АГРОРЕГІОНИ

На Харківщині в умовах обстрілів виготовляють сири

11.11.2024 16:20
На Харківщині в умовах обстрілів виготовляють сири

У прифронтовому селі Хотімля на півночі Харківщині, попри обстріли, відключення світла та брак кадрів, розвиває виробництво сирів молочна ферма “Пані Юпітер”. Після деокупації села у 2022 році тут досі відновлюють поголів’я — кількість корів тоді зменшилася на понад третину. Про це повідомляє Суспільне, пише agronews.ua.

На фермі “Пані Юпітер” зараз працює 20 людей — це вдвічі менше, ніж до повномасштабного вторгнення. Після звільнення Хотімлі українськими Силами оборони у вересні 2022 року тут почали відновлювати роботу: збільшили поголів’я корів, засіяли поля, розширили виробництво, розповіла Суспільному власниця ферми Наталія Коваль.

“Це був великий виклик для мене — утримати поголів’я, яке може дати молоко. Ми утримували, намагалися лікувати. Вони вже справніші, набирають вагу. Зараз дивимося, що дають з молоком — вони не дуже потужні”, — каже Коваль.

До повномасштабної війни на фермі тримали 700 корів, після окупації залишалося 500. Наразі поголів’я збільшили до 620 тварин, кількість продовжують нарощувати.

“Зараз народжують корівки, які народилися у 2022 році. Мама не отримала гідної годівлі, необхідних ветпрепаратів. Якщо вага теляти була близько 50 кг, то зараз приводять 35-40 кілограмів. Вони ростуть і дають нам можливість сподіватися, що все буде добре”, — розповіла власниця ферми.

Головною проблемою, з якою нині стикається виробництво — нестача працівників, каже Наталія Коваль. Трактористи, слюсарі, електрики, бухгалтери — таких спеціалістів нині потребують на фермі.

“Ми перебуваємо в тому регіоні, звідки люди виїжджають. Якщо до нас приїжджають переселенці, які виїхали з Вовчанська та сіл навколо, вони також не сприймають Хотімлю, як постійне місце проживання. Оговтуються, приходять до тями та шукають більш безпечне місце. Хлопців взагалі ми не можемо знайти. Жінок — тим більше. Щоб хтось приїхав ближче до лінії розмежування — це складно знайти. Ми розв’язуємо питання місцевими силами, ми знову навчаємо людей. В основному заохочуємо пенсіонерів”, — говорить власниця ферми.

Через брак кадрів працівники обіймають по кілька посад. Сама керівниця бізнесу вчиться їздити на тракторі — каже, не вистачає трактористів. Навчає її Сергій Кузьменко. Він — пенсіонер, але лишається працювати.

“Душа болить, як то кажуть. А без нас буде хто робити, як не старики. Сіємо, корми заготовлюємо, все, що треба, робимо. Тюкуємо, косимо”, — розповів працівник ферми.

Опанувати нові обов’язки, щоб допомогти фермі, довелося і Наталії Зотовій. Раніше вона була головною бухгалтеркою, тепер робить сир та працює продавчинею.

“Мені приємно, що всі сприймають ферму, як власну справу. Вони не приходять, щоб відзначитися й піти. Ми живемо однією родиною. У нас близько 20 людей працюють. Серед них чотири пенсіонери-чоловіки, а решта — жінки”, — розповіла керівниця Наталія Коваль.

На фермі вже підготувалися до зими: заготовили кукурудзу, солому, сіно.

“Складний рік був, посуха. Але змогли заготувати силос. Якщо порівнювати з 2023 роком, тоді була жахлива зима 2022-2023, коли його взагалі не було. Ми зазвичай заготовлюємо ячмінь та кукурудзу — це злаки, які використовуємо у годівлі, приготуванні комбікорму. Не могли заготовити ячмінь Живемо лише на кукурудзі”, — каже власниця.

Опалюється ферма електрикою, від дрів відмовилися у 2021 році, розповіла Наталія Коваль. На випадок відключень мають дизельний генератор.

“Єдине, що дуже бентежить мене — цей генератор працює з 2012 року. У 2022 він працював постійно, був перевантажений, і у нього був порушений термін обслуговування. Мене непокоїть його стан, але не можемо нічим замінити. Було дуже багато програм запитів від адміністрації, від громади, ми повсюди подавалися, всі обіцяли, але на запити ніхто не відповів”, – зазначила вона.

Власниця ферми каже, про переїзд в інше, більш безпечне місце, поки не думає, бо наразі не має грошей, щоб відбудувати комплекс в іншому місці.

“Нас тримає те, що ми вклали сюди. Вкладаємо душу, звісно, але й вкладаємо матеріальні витрати. Основна вартість корівника як будови — це забетонована поверхня. Її перенести неможливо. Неможливо перенести будівлю силосних ям. Зерносховище не можемо перенести, тому що вони не дуже гарно розбираються”, — розповіла Наталія Коваль.

В асортименті ферми у Хотімлі — сири з чорнилами каракатиці, трюфелем, вином або червоним перцем.



Перегляди: 111
Читай нас також у Viber та Telegram, поширюй новину на своїй сторінці:
Поширити: