У селі Урмань Бережанського району Тернопільської області Василь Чайківський опанував технологію виготовлення сиру швейцарської якості «грюєр». Кошти на розвиток сироварні йому надала компанія МХП, передає milkua.info.
Юнак виграв конкурс «Село: Кроки до розвитку» від компанії МХП, і отримав грант на 50 тис. грн на розвиток бізнесу. Цій нехитрій справі він навчився в Австрії. У майбутньому планує створити свою торгову марку — «Сироварня Чайковського».
Юнак розповідає, що «грюєр» — це традиційний швейцарський твердий жовтий сир без дірок у вигляді величезних голів з темною скоринкою та приємним квітково-горіховим ароматом.
«Він вдається тільки з молока, яке стояло на повітрі не довше двох годин після доїння, бо потім починає псуватися. Якщо зварити сир зі старого молока, то він буде схожий на губку і вже нікуди не годиться», — розповідає сировар.
Молоко для виробництва купує в односельців за дещо вищою ціною аніж заготівельники, щоб мати більше сировини. Свій перший урманський «грюєр» він скуштував лиш нещодавно, бо півроку сир дозрівав у підвалі при температурі плюс 16 градусів.
«Кілька місяців я навчався сироварінню на спеціальних курсах у Австрії. Туди записав мене мій господар, у якого я працював. До речі, я лиш один був виходець з України. Німецьку на розмовному рівні добре знав, тож наука давалася легко. Прикметно, що в Австрії, коли людина виявляє бажання працювати, її відправлять на безкоштовні курси і згодом вона може легко влаштуватись на високооплачувану роботу. Зі своїм дипломом сировара я б міг легко працювати у Швейцарії, де більш високооплачувана робота, проте сирну справу хотів розпочати лише в Україні», — ділиться Василь Чайковський.
У Австрії юнак пропрацював 8 років. Спершу працював просто робочим на фермі, де була обладнана і сироварня. Після закінчення курсів вже й сам варив сир.
«Зараз я відточую майстерність у сироварінні, освоюю усі тонкощі створення „грюєру“. Вважаю за краще робити щось одне якісне, ніж кілька сортів — неякісних. Опісля візьмуся освоювати новий рецепт», — планує сировар.