар, а пилок, пише “Урядовий кур’єр”.
“По наших осмій приїжджали тепличники навіть із Сєверодвінська на Камчатці. Я досліджував, чому осмій брали саме для теплиць. Там дуже жорсткі умови: вогко, висока температура, і квітка огірка чи помідора, уранці розпустившись, до вечора вже може засохнути. Але осмії з їхньою активністю встигають відвідати кожну квітку по кілька разів. Їх до цього змушує відчуття голоду. А медоносна бджола в таких умовах і не житиме”, – розповів виданню фахівець.
Вища ефективність осмій у теплицях досягається в разі комбінованого використання — у січні — березні запилення осміями, а в наступні місяці — медоносними бджолами. Ефективне також застосування лише поодиноких бджіл протягом усього періоду цвітіння огірків. Такий спосіб запилення поширений у присадибних теплицях.
Для використання бджіл у зимово-весняний період їх потрібно вивести з діапаузи. Для цього кокони засипають у лотки шаром близько 2 сантиметрів, накривають сіткою або склом й інкубують за кімнатної температури або в термостаті.
Осмії в теплицях ефективно працюють у січні — лютому 20—30 днів, у березні — 15—20, у квітні — 10—15, а в травні — 7—10 днів. Після проходження цих строків у тепличні вулики заносять нові партії проінкубованих бджіл. На кожні 400—500 квадратних метрів теплиці встановлюють один вулик розміром 35х15 см і заввишки 20 см, закладений очеретяними трубками.
Бджіл переносять у теплицю, коли вони починають прогризати кокони. Якщо бджоли стали виходити з коконів, а теплична культура ще не цвіте, їх потрібно перенести в холодильник і утримувати за температури +2 -4 градуси, йдеться у повідомленні.