НОВИНИ

На Буковині науковці вирощують червонокнижних риб під сонячними батареями

26.12.2020 12:02
sterlyad-ryba-opisanie-osobennosti-vidy-obraz-zhizni-i-sreda-obitaniya-sterlyadi-1


У лабораторії ЧНУ вирощують червонокнижних риб під сонячними батареями. Таке непросте завдання поставили перед собою науковці Інституту біології, хімії та біоресурсів ЧНУ імені Ю. Федьковича. Про це повідомляє “МБ”, пише agronews.ua.

Проєкт викладачі інституту підготували на конкурс міністерства освіти. Він увійшов до тих кількох десятків проєктів-“щасливчиків” (з-поміж більш ніж 800), які отримали фінансування. Кошторис – близько 800 тисяч гривень на рік.

У вартість проєкту входить також і солярна система – тобто сонячні батареї та акумулятори, що накопичують енергію сонця протягом дня. Її, у разі потреби, науковці використовують у темний період доби.

Штраф за стерлядь – 40 тисяч

У рамках проєкту у лабораторії інституту встановили невеличкі басейни, де вирощують здебільшого три види рідкісних місцевих риб – стерлядь, марену та вирезуба. Усі вони занесені до Червоної книги України, Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи. А стерлядь та марена – ще й до Європейського червоного списку. Їх заборонено виловлювати.

Штрафи величезні: за одну виловлену стерлядь вас оштрафують на 40 тисяч, вирезуба – 10 тисяч гривень. Ці риби водяться у басейнах Дністра, проте їхня популяція під загрозою зникнення. От науковці і взялися “допомогти” цим видам риб виживати.

Керівником проєкту є директор інституту, доктор біологічних наук, професор Михайло Марченко. Він пояснює, яке значення мають сонячні батареї у проєкті:


“Нові технології потребували іншого підходу до енергетики. Бо ми не можемо перервати біотехнологічний процес, коли вимкнули електроенергію. Тож із виробничих необхідностей були змушені перейти на зелену енергетику”.

Справа в тім, що рибам потрібне постійне насичення киснем. Якщо ж вимикається електроенергія, насоси припиняють працювати і риба починає отруюватися власними продуктами життєдіяльності. За пів години вона гине. Враховуючи, як часто у Чернівцях вимикають електропостачання, сонячні батареї стали справжньою необхідністю.

Детальніше про проєкт розповідає його відповідальний виконавець, доктор біологічних наук, доцент кафедри біохімії та біотехнології ЧНУ Олексій Худий.

“У західному регіоні, на відміну від інших водойм України, збереглася велика кількість рідкісних – так званих раритетних – видів риб. У наших річках найбільше в Україні червонокнижних видів риб. Серед них – стерлядь, вирезуб, марена. Проблема зменшення їхньої чисельності пов’язана не лише з браконьєрством, а й зі змінами у природних середовищах. У результаті є складнощі з їхнім природним відтворенням. Одним із ефективних методів компенсації цих негативних впливів є штучне відтворення у лабораторних умовах і пізніше їхнє повернення у природне середовище”, – пояснює науковець.

“Доглядаємо, як за дітьми”

У зоомагазинах є чимало кормів для риб. Проте, за словами Олексія Худого, вони призначені для акваріумних видів та тих, яких вирощують для споживання. А от для “червонокнижної” стерляді спеціального корму немає.

“Для виду, якого ніхто ніколи не вирощував з комерційною метою, немає розроблених кормів. А кожна регіональна популяція має свої особливості. Тому, щоби покращити ріст і підвищити стійкість до захворювань, ми підсилюємо звичайні рибні корми каротиноїдами. Також додаємо різноманітні пробіотики. Зараз доволі багато продукції для людей містять пробіотики, а от їхнє використання для риб – це новий напрямок”, – зауважує О. Худий.

Науковець наголошує, що їхній проєкт не має комерційних цілей. Проте якщо “червонокнижних” риб хтось надумає вирощувати для продажу, для цього треба буде знати, чим їх годувати, щоби вони мали “міцне здоров’я”. Тут і знадобляться напрацювання інституту.

“Виростити в лабораторних умовах рибу – це не проблема. Але виростити рибу якісно – справжня наука. Наприклад, нашою оригінальною розробкою є введення до кормів личинок риб каротиносинтезвальних дріжджів. Причому даємо ці дріжджі не самим личинкам, а спочатку годуємо ними зоопланктон (дафнії та артемії, рід дрібних ракоподібних). Отож ці дріжджі споживає зоопланктон, який з’їдають личинки риб. Відповідно цей “живий корм” вже збагачений життєвоважливими поживними речовинами”, – пояснює доктор наук.

Та вся праця зникла би марно, якби не сонячні батареї. Бо пів години без роботи насосів, які насичують воду киснем, – і вся риба гине.

“Завдяки сонячній панелі ми тепер спокійно переживаємо вимкнення електропостачання в місті”, – усміхається науковець.

Навіть у зимові короткі дні енергії, накопиченої сонячними панелями, вистачає для таких форс-мажорів.

“Сонячні батареї генерують електроенергію тільки тоді, коли світить сонце. Але завдяки тому, що до сонячного модуля були докуплені акумуляторні батареї, то поки в сонячний день відбувається перевиробництво електроенергії, заряджаються акумулятори. Коли в темний період доби сонця не вистачає, накопичена в акумуляторах електроенергія забезпечує роботу насосів”, – каже Олексій Худий.

У лабораторії ЧНУ вирощують червонокнижних риб під сонячними батареями - фото

Аспірантка інституту Ольга Фрунза активно допомагає у реалізації проєкту. Каже, що догляд за рибками цікавий, хоч і непростий.

У лабораторії ЧНУ вирощують червонокнижних риб під сонячними батареями - фото

“За личинками потрібно доглядати, як за малими дітьми. Годувати що дві години – і вдень, і вночі. Тож не раз доводилося чергувати біля них ночами, давати корм, доглядати. Поступово зменшували частоту годувань, змінювали корм. Але постійно контролювали умови їхнього росту. Це нелегко, але нам приносить задоволення. Сподіваємося, наступною весною та восени випустити у річки Буковини покоління рідкісних риб”, – каже Ольга Фрунза.



Читай нас також у Viber та Telegram, поширюй новину на своїй сторінці:
Поширити: