НОВИНИ

MycoFix – новий препарат родючості землі та захисту від хвороб

25.10.2019 08:58
73221557_465308817410043_3469915107914416128_o

MycoFix – мікоризант, один з небагатьох препаратів, що розкриває родючість землі та захищає від хвороб.  Технології із застосуванням інокулянтів та мікоризантів дають змогу істотно підвищити рентабельність у вирощуванні сої, кукурудзи та соняшнику.  Останні роки врожайність кукурудзи в Україні, вочевидь, зростає, і в цьому є спільна заслуга як оригінаторів, що пропонують на ринку кращі сорти так і агрономів, що удосконалюють технології вирощування культур. Особливо актуальним питанням врожайності стає у регіонах з мінімальними опадами та в умовах зміни клімату. Саме тому сьогодні більш широке впровадження нових технологій, які сприяють підвищенню стресостійкості рослин та активізації їх мінерального живлення.

Найбільш продуктивними на сьогоднішній день є технології біологічної активізації розвитку рослин кукурудзи, до яких, зокрема, входить використання мікоризанту MycoFix та інокуляція посівного матеріалу. Результати цього року засвідчують їх високу ефективність. Саме явище дуалістичного симбіозу рослин та корисних грибів відоме вже досить давно. Здатність перших виділяти цукри та інші корисні речовини приваблює так звані симбіотичні мікоризоутворювальні гриби, які, у свою чергу, усіма силами сприяють інтенсивному розвитку рослин-господарів.

Зовсім нещодавно цю корисну властивість окремих видів грибів було поставлено на промислову основу. Зокрема, це стосується застосування мікоризи у сучасних технологіях вирощування кукурудзи, соняшника, а також деяких злакових культур та овочів.

Інокулянт MycoFix дуже добре показує свою роботу у стресових умовах. Утворюється мікориза, у результаті чого більше як у 100 разів збільшується зона поглинання води й елементів живлення. Завдяки цьому, рослина добре розвивається, навіть в умовах жорсткої ґрунтової посухи. Мікоризант має ефект суперфосфатмобілізації, сприяє забезпеченню рослин вітамінами, фітогормонами, амінокислотами, які продукує гриб. Підвищується імунітет рослини та стійкість до хвороб: виробляються природні антибіотики, що пригнічують розвиток збудників грибкових та бактеріальних хвороб (фузаріозу, фітофторозу, бактеріозів). У прикореневій зоні рослин покращуються умови для колонізації корисних мікроорганізмів. До того ж, мікоризант прискорює відновлення ґрунтів після руйнівного впливу техногенних факторів.

“На полях партнерів, де застосовували ми бачимо, різницю у врожайності кукурудзи з обробкою MycoFix та без обробки. За стресових умов ми можемо побачити різницю до 50 ц, або до 30%. Тобто, чим гірші стресові умови, тим краще показує себе мікоризант”, – коментує агроном- консультант компанії Vitagro Partner Жмура Василь.

Прижившись на рослині, микоризні гриби розмножуються на коренях рослин і поширюються в навколишній ґрунт у вигляді великої маси абсорбуючих ниток, збільшуючи поглинання рослиною води і поживних речовин. Ці нитки більш ніж на порядок тонші за кореневі волоски і тому здатні проникати в що найтонші пори ґрунтових мінералів, які є навіть в кожній окремій піщинці. У одному кубічному сантиметрі ґрунту що оточує корені, загальна протяжність ниток мікоризи складає від 20 до 40 метрів. Нитки грибів поступово руйнують ґрунтові мінерали, добуваючи з них мінеральні елементи живлення рослин, які не знаходяться в ґрунтовому розчині, у тому числі такий важливий елемент як фосфор. Це пов’язано з тим, що доступний для рослин іон –РО43- мало рухливий у ґрунті, тому навколо коренів утворюються зони виснаження доступним фосфором шириною 1,0-1,5 мм, через те що –РО43- дуже повільно надходить з навколишнього ґрунту. Гіфи гриба поширюються на великі відстані від коренів, і по них фосфор надходить у корені з відстані 20-30 і навіть 80 мм. Також гриби-мікоризоутворювачі сприяють поглинанню фосфору коренями рослин із важкорозчинних фосфатів.

Поряд із фосфором, мікоризний симбіоз може відігравати роль у надходженні до рослин азоту та мікроелементів, зокрема кальцію, цинку, міді, заліза. В літературі є значна кількість даних про те, що арбускулярний мікоризний симбіоз не лише збільшує поглинання елементів живлення рослинами, але й може впливати на стійкість рослин до несприятливих чинників довкілля, зокрема забруднення важкими металами, посухи, засолення, тощо.

Ще одна важлива функція мікоризиперешкоджання зараженню коренів паразитичними грибами і бактеріями, а також вплив на склад ризосферних організмів. Захисна функція мікориз обумовлена тим, що сплетення гіф на поверхні кореня перешкоджає проникненню інфекції всередину його; гриби, що утворюють мікоризу, виділяють у навколишнє середовище антибіотики: використовуючи вуглеводи, що надходять у корені, вони позбавляють патогенні організми необхідної для них енергії. Встановлено також позитивний вплив грибів-мікоризоутворювачів на водний режим рослин, що обумовлено здатністю гриба поглинати воду з відносно сухого ґрунту.

Микоризи вперше були класифіковані як два типи: ектотрофна та ендотрофіна, але зараз вчені виокремили ще сім різних симбіозів. Проте для сільськогосподарського виробництва важливе значення має мікориза ендотрофна (везикулярно-арбускулярна ендомікориза), та ектотрофна (чохликова ектомікориза). Для ендотрофної мікоризи характерно проникнення гіф гриба всередину клітин кори кореня, де вони утворюють везикули (здуття) і арбускули (деревовидні розгалуження). Цей тип мікоризи найбільш розповсюджений як у наших широтах так і у тропіках. 84,4% мікоризних рослин утворюють мікоризу саме цього типу.

Ектотрофна мікориза формується на молодих, ще нескорковілих корінцях. Для неї характерне утворення чохла з гіф гриба (суцільного сплетення їх), що вкриває поверхню корінців. Гіфи проникають між клітин кори кореня, але відсутні в клітинах. Вони також відходять від чохла, що покриває корінці, у ґрунт, де утворюють міцелій, з якого можуть виникати плодові тіла. Чохликову мікоризу має менше число видів (в Україні 11,4% від загального числа, вивчених мікоризних рослин). Сюди входять багато видів їстівних грибів (білий гриб, підберезовик, рижик і ін.).

Екто- і ендомікоризи функціонально близькі одна до одної. В обох випадках спостерігається взаємовигідне співіснування гриба з рослиною. Гриби, що утворюють мікоризи цього типу, не здатні використовувати як джерело енергії целюлозу і лігнін і забезпечують себе енергією вуглеводів, які одержують від рослини. Вони одержують від рослини також вітаміни (тіамін Ві, піридоксин В б, а іноді біотин Н).

Чому важливі ці знання для практичного ведення землеробства? Та тому, що система вирощування сільськогосподарських культур що контролюється мікоризою є на кілька порядків стійкішою і ефективнішою для підвищення врожайності при зменшенні затрат на виробництво. За даними VII-ї Міжнародної конференції по мікоризі (2013 рік Нью Делі) за використання мікоризи в різних ґрунтово-кліматичних зонах було досягнуто наступного збільшення врожайності культур: соя – від 15 до 40%, кукурудза – від 20 до 70%, зернові колосові – від 15 до 30%, овочеві – від 30 до 200%.

Високий рівень розораності призвів до небувалих ерозійних процесів і величезних втрат гумусу. Через це в Україні велику роль набувають грунтозахисні технології вирощування сільськогосподарських культур із застосування біопрепараті на кшталт МycoFix. В Україні спостерігається найвищий рівень антропогенних і техногенних навантажень, які у 6-7 разів перевищили рівень найрозвиненіших європейських країн.

Сучасні технології рослинництва характеризується високою наукоємністю. Виходячи із цього у господарствах повинні паралельно існувати і вдосконалюватися інтенсивні технології, як найбільш урожайні й прибуткові та біологічні технології, які даватимуть високовартісну екологічно чисту сільськогосподарську продукцію.


Перегляди: 3
Читай нас також у Viber та Telegram, поширюй новину на своїй сторінці:
Поширити: